Ольга Харлан: Не бачу логіки у діях FIE щодо допуску росіян та білорусів під нейтральним прапором

Фехтувальниця Ольга Харлан розповіла про підготовку до подальших стартів і відношення серед іноземних спортсменів щодо участі атлетів з Росії та Білорусі на міжнародних турнірах у статусі "нейтральних" в інтерв'ю для Суспільне Спорт.

Про підготовку до турнірів і подальші старти

"Ми тренуємося тут (у Туреччині) з початку вересня. Найближчі старти у нас 10 листопада — Кубок світу в Алжирі, продовження олімпійської кваліфікації. Там також будуть особисті і командні змагання.

Чи змагатимемося в Україні? Плануємо. У нас буде турнір пам'яті Андрієвського, він пройде у Львові, здається, 21 грудня. Ми всією збірною приїдемо туди і будемо тренуватися. Поїдемо додому, бо вже давно не були".

Про шанси відібратися на Олімпіаду у команді

"Шанси є, у нас великий шанс. Ми йдемо п'яті в олімпійській кваліфікації, як перша європейська команда на потрапляння на Олімпійські ігри. Треба просто виходити, фехтувати, робити те, що ми можемо. А можемо багато. Вважаю, що нам потрібно зараз лише підійматися та здобувати очки".

Який склад боротиметься за потрапляння на Олімпіаду у команді в шаблі

"Не знаю, чи варіювався склад команди. Останнім часом у нас один склад: Олена Кравацька, Аліна Комащук, Юлія Бакастова і я. Впродовж всього сезону було так. В Алжирі будемо виступати таким самим складом".

Як іноземні спортсмени реагують на допуск "нейтральних" росіян і чи готові бойкотувати бої з ними

"Можу сказати, що я вже не дивуюся тому, що робить Міжнародна федерація. Апогей цьому був у Мілані, те, що сталося зі мною. Але вони все продовжують це робити, не бачу логіки, мені це незрозуміло. Звісно, спілкуюся з колегами з інших країн. Вони знають, що це несправедливо, але олімпійський відбір — всі все розуміють.

Мабуть, що так, не бачать у цьому нічого поганого, можливо хтось не хоче дивитися на це з цього боку. Всі націлені на Олімпійські ігри — якось так. Але ми бачимо підтримку від інших країн, і так само багато спортсменів та федерацій не мовчать. Інша справа, що у Міжнародній федерації не звертають увагу на це.

Нам треба розповсюджувати інформацію, треба розмовляти, говорити, що ми робили всі ці місяці, коли їх допустили. Мені здається, у мене не було жодного змагання, де я б не говорила про цю ситуацію з нейтральними спортсменами. Розумію, що спортсмени з інших країн дивляться, що робить їхня федерація: якщо вона каже щось зробити, то вони й роблять. Я зі свого боку кажу, що ми, атлети є голосом. Мій приклад є гарним, хоч і дуже важким. Думаю, з цього можна взяти щось для себе".