Ла Масія, залежність від Гвардіоли та сімейна хронічна травма. Історія братів Алькантара

Наступна частина серії матеріалів про братів, котрі разом пішли футбольною стежкою, буде присвячена Алькантарам: Тьяго і Рафіньї. Попередні розповіді про сімейства Погба та Ернандесів можна знайти за вказаними на прізвищах посиланнями.

Спортивна сім’я, футбольні гени

Брати народилися з різницею у майже два роки на початку 90-х рр. у різних півкулях Землі, як вертикально, так і горизонтально. Причиною зовсім інших місць появи на світ є кар’єра батька-футболіста. Іомар ду Насіменто, більш відомий як Мазіньо, виступав за сім клубів. Окрім кар’єри у Європі та Бразилії, опорний півзахисник провів 35 матчів за "селесао", а також переміг з ними на ЧС-1994 та Кубку Америки 1989 року. До речі, на переможному Мундіалі, після одного з голів, Мазіньо в тандемі з Бебето та Ромаріо відсвяткували взяття воріт легендарним похитуванням рук, що стало вірусним, і є популярним дотепер.

Мати згадує поведінку Тьяго після того, як вони з Іомаром поверталися з футболу:

"Тоді, коли вони поверталися додому з поля, Тьяго розкладав черевики у приміщенні, вважаючи їх воротами, і копав м’яч. Він дуже хотів бути схожим на тата, який є його героєм"

Старший, Тьяго, народився 11 квітня 1991-го року у італійському муніципалітеті Сан-П'єтро-Вернотіко, за 26 кілометрів від Лечче. Саме тоді за "жовто-чорних" виступав Мазіньо, проводячи свій перший сезон в Європі. Коли на світ появився молодший син, Рафінья, то батько-футболіст транзитом через "Фіорентину" вже став гравцем "Палмейраса". Відповідно – Рафа народився на Батьківщині батьків 12 лютого 1993-го.

Відзначимо, що їхнім двоюрідним братом є нападник "Лідса" Родріго.

Перші кроки у футболі

І тут теж все залежало від Мазіньо. Перші кроки Тьяго робив у Бразилії у "Фламенго", а згодом маленький футболіст продовжив свою кар’єру в Іспанії, куди переїхав тато. У 1994-му Іомар перейшов у "Валенсію", а потім виступав ще за "Сельту" та "Ельче". Разом з братом, вже на Піренейському півострові, почав закохуватися у гру мільйонів і Рафінья. Обидва виступали за "Уреку", клуб, котрий розташовувався неподалік від Віго. Через деякий час їх помітили скаути "Барселони", і у сезоні 2005/06 вони приєдналися до Ла Масії.

За півтора року до перегляду в "блауграні" Рафінья грав на позиції воротаря, але потім змінив амплуа.

"Мені подобалася їхня яскрава форма, високі гетри та воротарські рукавички. У дитинстві я від цього тащився, а в "Сельті", де грав батько, мені найбільше подобався Рішар Дютрюель", - говорив менший брат.

Тьяго швидше ріс у структурі каталонців і дебютував за першу команду в травні 2009-го у поєдинку Ла Ліги проти "Мальорки". Рафінья ж вперше зіграв за "синьо-гранатових" у листопаді 2011, замінивши Сеска Фабрегаса у кубковій зустрічі з клубом із нижчої ліги "Оспіталетом".

Гвардіола і Енріке – наставники, та дорослий футбол

Коли Тьяго було 16 років, то його шляхи з Хосепом вперше пересіклися. Іспанський наставник очолював тоді дубль "Барселони" і запросив юнака в команду на кілька рангів вище. Коли Райкард був звільнений з поста головного тренера, то Гвардіолу запросили на місце нідерландця. Одразу він не став вводити Тьяго в склад, адже на позиції молодого таланта виступали Іньєста, Хаві, Кейта та Туре, проте час від часу підпускав до основи.

Обидва брати отримали можливість дебютувати у складі "синьо-гранатових" якраз за Пепа. Проте лише Тьяго зумів закріпитися у команді Гвардіоли. Загалом він провів 61 матч за два сезони за каденції іспанського наставника. Коли Пеп пішов з команди, то "Барсу" очолив Тіто Віланова, при якому Алькантара-старший втратив місце в основному складі. Коли Пеп прийняв "Баварію", то першим ділом велів купити саме Тьяго, який в підсумку провів сім сезонів у Мюнхені. Між гравцем і тренером був особливий зв’язок.

А от Рафінья не зумів завоювати довіру Пепа, провівши під його керівництвом лише 85 хвилин (два матчі) на полі. Навіть коли прийшов новий наставник – Херардо Мартіно, то Рафінья вирішив відправитися в оренду в колишню команду батька – "Сельту". Сезон 13/14 у Віго став для нього найбільш насиченим, адже він загалом зіграв 33 поєдинки, що є рекордом бразильця. За його семирічну кар’єру в "Барсі" бразилець провів всього 90 ігор. Відзначимо, що тричі він відправлявся в оренду на сезон: двічі в "Сельту" і одного разу в "Інтер". Травми внесли у таку малу кількість матчів велику долю, про що ми розповімо далі.

Проте свого тренера в "Барсі" молодший брат все-таки знайшов. Луїс Енріке довіряв Рафіньї і його часто називали джокером іспанського тренера. Саме вони в тандемі здобули перемогу в Лізі Чемпіонів у 2014-2015 рр.

На початку поточного сезону обидва брати змінили клуб. Тьяго виграв все що можна в "Баварії" і пішов шукати нових викликів, ставши гравцем "Ліверпуля". Рафінья ж приєднався до "ПСЖ". Чесно кажучи, ні в одного, ні в іншого поки справи добре не ідуть

Парадокс у збірних

Цікавинка Тьяго полягає в тому, що він народився у сім’ї бразильців на Півдні Італії, проте виступає за збірну Іспанії.

"Мені пощастило отримати всі плюси міжнародної суміші. У мене є бразильське коріння мого батька, а в Іспанії мене познайомили з організаційною грою на полі та кращим тактичним розумінням. Саме Пеп змінив мою думку про футбол, і може змінити вашу"

В національній збірній Іспанії дебют Тьяго відбувся у серпні 2011 року. Щоправда, на переможний для "Фурії рохи" Євро-2012 він не поїхав. Дель Боске вирішив не брати молодого гравця, котрий на той час провів лише два сезони у склади "Барселони". Загалом у його активі два голи та дев’ять асистів в 41 матчі за головну команду Іспанії.

У складі молодіжки в активі старшого перемога на Євро U-17 та двічі на Євро U-21.

У Рафіньї і тут справи йдуть гірше. Він провів всього два матчі за збірну Бразилії, та й ті у товариських спарингах у вересні 2015-го року. Щоправда, за 36 хвилин на полі він зумів відзначитися забитим голом.

Не зважаючи на це, молодший теж має трофей у збірній – перемогу на Олімпіаді 2016 у Ріо-де-Жанейро.

Сімейна травма, котра переслідує обох братів

Ураження зв’язок на коліні – жахлива і максимально неприємна травма для футболіста. Це вам може підтвердити як і Тьяго, так і Рафінья. Загалом 29-річний Тьяго за свою кар’єру пропустив більше 900-та днів через різні ушкодження, половину з цього часу зайняло відновлення від травм коліна. Зокрема, з березня 2014-го по березень 2015-го Тьяго не грав рік, заліковуючи тріщину внутрішньосуглобної зв’язки коліна.

Рафінья загалом провів майже 850 днів у лазареті, проте кількість часу, котрий був витрачений на заліковування травми коліна, складало аж 78%. По вісім місяців він двічі пропускав через розрив хрестів, а одного разу – через травму меніска. Коли у 2015 молодший знову потрапив у лазарет, то Тьяго в Instagram написав такі слова підтримки:

"Тепер я нарешті зрозумів, коли мама казала, що хотіла б щоб це було її коліно, а не моє, коли я травмувався. Це те, що я теж відчуваю зараз, коли думаю про тебе, і я впевнений, що мама відчуває те саме.

Люди завжди говорили нам, що нам доведеться боротися за свої мрії, докладати зусиль і бути наполегливими. Але вони ніколи не казали, що ці стіни будуть такими високими та слизькими. Але я все одно хочу піднятися з вами ще на одну стіну, подивитися, наскільки вона висока, і пройти її разом"

Полички вгинаються від нагород

Проте всі незгоди не завадили завоювати 42 трофеї на двох. Алькантари – одна з шести пар братів у історії футболу, котра вигравала ЛЧ. Тьяго випереджає Рафінью за перемогами в найпрестижнішому клубному турнірі Старого Світу з рахунком 2:1. А загалом у старшого брата в два рази більше трофеїв – 28 проти 14.

Брати рідні, але рішення різні

У їхніх вчинках подекуди не відчувається сімейна спорідненість. В той час як Рафінья без вагань вирішив виступати за країну свого батька – національну збірну Бразилії, Тьяго ж вирішив грати у складі Іспанії. Молодший уклав контракт з Adidas, а старший – з Nike. Та і під час проходження футбольної стежини Рафінья вибрав все-таки залишитися в "Барселоні", а от Тьяго помандрував до Німеччини.

За одною і по різні боки барикад

Мати завжди була з дітьми у важливих моментах. 6 грудня 2011-го року для неї був особливий день: обидва її сини вийшли у стартовому складі "Барселони" на матч Ліги Чемпіонів проти "БАТЕ". Щоправда, через три з половиною роки все змінилося: у півфіналі ЛЧ 2014-2015 рр. Тьяго і Рафінья грали по різні сторони барикад: перший за "Баварію", другий за "блауграну". Після фінального свистка вони обидва обнялися, а мама на трибунах була найщасливішою людиною у світі. Не через перемогу "Барселони", а через об’єднання синів.

Де вони точно єдині, так це у допомозі дітям. Брати створили благодійний фонд Альканатарів, у якому вони займаються вирішенням проблем молодих талантів з малозабезпечених сімей.

Курйоз із Сантою

Зацикленість на передачах не доводить до добра. Тьяго це перевірив. Він настільки любить контролювати рух попереду, що по сторонах дивиться лише периферійним зором. Але от у матчі проти "Лейпцига" він підвів півзахисника, і Тьяго віддав пас на… Санту з рекламного щита.

Техніка Тьяго

Це окремий вид мистецтва. В його техніці зібралися дві культури: ефектність бразильської і орієнтованість на команду іспанської. Тьяго не робить це лише заради "фану", а виключно задля результату.

Один – тінь іншого?

Відповідь "так" на це питання була б дивною. Не може бути людина тінню з 14-ма трофеями в активі. Так, результати в Рафіньї гірші, та і гра Тьяго загалом виглядає ефектнішою і кориснішою, проте це не означає, що молодший набагато менше досягнув за старшого. Тим паче у нього є ще два роки запасу.

Вони більше, ніж пересічні брати. За можливості, їхні сім'ї постійно проводять час разом. Тьяго та Рафінья весь час підтримують один одного у важких моментах, і радіють у моментах перемог. У кожного на сторінці в Instagram є десятки постів на підтримку брата. Сімейна спорідненість у них на найвищому рівні, і неважливо, що вони виступають за різні збірні.

Фото: lifebogger.com, barcablaugranes.com