Сергій Пучков: У грі з Італією збірній України не вистачило індивідуальної майстерності

Один із найдосвідченіших українських тренерів Сергій Пучков вже давно перебуває у Німеччині, звідки уважно стежить за перипетіями українського футболу. Зрозуміло, що при першій ліпшій нагоді він вирушає до міст, де проводять матчі його земляки. Так було два тижні тому, коли донецький "Шахтар" зустрічався у Гамбурзі у рамках групового раунду Ліги чемпіонів з іспанською "Барселоною", так було і вчора у Леверкузені, де збірна України грала заключний поєдинок відбіркового циклу ЧЄ-2024 з Італією.

По завершенні цієї гри кореспондент UA-Футбол зателефонував фахівцеві, який спостерігав за її ходом, сидячи на трибуні "БайАрени".

- За місяць до матчу у Леверкузені президент УЄФА Александер Чеферін дозволив собі зробити досить гучну заяву, сказавши: "Італія повинна кваліфікуватись на Євро-2024, інакше це буде катастрофа. Збірна Італії надто важлива. Гадаю, що італійці виграють в України". Як ви відреагували на ці слова?

- Негативно. Не можна чиновнику такого масштабу робити подібні заяви. Чеферін – публічна людина, яка відповідає за футбол у Європі – і щоб таке говорити… Це неприпустимо. Зрештою, Італія не виграла в України. І ще хочеться запитати: а де ж знаменита VAR, яка обов’язково повинна використовуватись на таких вирішальних іграх?

• Всі новини футболу. Підписуйтесь на телеграм UA-Футбол

- Як гадаєте, заява Чеферіна якось позначилась на підготовці до матчу гравців нашої збірної?

- Вважаю, що ні. Ніхто про це не думав. Футболісти абстрагувались від будь-яких зовнішніх факторів, зосередившись виключно на грі з діючим чемпіоном Європи.

- Наприкінці поєдинку з Італією у її штрафному майданчику стався епізод, внаслідок якого після боротьби з Брайяном Крістанте наш півзахисник Михайло Мудрик опинився на газоні. Як вважаєте, чи був пенальті?

- З трибуни "БайАрени" важко було відразу ж однозначно сказати, був пенальти чи ні і що саме передувало цій ситуації. Адже можливості бачити повтор я не мав. Однак вже після матчу, подивишись відео, переконався, що у рефері були усі підстави для того, щоб призначати одинадцятиметровий. У матчі, в якому вирішується доля двох збірних, Хесус Хіль Мансано зобов’язаний був звернутися до системи VAR і уважно переглянути епізод, щоб всі сумніви відпали. Однак якщо він цього не зробив, то це означає одне: арбітр розумів, що після перегляду відеоповтору доведеться "ставити" пенальті. А якщо це робити, то тоді збірна Італії не потрапляє напряму у фінальну частину чемпіонату Європи. Схоже, що саме тому він вказувати на одинадцятиметрову позначку не наважився. Цікаво, що після гри один із представників збірної Італії чемпіонського складу світової першості 1982 року Джузеппе Бергомі визнав, що контакт був і Мудрика було збито. Та й воротар нинішньої італійської збірної Джанлуїджі Доннарумма сказав, що у згаданому епізоді можна було "поставити" пенальті.

- Гра збірної України проти італійців вас порадувала?

- В цілому мене порадувала самовіддача хлопців. Хоча у такому матчі потрібно було діяти рішучіше. Не знаю чому, але у цій грі тренерський штаб нашої збірної надто пізно вдався до замін. Більшість з них стала відбуватися лише на самісінькому фініші поєдинку, коли до фінального свистка залишалось кілька хвилин. Хоча потрібно було ризикувати, адже нас влаштовувала тільки перемога. Якщо не вийдеш ти з другого місця у групі, то третє, яке зберігає шанси на плей-офф, тобі забезпечене. І чого було побоюватися?

- Як вважаєте, можливо тренерському штабу збірної України варто було випускати на заміну Руслана Малиновського раніше, ніж перед самісіньким фінальним свистком? Адже він давно адаптований до італійського футболу, да того ж, володіє важливою зброєю – потужним ударом…

- Випустити Малиновського лише у компенсовані до основного часу хвилини – це мені незрозуміло. Чим може допомогти цей гравець за такий короткий проміжок часу? Руслан – хлопець кваліфікований, досвідчений. В такій грі він був би зовсім не зайвим, адже вміє завдати удару з будь-якої дистанції, у нього гарно поставлений удар з лівої ноги. А залишити його на лавці так надовго було не зовсім раціонально. Крім Малиновського задля загострення гри у нападі варто було випускати значно раніше, а не на 86-й хвилині, Сікана. Аби більше навантаження створити для оборони Італії. Зусиль же одного Довбика, який бився і як міг старався, було недостатньо. Зрозуміло, що Артему було важко, і тому варто було грати ва-банк, випустивши йому до пари другого нападника хоча б хвилин за двадцять до завершення поєдинку. Потрібен був акцент на атаку. Італійці ж бо завжди надійно грали у захисті і особливих претензій до цієї лінії ніколи не виникало. Катеначчо є катеначчо.

- Чого, на ваш погляд, не вистачило команді Сергія Реброва для перемоги?

- Індивідуальної майстерності. Кілька моментів у нашої команди було у першому таймі (зокрема, коли з дальньої дистанції пробив по цілі Судаков), та й у другому, коли Конопля, прийнявши м’яча, пройшов вперед, але замість того, щоб адресувати передачу на двох партнерів, які були на шляху до воріт, він чомусь відпасував назад. Дуже гарний був момент, з нього можна було б витягнути максимум. Та що поробиш, Юхим у цьому епізоді поквапився. Старався і Мудрик, але йому одному було важко. Так, я розумію, що результат матчу психологічно тиснув на наших гравців. І все ж можна було спробувати щось зробити для досягнення мети в атаці. Навіть незважаючи на те, що більшість наступальних дій збірної України італійцями руйнувались. На що надіявся тренерський штаб нашої команди – не знаю, але загострення гри у кінцівці не було зроблено. Хоча всі ми знаємо, що щастя потрібно шукати біля чужих воріт. І недаремно наставник збірної Італії нервував. Я сидів на трибуні якраз навпроти лави нашої збірної і уважно спостерігав, як поводиться біля сусідньої лави Лучано Спалетті. Знаходячись у рамках технічної зони, він кричав, ходив і молився. Було видно, що італієць дуже переживає щодо результату, боючись, що наша збірна може забити. Хоча у нас було кілька напівконтратак, які захлинались на самому їх початку. Сергій Ребров, мабуть, сподівався, що вдасться заманити італійців до глибини нашої половини поля і за рахунок цього вдасться провести ефективні контратаки. Однак цього не вийшло.

- Олександра Караваєва, який нерідко виступає у ролі палички-рятівнички у київському "Динамо" та збірній України, взагалі не виявилось у заявці на матч. Як гадаєте, чому?

- Коли я прочитав заявку на матч, для мене це стало сюрпризом. Так і не зрозумів, чим керувався тренерський штаб, не включивши Караваєва до списку. Вважаю, що Олександр міг загострити гру, адже у працездатності йому не відмовиш. Тим більше, враховуючи його фартовість в останніх іграх як за клуб, так і за збірну. Згадайте хоча б його гол у ворота Північної Македонії, який не тільки зняв напругу у тому матчі, а й в одну мить закрив питання щодо переможця. Навіть не збагну, чому його не включили в заявку. Чи подіє на Караваєва цей факт у психологічному плані? Не думаю. Хоча зрозуміло, що це не дуже приємно – бути викликаним у збірну на такий важливий матч і не отримати можливість допомогти команді. Він справжній професіонал, і повинен продовжувати рухатись своїм курсом. Є ще клубні справи, на яких потрібно зосередитись. Адже на "Динамо" окрім трьох поєдинків наступних турів осінньої частини сезону чекає ще й догравання пропущених ігор.

- Як загалом оцінюєте виступ нашої національної команди у відбірковому циклі Євро-2024?

- Молодці – хлопці. Вели інтригу у групі аж до останньої гри. Вона була досить серйозною, привертаючи підвищену увагу з боку вболівальників та фахівців. Тепер на нас чекають матчі плей-офф, які дають шанси на те, що зможемо пробитися на чемпіонат Європи. Тож щодо цього будемо сподіватись на краще. От якби ще потрапити в одну групу з Італією і обіграти її (усміхається)...

Фото: Михайло Лозовий, UA-Футбол