Українець Білоног - про перехід до Уралу у 2015: Тоді й мови не було про той жах, який відбувається зараз

Вихованець "Шахтаря", хавбек Дмитро Білоног розповів, чому у 2015 році він перейшов до російського "Уралу".

- Як у вас виник варіант із "Уралом"?

– Завдяки роботі мого агента Олексія Люндовського та скаутів самого клубу. Мені спочатку запропонували приїхати на перегляд. Коли я вже приєднався до команди, мені за два дні запропонували підписати контракт.

– Наскільки добрі умови запропонували?

- Цифри не говоритиму, але це було в десятки разів більше, ніж міг запропонувати "Шахтар".

- Чи не сумнівалися ви перед переходом до російського клубу? На той момент уже рік як йшла війна.

- Якби я хоч на хвилинку задумався, мій вибір був би зовсім іншим. Тоді й мови не було про той жах, який відбувається зараз. Я думав тільки про футбол, свій розвиток і перспективи. Був молодим, мені запропонували бути гравцем першої команди Прем'єр-ліги Росії, гарні умови, виявили інтерес… Усе це підкупувало.

– Яка ваша позиція через вісім років?

– Я українець, уся моя родина мешкає в Україні. Все змінилося, і життя вже ніколи не буде колишнім. У нашій країні йде війна, і на нашу землю прийшли загарбники. Сподіваюся, що скоро вони підуть і Україна почне жити мирним життям. Між нами та Росією, гадаю, ще сотні років, не буде жодних стосунків.

– За "Урал" ви відіграли лише кілька матчів. Що там не сталося?

– Тренером команди був Віктор Гончаренко. З ним ми одразу виявили контакт. Однак буквально через три тижні після того, як я прийшов до команди, він звільнився. У нього стався конфлікт із президентом клубу. Головним тренером став його помічник Вадим Скрипченко. Він почав свою лінію гнути. Можливо, я був надто молодий, а Скрипченко одразу потрібен був результат. Тому ставка була більшою на досвідчених гравців. Однак це лише мої припущення.

– Ви намагалися знайти контакт із тренером?

- Звичайно, але це все було марно. Як горохом об стіну. На мене не розраховували.