Острівці надії в морі безликості: про тих гравців збірної України, хто не провалив матч з Англією

Це була гра, за підсумком якої незалежна об'єктивна преса може висміяти Руслана Ротаня як тренера. З їхніми планшетами на тренерській лаві, недолугими відмазками на пресконференції й загалом "цезарським" підходом до справ. У сучасних прогресивних футбольних країнах за такі матчі критика лилася б бурхливим потічком. І лише в Україні піарники УАФ виробляють у суспільства звичку не критикувати, а підтримувати збірну, бо ж своє. Навіть коли ця збірна зі свого боку нічого не дає взамін.

• Аналіз гри збірної України гарячими слідами матчу на "Вемблі" - у нашому телеграм каналі >>>

Банальні слова у цій ситуації актуальні: програти Англії можна. Питання у тому, як програти. Перед матчем футболісти ледь не захлиналися від слів про бажання боротися, битися за прикладом наших славних воїнів, а за фактом на полі не завдали жодного удару у площину воріт, виконали лише три ключові передачі на загострення і нітилися під найменшими ознаками пресингу від суперника. Таку безхарактерність краще не асоціювати з ЗСУ. Краще вже мовчати й до, і після гри.

Безперечно, супутні обставини важливі. Перший офіційний матч за майже пів року часу, тимчасовий тренер (хоча автор, на відміну від декого іншого, не вважає Ротаня заручником ситуації), певні кадрові труднощі. Однак факт залишається фактом: Україна цим матчем повернулася років на десять-п'ятнадцять у минуле. Туди, де у нас була команда без самоідентичності та родзинки. Коли ми були просто сірою плямою на фоні законодавців мод. Головне, аби цей матч був просто окремим разовим проявом помутніння, а не початком регресивної тенденції.

Проблема основного складу – не Судаков у центрі поля, а Маліновський на фланзі

Руслан Ротань принаймні пояснив свій задум щодо Віктора Циганкова. Ну нехай. План випустити його робити результат у другому таймі (брати англійців "гаряченькими" схотіли) хоч і утопічний, але ж план. Добре, що не стали виправдовувати своє рішення залишити у запасі, можливо, найкращого на цей час "легіонера" збірної якимись маніпулятивними речами. Однак це не заперечує того факту, що футболіст, який номінально замінив Циганкова на позиції у стартовому складі, провалив матч.

Важко сказати, як зіграв би Маліновський у центральній зоні, але на правому фланзі він виглядав дуже погано. Рідше за нього серед гравців, що відіграли усі дев'яносто хвилин, з м'ячем зустрічався тільки воротар Анатолій Трубін. Маліновський, крім того, не допомагав на достатньому рівні Олександру Караваєву, постать якого на правому фланзі захисту сама по собі була проблемною. Ось і виходило, що англійці майже нічого не створювали з центральної зони, але легко нагнітали на флангах.

Щодо слабкої роботи на захист актуальні претензії й до Мудрика. Смішно було спостерігати за тим, як Миколенко отримував наганяй від Зінченка за вибитий абикуди м'яч у ситуації, коли його пресингували одразу кілька суперників, а Мудрик у цей час загубився в зоні, де не було ігрової інтенсивності. Не дивно, чому в нього є проблеми у "Челсі".

Інші враження від гри Судакова. Мабуть, його вихід в основному складі став однією з найбільших несподіванок. Але це рішення, за яке Ротаня можна похвалити. Георгій був одним з найкращих на полі. Він виконав дві з трьох ключових передач збірної України, став третім гравцем команди за загальною кількістю виконаних пасів (64), на рівні з Зінченком став лідером команди за кількістю дотиків до м'яча (82). Тільки він і Степаненко серед гравців півзахисту не втрачали м'яча в невимушених ситуаціях. Нарешті, він став другим найефективнішим гравцем України за кількістю спроб застосування дриблінгу (3). Тут важлива не тільки якість футболу, але й правильна психологія. Судаков був на своєму місці.

Добре що Сваток, а не Попов. Його вихід певною мірою зумовлений збігом обставин, але є елемент і тренерського рішення

Ще одна неочевидна напередодні матчу опція щодо стартового складу збірної України – і ще одне влучання в ціль. Але це, мабуть, збіг обставин, бо Сваток навряд чи вийшов би в основі при здоровому Забарному. Хоча треба похвалити тренерський штаб за не включення в заявку "пожежника" Попова. Та і за не виклик Кривцова, хоча той і непогано нині виглядає в США.

Сваток, а не Матвієнко, має у своєму активі відбір м'яча від опонентів з позиції флангового захисника. Тобто, найчастіше і найефективніше саме він намагався страхувати партнерів на флангах, які перебували під постійним тиском. Сваток на рівні з Зінченком і тим же Матвієнком став найкращим гравцем України за показником ефективності передач – 94. Йому не зарахували до статистики ключовий пас на Романа Яремчука, коли той незграбно (форвард різко деградує, про це ми писали в нашому телеграм-каналі >>>) пробив повз стійку, бо був офсайд. Але офсайд це проблема нападника. Передача була доброю.

Взагалі, у нього п'ять довгих пасів. Три з них – зі своєї прямої зони відповідальності, тоді як два інших – з центру поля (один навіть з чужої половини). На початку матчу міг "привезти" пенальті за відбір м'яча у Гаррі Кейна, але зіграв акуратно на межі фолу.

Зінченко провів добрий матч, але це те, що й повинен робити лідер. Більшого він не продемонстрував

Аналіз статистики свідчить про те, що Зінченко був одним з найкращих на полі: лідер за дотиками до м'яча, другий найкращий за кількістю виконаних передач, один з лідерів за показником застосування дриблінгу. Тож говорити про погану гру у виконанні Олександра не можна. Але й не можна говорити про щось екстраординарне. Це просто той рівень, на якому Зінченко виступає щотижня. І який дозволяє йому бути складовою частиною однієї з найкращих команд АПЛ. Умови в збірній відрізняються тим, що в Олександра немає таких майстерних партнерів на кожній позиції. Тому від нього як від лідера вимагається трохи більше.

Його передачі повинні бути спрямовані постійно вперед, тоді як Зінченко приблизно половину своїх пасів віддав в напрямку до своїх воріт або у кращому випадку – впоперек. Зрештою, відсутність ключових пасів – показова характеристика гри Олександра. Того, що показав Зінченко, замало, аби говорити про футболіста, який здатен тягнути команду вперед.

Шість сейвів Трубіна – крутий результат. Але як бути з першим пропущеним?

Аналізувати гру Трубіна змісту немає. Звісно, в українському футболі є свіжі приклади, коли воротар ледь не самотужки рятував матчі, але на "Вемблі" для цього не було передумов. Свої два голи Англія забила дуже легко і змогла б при потребі забити ще. Якби грала не упівсили. Хоча навіть упівсили вистачило для створення, крім двох гольових моментів, ще з понад пів десятка ситуацій, які претендували на гол.

Трубін здійснив шість сейвів, але пропустив перший необов'язковий гол. Караваєв винен, що дозволив Кейну вигулькнути з-за спини. Але вправніший воротар не допустив би того, що ситуація дійшла до фінальної фази розвитку. Він вийшов би на перехоплення заздалегідь.

Руслан Ротань після матчу зауважив, що ця команда здатна на більше. Але для більшого потрібні інші диспозиції: щоб не в морі безликості були острівці надії, а щоб під ногами була завжди тверда земля. А до цього цьому тренерському штабу ще далеко.

Фото - Getty Images/Global Images Ukraine