Тренер Таврії розповів про свою роботу в окупованому Криму і вояж на Сахалін

Головний тренер "Таврії" Сергій Шевченко розповів про період своєї роботи в анексованому Криму і про вояж на Сахалін.

- Коли ви працювали в Криму, було відчуття, що скоро анексія?

- Не хочу про це говорити. Тим більше, тоді я не працював, коли все це відбувалося. Потім я вже там працював головним тренером і консультантом. Мені ж купу грошей були повинні, просто купу. І мене цим витягли - приїдеш, віддамо. А тут ні хріна роботи не було. Начебто щось і можу, а пропозицій немає. Відразу сказав, щоб мене не писали головним тренером. Повівся тільки на те, що гроші пообіцяли.

- Віддали?

- Ні.

- Кікбоксер Павло Журавльов розповідав про те, що не можна судити людей, які залишилися в Криму. Є різні ситуації і обставини. Не можна говорити тільки про чорне і біле. Чи згодні?

- Так. Потрібно і футболістів розуміти. Куди їм було їхати? Скільки таких випадків було, що приїхали - і нічого. Дружин з Криму привезли, а живуть незрозуміло де і в чому. А в Криму будинок і що ти зробиш? Це дуже складне питання. Люди ж не винні. Вони пішли і стріляють? Вони вдома. Ну так сталося. Якщо у тебе є бабки і ти перевіз сім'ю - і живи собі. А якщо немає і що робити? Наймитувати?

Не хочеться переводити в аналогію, давайте порівняємо. Ось "Таврію" - перевезли такий бренд, організували. Схоже на це, так?

Ця тема така гостра, що навіть не хочеться говорити, щоб не це саме. Дуже багато за ці 5 років несправедливості. Навіщо про це говорити.

- Ви - людина, яка там була. У цій ситуації розумієте більше, ніж я і більшість людей.

- Там теж несолодко, все дорого. Зарплати нормальні у військових і бюджетників, а решта... А тим же колишнім футболістам важко. Зрозуміло, щось будують - дороги ті ж. Але простим людям складно.

- Тим більше, чемпіонат закритий.

- Звичайно. Як першість області. Є ж невизнані республіки, збірні не їздять нікуди. Гібралтар, Абхазія грають.

- Чому ви там не залишилися?

- А сенс? Якщо пообіцяли і не виконали, то що там сидіти. Я сказав: "Був договір, ви не виконали". І поїхав. І тут якраз з'явилася "Таврія" тут.

- Після ТСК ви в "Сахаліні" працювали, але дуже мало часу. Чому?

- Завдання було - вийти в першу лігу. Там шість команд в зоні. Вони зараз перше місце зайняли і не виходять. Тому що грошей немає. Там летіти скільки.

- А скільки часу ви туди летіли?

- Давайте цю тему не чіпати. Ти про команду говори і все. Не хочу я це піднімати. Я б з вами взагалі не зустрічався і не говорив, якби знав, що такі питання будуть. Ця тема нікому не потрібна. Людина думає і визначає, кожен хоче, як краще.

- У чому найбільша сила в житті?

- Намагаюся нікого не обманювати. Всіх прощаю. Не пам'ятаю, щоб я футболіста за стільки років оштрафував. Президенти вічно говорять, що я м'який. Але чому? У мене на тренуванні гравці як голландські десантники. Хтось курить, хтось п'є, а я на це не дивлюся. Виконуєш свою справу - немає питань. Завтра гра - показуй. Пам'ятаю, воротар в Дніпрі був, Віктор Консевич. Тренер на тренування вийшов і дивиться на нього. "Не випив. Що з нього зараз взяти?" - каже. "Тільки вип'є - ніхто забити неспроможен", - сміється.