Маркевич, Петраков, Ротань. Шукаємо тренера для національної збірної України

Новина дня... Так що там дня, усього місяця, а то і року - Андрій Шевченко і його заява про закінчення терміну дії договору з УАФ. Востаннє щось подібне траплялось, коли Мірча Луческу очолив київське "Динамо".

Шевченко пропрацював зі збірною п'ять років, що, навіть без продовження контракту, яке ми не можемо виключати, досить значний термін. Головне питання зараз - хто наступний? Після неоднозначного 2021-го року для збірної України, в який "синьо-жовті" провалювалися у відборі на ЧС і виходили в 1/4 Євро, керівництву УАФ важливо не промахнутися і вибрати кандидата, який підхопить прапор і поліпшить напрацювання попередника, а також почне будувати нову команду. UA-Футбол підготував для цього кілька досьє. Нумо знайомитись.

Досьє №1 - Сергій Ребров
Нинішнє місце роботи: "Аль-Айн", ОАЕ

Ще коли Андрій Шевченко починав відбір до ЧС-2022, в пресі вже з'явилися чутки, що його наступником стане Сергій Ребров. Екс-товариші по збірній і київському "Динамо" після завершення кар'єри продовжували підтримувати дружні відносини, а тому цей вибір був досить логічний. Така собі мирна передача естафети.

Сергій Станіславович встиг зарекомендуватися в якості серйозного тренера, домігшись гучних успіхів з "Динамо" (2 чемпіонства, плей-офф ЛЧ) і "Ференцварошем" (3 чемпіонства і група ЛЧ / ЛЄ). По суті, якщо сам Ребров був готовий очолити збірну (про що він нещодавно говорив), тоді "ласкаво просимо". Однак ось біда - пішли розмови, що Шевченко залишиться в збірній до кінця ЧС-2022, а значить Реброву потрібно було десь "перекантуватися". Вибір припав на "Аль-Айн", де йому запропонували відмінний контракт зі значною кількістю нулів. Після цього він втратив статус вакантного фахівця.

В цілому, Сергій Станіславович міг би стати відмінним вибором для збірної, оскільки він вміє давати результат відразу (з "Динамо" він швидко виграв кубок України), а також добре знаходить спільну мову з гравцями. Однак ми не знаємо, на яких умовах був підписаний контракт з "Аль-Айн", а тому, з великою часткою ймовірності, найближчим часом Ребров збірну не очолить. Хіба що погодиться на дві роботи одночасно, що малоймовірно.

Досьє №2 - Мирон Маркевич
Нинішнє місце роботи: УАФ

Один з найбільш досвідчених кандидатів, у якого, якщо розібратися, вистачає плюсів для роботи зі збірною. По-перше, досвід. Маркевич встиг побачити багато чого і прекрасно знає за якого вітру плисти для досягнення цілей.Так, хтось скаже, що вже через рік Мирону Богдановичу виповниться 70, але Мірча Луческу довів, що вік - це лише цифри в паспорті, які варто обходити стороною. Другий плюс - якісний футбол. Маркевич вміє ставити досить привабливий стиль гри, за який ми так часто хвалили Андрія Шевченка. Чому б не продовжити в даному напрямку.

Всі ми пам'ятаємо, що раніше Маркевич вже очолював національну команду, проте покинув її після скандалу, пов'язаного з "Металістом" і договірним матчем. Це залишило відчуття порожнечі і недомовленості, яке успішному тренеру варто заповнити. Останній гештальт і остаточна пенсія. Звучить занадто казково.

Але є проблема. І ім'я їй - простій. Величезний. По суті, з 2016-го року Мирон Богданович не тренував, що точно позначиться на його формі. Старт відбору на ЧС-2022 говорить про те, що результати в збірній потрібно давати відразу, і якщо Маркевич провалиться, тому вже нічого не повернеш. З іншого боку, якщо екс-коуч "Дніпра" і "Металіста" все ще в формі, то УАФ може зірвати серйозний куш. Хто знає, може варто ризикнути?

Досьє №3 - Олександр Петраков
Нинішнє місце роботи: Україна U18

Єдиний наш кандидат, у якого в списку досягнень є трофей з національною збірною. І нехай збірна була молодіжною, але ж чемпіонат світу - турнір вельми і вельми серйозний. У 2019-му році Олександр Васильович явив диво і здавалося, що його кар'єра буде рухатися в одному напрямку - вперед. Але все склалося інакше. U21 йому не довірили, звання тренера року не вручили, в клуб ніхто не покликав. Сумно.

Зараз, з огляду на вакантне місце в національній збірній, УАФ може зробити такий собі хід конем, призначивши Петракова. А що, тренер він дійсно непоганий, нехай і з трохи прагматичним стилем. Так, на молодіжному ЧС Олександр Васильович ставив на перше місце результат, але хіба не цим займався і Андрій Шевченко на останньому Євро?

Не варто забувати, що Петраков прекрасно знайомий з молодими гравцями, з якими часто стикався в молодіжних командах. Останній чемпіонат Євро показав, що Україні необхідна перебудова, оскільки деякі герої старих днів вже відходять на другі плани. Чому б не довірити впроваджувати молодь в команду тому, хто раніше вже з нею працював?

Звичайно, ми всі розуміємо, що працювати з молодіжними командами і дорослими гравцями - дві великі, як кажуть в Одесі, різниці. Ми не знаємо, як покаже себе Петраков на дорослому рівні, а тому рішення з його призначенням - теж ризикований варіант. До того ж він ставить інший футбол з іншою схемою (це ж офіційна версія, чому йому не дали збірну U21?).

Досьє №4 - Руслан Ротань
Нинішнє місце роботи: Україна U21

Найменш очевидний варіант, але логіка в призначені Ротаня присутня. Не подумайте, логіка з боку УАФ. Не варто забувати, що Ротаню дали працювати з молодіжкою саме на підставі того, що він буде ставити той же стиль гри, як і Шевченко - 4-3-3, контроль м'яча, гра першим номером. На папері добре, на ділі катастрофа. Просто згадайте провалений відбір на молодіжний Євро і програний турнір пам'яті Валерія Лобановського.

Ясна річ, що призначення Ротаня на пост тренера національної збірної України стане найдивнішим з можливих рішень, враховуючи відсутність чого-небудь в послужному списку. Навіть досвіду. Об'єктивна критика поллється звідусіль, в тому числі і від нас З іншого боку, УАФ може розглянути Руслана Петровича в якості тимчасового фахівця, кинувши його під танки наполовину проваленого відбору на ЧС-2022. А там і Ребров з ОАЕ повернеться.

Досьє №5 - Роман Григорчук
Нинішнє місце роботи: в пошуку

Прізвище Григорчука за останню добу досить часто спливала в коментарях, а тому ми не можемо пройти повз даного кандидата. Зовсім нещодавно екс-наставник "Чорноморця" покинув "Шахтар" з Солігорська після провалу у кваліфікації Ліги Конференцій. Для багатьох це рішення стало несподіванкою, оскільки не так давно український тренер зробив клуб чемпіоном, грамотно закінчивши роботу Юрія Вернидуба. Але зараз він без роботи і у багатьох асоціюється з успіхами одеситів.

Головне, що є у Григорчука - мотивація. Він багато разів говорив, що готовий до нового виклику і хоче знайти його на батьківщині, а тому на пропозицію від УАФ він точно відповість схвально. У збірну він буде рватися, як дешевий одяг з ринку. Ще один плюс Романа Йосифовича - вміння розвивати команду. "Чорноморець" він підняв досить високо, вивівши в плей-офф Ліги Європи. Зараз п'ятій команді УПЛ про таке варто лише мріяти. В цілому, є ймовірність, що подібне він зможе провернути і зі збірною України.

Однак перевага може стати головним недоліком. При всіх амбіціях і тренерському даруванню, якого у нього в достатку, на побудову команди Григорчуку буде потрібен час. А його не так і багато. Вже у вересні потрібно виводити збірну на перший матч, а трохи більше, ніж через рік, грати на Мундіалі. Куди, до того ж, ще потрібно потрапити. Чи зможе коуч за такий термін побудувати свою команду, яка буде давати результат? Є сумніви.

Не варто забувати, що Григорчук ще не працював з гравцями першого калібру, яких у збірній чимало. Як він знайде спільну мову з півзахисником "Аталанти", форвардом "Бенфіки" і чемпіоном Англії - питання відкрите. Авторитет штука хитка.

Досьє Х - Іноземний фахівець

Останній запропонований нами кандидат не має ні імені, ні прізвища, ні віку. Просто з давніх часів ходить легенда, що збірну підняти з колін може тільки фахівець не з України, а з-за кордону. Чому б УАФ не почати роботу в даному напрямку. Так, є ряд складнощів, оскільки навряд чи іноземець погодитися очолити "синьо-жовтих" задешево, не запросивши ще й незалежності в ухваленні рішень, але спробувати можна?

Перший іноземець, який відразу приходить в голову - це Мауро Тассотті. З гравцями і країною він вже познайомився, коли працював в штабі Шевченка, а також може продовжити той самий стиль гри, який довгий час впроваджував сам Андрій Миколайович. Ймовірно, це єдиний плюс Тассотті на цю мить. Варто розуміти, що асистент тренера ніколи відразу не зможе замінити головного. Це два різних напрямки. Пам'ятайте Рауля Ріанчо? Багато чого він досяг після етапу в "Динамо"? Отож.

Хто ще? Сказати складно. Це точно буде не топ-тренер, який навряд чи сидить і чекає запрошення від нашої збірної. У подібній ситуації, якщо дійсно шукати іноземного коуча, то можна розглянути або варіант запрошення молодого і перспективного (тут, знову ж таки, буде потрібен час на побудову нового), або спеціаліста вікового, пізнав види, але ще готового попрацювати з національною збірною. Набагато це краще передових вітчизняних фахівців? Не факт.

Як підсумок. Особисто для нас відхід Андрія Шевченка став повною несподіванкою, а тому ми цілком могли забути якогось дійсно гарного фахівця, не включивши його в список. Важливо інше: що зараз зробить УАФ? Які цілі ставитиме перед новим наставником - обов'язковий вихід на ЧС-2022 або ж будівництво нової команди з перспективою вистрілити у 2024-м? Важливо перш за все відповісти на ці питання.

Якби вибір був за автором матеріалу, то ми б ризикнули зробити ставку на досвід, запросивши Мирона Маркевича, давши йому короткостроковий однорічний контракт. З іншого боку, варіант запрошення Олександра Петракова в довгостроковій перспективі також вельми привабливий, а Сергій Ребров майже не має мінусів. Одним словом, однозначного і ідеального кандидата немає. Вибір буде не з легких.