Ордець: Вірив, що щось зміниться, і мене з Росії викличуть до збірної України

Український захисник московського "Динамо" Іван Ордець поміркував про свої шанси повернутися до національної команди.

— Ти третій рік у Росії: став шостим та сьомим у РПЛ, залишився без збірної, отримав тонну хейту через переїзд до Москви. Ні разу не шкодував про перехід?

— Про перехід — ні, але був момент, коли я занудьгував за збірною. Звісно, ​​досі хочеться грати за Україну. Але я не маленький – усе розумію.

- Після переходу в "Динамо" ти казав: "Сподіваюся, рішення щодо гравців прийматиме тренер збірної, а не хтось за нього". Ти справді вірив, що дочекаєшся виклику з Росії?

- Звичайно. Думав, може щось зміниться — а раптом?.. Не може все тривати нескінченно... Року півтора сподівався, що ситуація зміниться. Але...

— Росію та Україну розводили у стикових матчах чемпіонату світу. Ти хотів би, щоб команди зіграли одна з одною?

- Скоріше так, ніж ні. Мені здається, це призвело б до чогось хорошого. Можливо, спочатку варто провести товариський матч на зборах. Але хотілося б, звісно, ​​щоби команди зіграли на чемпіонаті світу.

- Як би зіграли?

— Думаю, зараз Україна обіграла б Росію. Та й не тільки зараз — рік тому теж перемогла б. Тому що є система та стиль. Не можу говорити про Петракова, але Шевченко на першому тренуванні нам сказав: "У мене ви не багато бігатимете. Але багато думатимете". Тобто варіант "бий-біжи" виключили відразу: все через пас та відкривання.

У Шевченка дуже сильний штаб — ми кожне тренування та гру вибудовували систему. Це призвело до того, що в деяких матчах не могло бути результату, але ігровий малюнок був завжди. Саме це відрізняло Україну від збірної Росії. Але зараз у Росії теж дуже добрий тренер. Думаю, все налагодиться.

— Калініченко згадував, що коли Шевченко був гравцем, то приїжджав до збірної та не знав половини складу?

- Чув про це від Вороніна. Він розповідав, як підходив до нього на тренуванні і вказував пальцем на першого-ліпшого гравця: "Це хто?" Шевченко відповів: "Звідки я знаю?" Воронін сміявся: "Він тут вже пів року грає".

Кумедно, але все логічно: в Італії ти не дивитимешся всі матчі чемпіонату України. Максимум "Шахтар" - "Динамо". Тож не дивно, що Шевченко приїжджав до збірної на п'ять-шість днів і когось уперше бачив.