Локерен – Металіст 1:0. Напівфабрикат

Ліга Європи 2014/15. Груповий раунд. Другий тур

Локерен. Стадіон: "Дакнам"

Головний арбітр: Штефан Штудер (Швейцарія)

"Локерен" (Бельгія) - "Металіст" (Харків, Україна) 1:0

Гол: Де Паув 74

"Локерен": Баррі, Де Паув, Ванакен (Нголок 88), Абдурахімі (Ремакль 79), Галіціос, Лей (Дессер 70), Персонс, Овермейр, Маріч, Одуа, Шольц

"Металіст": Дішленковіч, Кобін (Радченко 61), Краснопйоров, Гуйе, Юссуф, Пшеничних (Березовчук 85), Гоменюк, Хавьєр, Едмар, Болбат (Кулаков 69), Вільягра

Попередження: Де Паув 90 - Пшеничних 25, Вільягра 30

У Лізі чемпіонів виступи команд дуже часто відповідають їх рейтингу. Тобто, вкрай рідко команди з першого кошику посіву не виходять до плей-офф. Можливі варіанти в боротьбі представників четвертого та третього, або третього та другого кошиків, але представник першого тільки в одиничних випадках провалюється (поки що в нинішньому сезоні провальним графіком йде, до прикладу, "Бенфіка"). У Лізі Європи трохи не так. Суперники тут більш рівні, але "першокорзинники" й так виділяються. "Інтер" і "Фіорентина", "Севілья" і "Вільярреал", "Тоттенхем" і "Лілль" навряд чи опиняться поза раундом плей-офф. А от "Металіст", представник першого кошику в групі L, може стати розчаруванням… Харків’яни при жеребкуванні "виїхали" суто на старому багажі, не отримавши у суперники жодного гранду. Щоправда, навіть наявність звичайних трудових команд, таких як "Трабзонспор", "Легія" та "Локерен", може наголосити "Металісту" на його недоречності перебування у єврокубках.

Команда переживає важкі часи. Остання перемога датована 28-м серпня, а остання перемога в основний час – 16-м серпня. Відтак, навіть поєдинок проти скромного "Локерена", представника четвертого кошику посіву, середнячка бельгійської Жюпіле ліги, викликав в харківських (та й не тільки харківських, у всіх, бо в єврокубках ми єдині) вболівальників тривожні почуття. Не перемога не тільки б в чергове болісно вдарила по психологічному становищі колективу, але й поклала б під величезний сумнів вихід до єврокубкової весни.

Відтак, ті хто виходили сьогодні на поле у складі української команди, знаходились під немалим тиском. Тут було важливо, щоб в кожній лінії команди Ігоря Рахаєва був гравець з лідерськими якостями. Владімір Дішленкович мусив бути лідером у воротах, а захист мав гуртуватись навколо Папи Гуйе. Хоча, той же Айїла Юссуф – футболіст досвідчений, а Крістіан Вільягра, який, нарешті, повернувся до основного складу "Металіста" – працьовитий і технічний. Та й Сергій Пшеничних не хлопчик. Середня лінія мала триматись на плечах Клейтона Хавьєра. Бразильцю, щоправда, було спокійніше, адже позаду нього розташувались такі бійці як Едмар та Олег Краснопйоров. Василь Кобін та Сергій Болбат мусили на флангах доводити свою готовність грати в матчах єврокубків. Ну а Володимир Гоменюк у на нападі – це просто безальтернативна персона.

Бельгійці вийшли в подібній формації. Перед голкіпером Бубакаром Баррі розташувались захисники Георгіос Галіціос, Александр Шольц, Міят Маріч та Деніс Одуа. Кун Персонс і Кілліан Овермейр вийшли боротись за центр поля. Нілл Де Паув, Ханс Ванакен і Бесарт Абдурахімі працювали на створення, а Мбайє Лей повинен був завершувати атаки "Локерена".

Ми тут говоримо про вихід з групи, а, якщо реально, чи варто обманювати себе і вірити в силу "Металіста" як єврокубкового бійця до останнього? Коли харків’яни зі скрипом проходили "Рух", ми закривали очі на гру і грілись надією, що в групі, де важлива стратегія, а не імпульс, потужність, як в матчах на виліт, "Металіст" зможе щось витиснути. Втім, сьогодні був "Локерен" і безпомічна гра української команди. Що тоді можна говорити про весну, в якій суперники будуть вдвічі, а то й втричі міцнішими, ніж цей бельгійський середнячок?

В "Металіста" за перший тайм були тільки напів-моменти – по аналогії з матчем проти "Говерли". Простріл Болбата і повторна навісна передача Вільягри на 10-й хвилині, два дальні удари Болбата в середині тайму, спроба схитрити від Вільягри на 28-й хвилині… Хіба то можна назвати грою претендента на вихід з групи? Ну ще б нічого, якби "Металіст" злагоджено діяв в захисті і не давав "Локерену" волі. Але розбалансованість команди Ігоря Рахаєва, розриви між лініями, тактичні недопрацювання і захисні ляпи просто вражали. Зараз в "Металісті" ми бачимо ідеальну "співпрацю" (точніше, бездіяльність) менеджменту з тренерським штабом. Роботу зі знаком "мінус": менеджмент тільки ганьбиться трансферами, а тренерський штаб не може зв'язати в одне ціле тих гравців, які є під рукою.

Хто знає, якби грав основний нападник "Локерена" Сержіо Дутра, чи вдалось би харків’янам вберегти свої ворота в недоторканості в першому таймі. На 17-й хвилині Лей тільки через власну прямолінійність не вніс свого прізвища до протоколу матчу як автор результативного удару. Вивалившись один на один із Дішленковічем, африканець пробив прямо в корпус голкіперу. Але показово інше: на Лейя пройшла проста передача з глибини, під час якої Папа знову ловив метеликів. І то був далеко не єдиний епізод. Захист харків’ян раз за разом тріщав і тільки низька майстерність бельгійців не дозволила "Локерену" вийти вперед.

На того ж Лейя було ще кілька передач, які розрізали наче ніж захист української команди. Але нападник все ніяк не міг знайти свого місця в центрі, тож почав зміщуватися вліво, загрожуючи уже звідти. Після удару Де Паува "Металісту" знову пощастило, що шкіряний летів не в рамку. Бельгійцям бракувало завершення, але за задумом команда була попереду свого суперника. Чого тільки варта атака з пасом Де Паува з флангу і миттєвим ударом, здається, Абдурахімі. Ну а завершився тайм, знову ж таки, моментом господарів, який не став результативним через неточність Одуа.

Бельгійці – люди не дурні і на другий тайм вони вийшли з думками виключно про перемогу. Гра в першому тайму дала Петеру Масу надію, що можна забрати три очки… "Локерен" почав другу 45-хвилинку потужно. Швидкість, з якою рухались господарі, повністю вибила з колії харків’ян і два удари Абдурахімі стали логічним наслідком активності команди, яка виглядала сьогодні краще. В обох випадках врятував Дішленковіч.

"Металіст" продовжував грати в "напівгру", але от момент на 69-й хвилині вийшов справжнім, таким, якими й мають бути моменти. Хавьєр отримав передачу від лінії воріт і з гострого кута сильно пробивав під перекладину, голкіпер (помітили, ми навіть прізвище Бубакара називали вкрай рідко) кінчиками пальців перевів м'яча на кутовий. Подача від прапорця дала шанс Гоменюку, але Володимир, отримавши шкіряного метрах в восьми від воріт, так і не зміг розвернутись та пробити.

Запал у "Локерена" зник, але організованість і бажання нікуди не поділись. Поки "Металіст" тужився тепер уже зусиллями Кулакова (простріл на 72-й хвилині), бельгійці чекали на свій шанс. І дочекались на 74-му оберті стрілки. "Металіст" ішов в атаку, але втратив м'яча на підступах до володінь Бубакара Баррі. Бельгійці миттєво вибігли в контратаку, яку зміщенням з лівого флангу і шикарним ударом в дальній кут воріт Дішленковича завершив Де Паув. Заслужено "Локерен" вийшов вперед і міг добити "Металіст" дуже швидко.

Буквально через три хвилини, коли Дессер скористався з того, що Юссуф і Папа перебували в курортному настрої і вийшов тет-а-тет з Дішленковічем. Дуель бельгієць не виграв, але ще одну булавку в серця харківських вболівальників увігнав. Увігнав тим, що проявляв усю жалюгідність нинішнього "Металіста". Ще був простріл Овермейра, на який, щоправда, ніхто не відгукнувся. Отак "Металіст" і програв свій другий матч в групі перед двома поєдинками з міцною "Легією".

"Металіст" зараз – наче напівфабрикат. Якась заготовка є, але вона потребує подальшої серйозної обробки. Але в черговий раз доводиться задаватись питанням: чи здатні ті люди, котрі зараз пов’язані з "Металістом", не на словах, а на справах займатись командою?