Андрій Кравчук: Коли з Росії повернувся Ракицький, Шахтар його підтримав, а керівництво Ворскли підтримало вболівальників

Колишній півзахисник Ворскли Андрій Кравчук, який зараз захищає кольори ірландського Корк Сіті, розповів про реакцію фанатів та керівництва полтавського клубу на те, що він грав у Росії.

– Проти вас же виступали і ультрас Ворскли через те, що ви грали в Росії?

– Так, уболівальники були проти, ще коли я переходив до Ворскли. Мені допоміг Володимир Чеснаков, який поговорив із фанатами, і ситуація затихла, не було жодних питань.

Я довго не грав і взимку запитав Скрипника: що мені робити? Він сказав, що треба пройти збори, і я повернуся до складу. Я йому довірився. Але навесні Ворскла підписала воротаря Івана Пономаренка, який грав в окупованому Криму та знову піднялася хвиля хейту вболівальників, під яку потрапив і я. Ультрас стали в позу, сказавши: "Якщо вони гратимуть, то ми будемо приїжджати і зривати матчі".

Зрозуміло, що я грав у Росії, але коли розпочалася повномасштабна війна, я покинув Торпедо і прямо заявив, що підтримую Україну. До того ж у ЗСУ воює мій двоюрідний брат.

– Як повело себе керівництво Ворскли у цій ситуації?

– Воно повело себе дуже дивно, навіть слова в ЗМІ не сказали на мою підтримку. Ось Шахтар повів себе правильно. Коли повернувся Ракицький, клуб його підтримав, а керівництво Ворскли підтримало вболівальників. Це їхній вибір.

– Як було ухвалено рішення розірвати з вами контракт?

– У березні Черняк (президент, – прим.), Фундерат (спортивний директор, – прим.) та Лисак (віце-президент, – прим.) мені кажуть: "Може, ти в оренду підеш?". Я відповів: "Яка оренда? Трансферне вікно вже зачинено!" – "Ну, в Казахстан якийсь поїдеш". Але я не був налаштований їхати до Казахстану, хотів довести свою профпридатність тут.

Спочатку Ворскла не хотіла розривати зі мною контракт. Фундерат сказав, що спробує домовитись із уболівальниками. Минає місяць, але змін немає, я не граю. Найприкріше те, що клуб мені з Пономаренком навіть не дозволяв тренуватися з командою. Ми займалися самостійно. Керівництво боялося, що вболівальники зриватимуть тренування через нас.

Як я зрозумів, керівництво Ворскли не змогло домовитися з фанатами і вирішило розірвати зі мною контракт. Я погодився, бо сенсу перебувати у клубі вже не було.

– А зі Скрипником говорили на цю тему?

– Коли вболівальники почали протестувати, він мене викликав до кабінету та сказав: "Андрію, я – за тебе! Ти мені потрібен, я в тебе вірю і буду бодатися за тебе до останнього". Але в результаті нічого не змінилося. Думаю, він не зміг вплинути на процес. Для мене взагалі вся ситуація дивна.

– Вам не прикро, що Ракицький, Каплієнко та інші українці, які грали в Росії, продовжують виступати в Україні, а проти вас уболівальники розгорнули таку кампанію?

– Я радий за хлопців, що у них все гаразд і вони грають у сильних клубах. У цій ситуації я маю більше запитань до керівництва Ворскли. Я згоден, що вболівальники мають свою думку, але клуб знав, де я грав, перед тим як підписувати зі мною контракт. Думаю, можна було вирішити ситуацію, але Ворскла окреслила свою позицію, розірвавши зі мною угоду. Напевно, вони не захотіли вступати у конфлікт із уболівальниками.

– Чому ви не спробували поговорити з ультрас Ворскли?

– Я хотів, але вони були категорично проти і не захотіли зустрічатися. Уболівальники навіть гравцям Ворскли сказали: "Як ви можете з Кравчуком та Пономаренком грати в одній команді, якщо вони були в Росії?". Але треба віддати належне хлопцям, вони нас завжди підтримували і розуміли всю ситуацію. Мене добре прийняли в команді, тому пацанам бажаю лише успіхів та перемог.