Владлен Юрченко: В Зорі відчуваю себе окриленим

Півтора роки тому, незабаром після появи Віктора Скрипника біля керма луганської команди, її склад став поповнюватися новими футболістами. Серед них був і Владлен Юрченко, який так само, як і головний тренер "Зорі", повернувся на Батьківщину з Німеччини. Протягом усього минулого сезону, як і в осінньому відрізку нинішнього, 26-річний півзахисник демонстрував впевнену гру, принісши чимало користі команді, яка пішла на зимовий антракт на четвертому місці. З ним в перший день після виходу луганчан з відпустки поспілкувався кореспондент UA-Футбол.

- Як провели зимові канікули? - насамперед цікавлюся у Владлена Юрченка.

- Дуже добре! Відпочив в теплих краях. Зарядився енергією, набрався нових сил.

- Де зустрічали Новий рік?

- У батьків в Миколаєві. В цьому році вирішив разом з ними зібратися на новорічне свято.

- До рідного Миколаєва часто вдається вибиратися?

- Два рази на рік - влітку і взимку.

- Серед загаданих бажань у новорічну ніч футбольні були?

- Ну, звичайно.

- За час відпустки встигли скучити за тренуваннями та іграми?

- Так. Часу на відпочинок було досить, проте вже виникло бажання тренуватися. Але більшою мірою - грати.

- Рік тому після дванадцяти турів в активі "Зорі" було 22 очка, а тепер після такої ж кількості зіграних матчів - 20. Можна сказати, що в поточному чемпіонаті йдете майже по минулорічному "бронзовому" графіку?

- Якщо порівнювати чемпіонати, то на відміну від нинішнього в минулому команди розбивалися на дві шістки, і все було зовсім по-іншому. А зараз, коли ігри проходять в два кола і в змаганнях бере участь на дві команди більше, проводити паралелі і загадувати наперед складно. Але якщо брати відрізок в дванадцять матчів, то так, рухаємося за схожим сценарієм. Правда, в минулому році йшли по "бронзовому" графіку, і мало не взяли срібло.

- Якою за цінністю у вашій кар'єрі є бронзова медаль сезону-2019/20?

- Напевно, вона найголовніша. Хоча під час моїх виступів у "Байєрі" ми теж зайняли третє місце. Був відрізок, коли я провів всі ігри в основі. Команда тоді стрибнула з дев'ятої сходинки на третю. Але минулий сезон, проведений мною в "Зорі", був більш цілісним і повнота відчуттів від виграної бронзи виявилася зовсім іншою - на порядок вище.

- Нинішній сезон "Зорі" дається важче, ніж попередній?

- Не можу сказати, що важче, адже якщо повернутися назад і все проаналізувати, то і попередній сезон був нелегким. Цілком можливо, в цьому чемпіонаті ми знову займемо призове місце і тоді скажемо, що сезон-2019/20 був важче нинішнього. Як би там не було, а висновки можна буде робити лише після його завершення.

- Після двох поразок на старті - від "Десни" і "Маріуполя" луганська команда видала вражаючу 10-матчеву безпрограшну серію. Чим пояснили б таке перевтілення?

- У нас були проблеми, пов'язані з втратою низки гравців, що пішли до інших клубів. Оновленій команді потрібно було зігратися. Згадана серія хоч і була безпрограшною, проте в ній було багато непотрібних нічиїх. Для "Зорі" це були зовсім не ті результати, які всі хотіли бачити. Тому з цих десяти матчів виділив би лише заключний відрізок, в якому було три перемоги поспіль (над "Минаєм" в гостях - 3:0, вдома над "Дніпром-1" - 3:1 і на виїзді з "Олександрією" - 2: 0 - Прим. В.К.).

- За які матчі із зіграних в осінній частині на всіх трьох фронтах вашій команді не соромно?

- Багато було таких поєдинків. По грі і значимості до таких відніс би зустрічі чемпіонату з "Шахтарем", "Динамо" і "Олександрією", з "Десною" у 1/8 фіналу Кубка України, а в Лізі Європи - домашню з "Лестером" і виїзну з АЕКом.

- Схоже, що до матчів з обома нашими грандами вашій команді вдається підходити максимально налаштованою. Якщо в минулому чемпіонаті в іграх з "Шахтарем" і "Динамо" у "Зорі" було по одній перемозі, одній нічиїй і двох поразках при впертій боротьбі, то в нинішньому з гірниками і динамівцями фіксувалися почесні нічиї...

- Завжди приємно змагатися з командами, які грають у відкритий футбол. Тому і може складатися враження, що у нас проти грандів особлива налаштованість, підвищена мотивація. Насправді все набагато простіше: "Зоря" любить атакувати, ось і виходять такі динамічні і цікаві ігри. А коли граємо проти інших команд, які проти нас більше "закриваються", то варто лише нам пропустити м'яч у якомусь напівмоменті, як починається ігрова тяганина. Зі сторони складається враження, що "Зоря" ніби як не налаштувалася. Але це зовсім не так. На всі без винятку ігри ми налаштовуємося однаково максимально.

- З чим пов'язуєте той факт, що на чужих полях "Зоря" виступає куди впевненіше, ніж на своєму?

- Мені здається, що це всього лише збіг обставин. Взагалі-то надто великої різниці щодо виступів вдома і на виїзді немає, тим більше, що грати скрізь доводиться при порожніх трибунах.

- Персональні завдання на гру від Віктора Скрипника отримуєте в залежності від суперника?

- Безумовно. Буває також, що у мене змінюється позиція. Перед матчем тренер каже, як діяти проти чергового суперника.

- Наскільки для вас принципово важливо, на якій позиції грати?

- Не сказав би, що для мене це настільки принципово. При використовуваній "Зорею" тактиці я можу в центрі поля закривати всі позиції. Але особисто для мене, зрозуміло, приємніше грати на атаку. Однак коли потрібно зіграти чистого "опорника", в цьому проблем немає.

- Що завадило "Зорі" зіграти в груповому раунді Ліги Європи успішніше?

- Гадаю, нестача досвіду в суперництві з командами європейського рівня. Особливо це стосується перших трьох ігор. Потім, по ходу сезону, ми до єврокубкових баталій пристосувалися і набравшись трохи досвіду, в останніх трьох матчах стали виглядати дещо краще. Це і не забарилося позначитися на результатах. На жаль, в груповому турнірі нам "не вистачило" ігор.

- Третій за рахунком матч в групі, в якому "Зоря" приймала вдома АЕК і поступилася 1:4, був переломним?

- Так. Це була гра, після якої морально було дуже важко. Не можу навіть пояснити, як так вийшло, що ми програли. Такого не повинно було бути, не повинно! І добре, що в другому матчі з греками зуміли показати, що можемо обігрувати цю команду. Але 1:4 вдома... Взяла б "Зоря" очки в тому матчі - і у нас був би більший шанс вийти з групи.

- На думку багатьох фахівців, поразки від "Браги" в заключному матчі групового раунду "Зоря" явно не заслуговувала.

- Гра була рівною, і як мені здається, протікала до гола. "Брага" забила першою, і потім було більше простору. А пізніше відзначилася вдруге, здобувши перемогу. А от сказати заслужено чи ні, складно. Якщо португальці виграли - значить, в той момент в грі вони були сильнішими. На мій погляд, більшою мірою назаслуженою можна назвати перемогу "Браги" в Запоріжжі. Адже та гра була нашою...

- Після ваших довгих поневірянь в "Байєрі", де з огляду на відсутність справедливої ​​спортивної конкуренції ви відчували моральний дискомфорт, "Зоря" для вас як віддушина?

- Звісно! Мені приємно в ній і знаходитися, і грати. Це зовсім інші відчуття, тут все по-іншому. У "Зорі" відчуваю себе окриленим. Таке відчуття з'явилося з першого ж тренування, і до цих пір не пропадає.

- Вам, як футболісту, який пограв у Німеччині не один рік, принципи організації роботи "німцем" Віктором Скрипником найбільш близькі?

- Зрозуміло. Це стосується і тренувань, і побуту, і дисципліни. У цьому плані для мене все звично. Специфіка такої роботи мені добре знайома, тому ніяких проблем взагалі не відчував. Довгий час знайомитися з принципами та поняттями гри, як і самих занять, ніякої необхідності не було.

- На німецькій мові з головним тренером іноді спілкуєтеся?

- (Посміхається). Спеціально - ні. А ось коли стоїмо втрьох з нашим німецьким легіонером Абу Ханною - інша справа. У таких випадках парою фраз німецькою можемо перекинутися, щоб Джоель краще зрозумів. Взагалі на цій мові отримую щоденну практику під час спілкувань з ним. Мені здається, що моя німецька стала навіть кращою, ніж коли я був в Німеччині.

- Про дружню атмосферу в середовищі футболістів "Зорі" в останні роки доводилося чути не раз. Ви в цьому теж переконалися?

- Відразу! Скільки у мене було команд, але в такому чудовому колективі я ще не був. У "Зорі" зовсім інший рівень! Буває, що збираємося з хлопцями десь, щоб поспілкуватися в дружній обстановці. Спільно вирішуємо виниклі питання, які не влаштовують команду. Кожен має можливість висловитися безпосередньо. Такі відверті спілкування створюють сприятливу атмосферу в колективі, зближують хлопців, і це дуже важливо.

- З ким із одноклубників найчастіше контактуєте, дружите?

- Виділити когось мені складно, адже з усіма хлопцями у мене хороші стосунки. Може в більшій мірі з Вернидубом, Гринем, Микитою Шевченком, Хомченовським, Абу Ханною.

- В цьому році має відбутися перенесений Євро-2020. Напевно не помилюся, якщо припущу, що мрієте взяти в ньому участь в якості гравця національної збірної?

- Тут нема чого приховувати - так і є. На даному етапі роблю для цього все від мене залежне. Намагаюся показувати максимум своїх можливостей, досягати певних результатів. У минулому році "Зоря" зіграла в Лізі Європи, в турнірній таблиці нинішнього чемпіонату розташовується у верхній її частині, а в Кубку України пробилася до 1/4 фіналу. Будемо прагнути вирішувати поставлені завдання, а щодо особисто моєї кандидатури в головній команді все вирішується трохи "вище".

- Свій перший виклик до збірної України пам'ятаєте?

- Пам'ятаю, звичайно. Як це було? Приїхав, на першому ж тренуванні мені зламали ногу - і я поїхав. Таке з пам'яті не стирається. Тепер відчуваю бажання повернутися в збірну, щоб не тільки пограти в ній на високому рівні, але і довести свою спроможність. Адже є недомовленість в цьому плані.