Калітвінцев: Були пропозиції від Ньюкасла, Ліверпуля. Але я відмовляв, вірив, що можу в Києві виграти щось

Колишній хавбек "Динамо" Київ Юрій Калітвінцев згадав 90-і, коли працював з Лобановським.

- 16 грудня 1996 року наставник київського "Динамо" Валерій Лобановський провів перше тренування. Тоді, пам’ятається, була сніжна зима, й футболісти почали підготовку до весни на снігу. Чи не було у Вас боязні, адже є думка, що футболістам творчого плану було найскладніше витримувати тренувальний режим Валерія Васильовича?

- Коли пізніше у нас з’явився Сергій Кормильцев, він на перших тренуваннях просто "вбивав" себе - носився полем, стелився в підкатах. Ми його намагалися зупинити, а він відповідав: "Я ж приїхав у київське "Динамо", тут труси постійно мають бути брудними". У мене не було нічого подібного. Так, я знав, що є вимоги тренера, і їх треба виконувати.І виконував, хоча в тому "Динамо" був одним із найстарших - разом із Олегом Лужним і Сергієм Шматоваленком… Іще про творчих футболістів у Лобановського: раніше ж грали Леонід Буряк, Олександр Заваров, Геннадій Литовченко, Володимир Безсонов - і що, хіба великі навантаження завадили їм зробити видатні кар’єри?

- І Вам не завадили… Знаєте, що за підсумком тріумфального виступу в єврокубках 1997-го італійські журналісти саме Вас найбільше виокремлювали серед футболістів "Динамо". Вони писали, що єдиний Ваш "мінус" - вік.

- Того року пропозицій було багато: від "Ньюкасла", "Ліверпуля", двох німецьких клубів. Але я відмовляв, бо вірив, що можу в Києві виграти щось глобальне… Насправді в "Динамо" я не відчував своїх років. Єдине, повторюся, думаю: що було б, якби потрапив у Київ раніше - ну, десь наприкінці 1980-х. Хоча, знову-таки, чи заграв би я тоді, чи витримав конкуренцію.

- Переглядаючи матчі того "Динамо" сьогодні, мимоволі виникає думка, що Ви якоюсь мірою випереджали час, адже грали "неправильно" як для "класичного" плеймейкера - були мобільним, багато бігали, працювали на оборону. Чимось це нагадує іспанця Андреса Іньєсти, чимось - хорвата Луку Модрича.

- У сучасному футболі кожен гравець зобов’язаний бути мобільним. Лобановський повторював: без м’яча ми всі захисники, з м’ячем - форварди. Це сучасні вимоги. Пам’ятаю, про мене часто писали, що я "футболіст без відбору". Так, я, можливо, не був дуже сильний у цьому компоненті, бо виступав на позиції, де швидкість переміщення м’яча дуже висока.

Проте я завжди ефективно створював те, що називається "перешкодами", не давав суперникам вільно віддавати й приймати пас. Якось Валерій Васильович приніс розшифровку дій гравців після матчу, показав усім, наскільки в мене високий показник відборів та "перешкод", і сказав: "Хіба це "футболіст без відбору?" Ні!" Цим він мене підтримав і змусив замовкнути деяких критиків.