"У нас не прийнято кричати на дітей" - український тренер розповів, як влаштована дитяча футбольна академія в Німеччині

Українець Денис Сурма, який працює тренером у дитячій академії FC Trier, розповів про особливості німецького дитячого футболу і відмінності його від українського підходу.

- Хочеться дізнатися більше про специфіку твоєї роботи і про цілі, які ставить перед собою академія FC Trier.

- Ще з 90-х стало звичним говорити, що Україна країна масового футболу, але, повір, Німеччина може дати нашій батьківщині фору десятикратно. Тут в футбол грають буквально всі діти, хто в окулярах, хто просто "не біжить", все одно - шукають себе на футбольному полі. Футбол сприймається як невід'ємна частина ЗФП для молодих дітей, завдання нас, тренерів, до пори до часу не сильно втручатися в процес, а просто направляти і підказувати. Я сам починав з того, що працював з дітьми 4-5 років, причому більша частина тренування тоді мала на меті розвиток координації, опорно-рухового апарату і любові до футболу. Вправи з м'ячами різних розмірів, на шведській стінці, на турніку, просто рухливі ігри, ну і в самому кінці ми максимум десять хвилин грали безпосередньо в футбол.

Я приєднався до академії "Трір" майже через рік після її заснування і з тих пір працюю на благо підростаючого покоління міста, прагнучи розкривати таланти. До речі, деякі діти вже перебувають "на олівці" у таких клубів Бундесліги, як "Хоффенхайм" і "Кельн". Хлопець 2005-го року народження, який починав у нас, вже кілька років займається в академії "селян" і виступає за команду більш старшого віку. Справа в тому, що тут в Німеччині є спеціальні інтернет-ресурси, де, подібно Transfermarkt, можна вивчити детальну статистику матчів навіть самих юних футболістів, на будь-яких рівнях. Причому доступ до інформації відкритий і всі бажаючі можуть нею скористатися.

- Наскільки важливий для команд різних вікових груп вашої академії результат?

- Не буду лукавити, кажучи, що не важливий абсолютно. Все ж результат дозволяє командам певного віку підвищуватися в класі і заявляти про себе на якомога ширшій арені уваги скаутів. У нас в клубі все ще немає дорослої команди і тому для того, щоб повністю пройти ступені дорослішання в футболі, нашим вихованцям бажано проявити себе якомога раніше, щоб бути поміченими багатшими і успішнішими клубами з повноцінною вертикаллю, аж до професійних. Втім, зазначу, що жодна талановита дитина без уваги скаутів все одно не залишиться. Так вже побудована німецька система, яка спрямована на кластеризацию регіонів, так що навіть в глибинці дитина має шанс вирости в футболіста високого рівня і з малих років має для цього необхідні умови.

Турніри проводяться за зональним принципом, максимально далекий виїзд - 40 кілометрів (команди до U12). Щільність населення висока, так що навіть в одному регіоні вдається організувати іноді до чотирьох ліг!

- Чи багато серед твоїх колег "фізруків"?

- У нас не прийнято кричати на дітей, а дитячих тренерів зі свистком у зубах я особисто майже не бачив. Все побудовано на рівністі, немає нав'язування дітям ставлення до тренера, як до "наглядача", думка якого не піддається сумніву. Причому від цього зовсім не страждає дисципліна, яка прищеплюється поступово, зі зростанням дитини як футболіста і особистості на футбольному полі. При цьому, починаючи з чотирьох років, спілкування "гравець-тренер" здійснюється "на ти".

У матчах молодших вікових груп (до U-12) цілком можна навіть обходитися без арбітрів - обидва головних тренера команд-суперників, як і самі гравці, прекрасно справляються з цією роллю і практично завжди вирішують будь-які спори максимально чесно. Винятки, звичайно, бувають, але це скоріше нонсенс. Дітям надається можливість самим приймати рішення і нести за них відповідальність. Те ж саме стосується і розминки, без м'яча ніхто нічого не робить, всі вправи ігрові, навіть передматчеві.

- Денис, з дітьми якого віку ти зараз працюєш в "Трірі"?

- Зараз у мене вісім хлопців команди U-11, грають вони в форматі "малого футболу" сім на сім, тобто стабільно тільки один запасний і мені вдається приділити максимальну увагу кожному і навіть окремо поспілкуватися під час тренувань або матчів. Наступного року частина цих же дітей перейде в команди старших вікових груп, а за рахунок добору доукомплектуємо команду і вони будуть грати вже в форматі 9х9 на майданчику "від штрафної до штрафної". У 14-річному віці футболісти вже починають грати на великому полі і в звичному форматі 11х11.