Весняні підсумки. Чорноморець. Єдність і незалежність

"Чорноморець" обрав правильний шлях розвитку, що ще раз підтвердила, загалом, неприємна історія, в яку взимку потрапили одесити. Втрата шести легіонерів - п'ять з яких були провідними гравцями команди - багатьма вболівальниками та експертами сприймалась як початок краху того "Чорноморця", який результатами заявив про бажання стати конкурентом звичної четвірки грандів. Але "морякам" вдалося з честю вийти зі складної ситуації і в порівнянні з минулим роком навіть поліпшити свій результат в чемпіонаті.

Роман Григорчук довів, що побудував команду за всіма законами збалансованого розвитку колективу. У сучасному футболі не складно знайти приклади, коли команди перебувають в крайній залежності від одного - двох гравців, не кажучи вже про більше число виконавців. Але з "Чорноморцем" випадок інший: в Одесі гравці залежать від команди, а не команда залежить від гравців, що, знову-таки, пророкує й подальший прогрес колективу з Південної Пальміри.

Трансферна діяльність

Трансферна діяльність "Чорноморця" була бурхливою, хоча для Романа Григорчука, напевно, краще було б, якби його клуб не був одним з головних фігурантів на ринку. Гра у команди виходила і кардинальні зміни не були потрібні. Але "Чорноморець" став однією з найбільших жертв соціально-політичного протистояння в країні. Саме неспокійна обстановка на півдні і сході України стала офіційною причиною відходу з команди відразу шістьох легіонерів. Звичайно, припущення, що керівництво клубу просто скористалося ситуацією і "під шумок" скоротило зарплатну відомість "Чорноморця" - так і залишаться припущеннями.

Відходи Франка Джа Джедже і Сито Рієри стали істотними втратами, але не критичними, так як в середній лінії у Романа Григорчука ще був вибір гравців. Звичайно, були побоювання, що "Чорноморець" з відходом француза та іспанця втратить весь креатив в нападі, але це не розглядалося як вбивча для команди обставина. Куди більш проблемно виглядали втрати трьох основних захисників колективу - Андерсона Сантани, Пабло Фонтанелло і Маркуса Бергера.

Роман Григорчук ще перед початком сезону скаржився на відсутність нормальної конкуренції в захисній лінії і переживав, що немає ким розвантажити основних центральних захисників. А тут довелося не те, що розвантажувати, довелося їх замінювати. Найменше гіркоти у одеських уболівальників було пов'язано з відходом Еліса Бакайя. Албанець - талановитий футболіст, але повною мірою проявити свій талант в Одесі не міг.

Проблему центральних захисників довелося вирішувати за допомогою різних методів. Спочатку основним виконавцем став дублер Петро Ковальчук, потім з флангового оборонця в центрального перекваліфікувався Павло Кутас, і, нарешті, адаптувався до команди новачок Адольф Тейку. Камерунського захисника Роман Григорчук хотів бачити у своїй команді ще раніше, але трансфер Тейку не був вкрай необхідним, тому й відкладався. У ситуації ж, в якій "Чорноморець" опинився взимку, одесити просто не могли не запросити Адольфа. Африканець досить важко вписувався в гру своєї нової команди, але ближче до завершення турніру, здається, зрозумів, чого від нього вимагав головний тренер.

Корисним став і Павло Ребенок. Орендований у "Металіста" гравець за першочерговим розрахунком повинен був додати швидкості на фланзі півзахисту, але в пожежному порядку Павло був переведений в захист, де вже мав досвід виступу. У Ребенка, звичайно, виходило все далеко не ідеально, але помилявся гравець не так сильно, щоб це могло вплинути на загальний підсумковий результат команди.

Середню лінію поповнили Торніке Окріашвілі і Володимир Аржанов. Останній своїм універсалізмом дозволив Роману Григорчуку використовувати хоча б мінімальну ротацію, а Окрі взяв на себе непросту роль джерела креативу. Грузину було складно, але він старався і майже завжди виглядав у складі "Чорноморця" органічно.

Фізична готовність

На фізичну готовність одеситів потрібно дивитися крізь призму загальної кадрової ситуації в команді. Якими б витривалими і сильними не були гравці, якщо одним і тим же людям доводиться грати майже ціле друге коло, та ще й у режимі через два дні на третій - функціональний спад прийде в будь-якому випадку.

Втома суттєво почала проявлятися в одеситів з матчу проти "Волині". У Луцьку завдяки класу "Чорноморцю" вдалося зберегти переможний рахунок, хоча аутсайдер створив "морякам" чимало проблем. З "Металістом" гра вийшла не надто важкою для обох сторін, а от три наступні поєдинки (проти "Динамо" в Кубку України і проти "Говерли" з "Карпатами" - в чемпіонаті) команда Романа Григорчука проводила на морально-вольових якостях. І якщо в боротьбі з аутсайдерами цього вистачило, то "Динамо", окрилене зміною тренера, використало на свою користь фізичну виснаженість підопічних Романа Григорчука.

Загострилася ситуація також через травму універсала Івана Бобко, а також через неготовність дублерів складати гідну конкуренцію основним виконавцям. Роман Григорчук, напевно, радий був би більше довіряти Петру Ковальчуку, Євгену Мартиненко, Олегу Данченко, але їх готовність не дозволяла тренеру широко використовувати ротацію. В підсумку, одним і тим же складом "Чорноморець" починав п'ять матчів поспіль, чотири з яких були проти фаворитів "Динамо", "Дніпра" і "Металіста".

Тактична гнучкість

Роману Григорчуку після всіх відомих подій довелося по-новому налагоджувати гру своєї команди. Спеціаліст зазначав, що найважливіше на весняному відрізку не здобути або зберегти якусь позицію, а максимально швидко налагодити гру, щоб розраховувати на світле майбутнє. Працювати довелося в усіх напрямках: налагоджувати психологію, займатися адаптацією окремих виконавців, нівелювати втому, виробляти якісь тактичні нововведення.

Апогей думок Романа Григорчука припав на матч проти "Дніпра". Команда, напевно, зіграла тоді ідеально. Зіграла в єдино вірній проти такого суперника манері. Нічого надприродного одесити не придумали, але в тому то й крився секрет успіху. Абсолютно точне виконання простої тренерської установки допомогло "морякам" залишити грізного суперника ні з чим. Впевнена гра Павла Кутаса на новій позиції центрального захисника допомогла краще відчути себе і Адольфу Тейку. Кирило Ковальчук та Олексій Гай виграли центр поля, позбавивши центральних захисників частини навантаження. Антонов багато рухався по всій ширині поля, звільняючи зони для строго прив'язаних до позицій Матоса і Окріашвілі. "Чорноморець" зіграв як збалансована, зіграна команда, побивши порядком клас "Дніпра".

Роман Григорчук рідко відходив від вже традиційної в Україні формації 4-2-3-1. У команди не було перекосу в бік однієї з ліній, не кажучи вже про окремих гравців. Кожен знав свій маневр, роблячи гру "Чорноморця" максимально незручною для суперника. Окріашвілі майже відразу прийшовся одеситам до двору, виконуючи роль то центрального півзахисника, то висуваючись в атаку на допомогу Антонову, то, навпаки, сідаючи глибше, звільняючи місце Гаю. Аржанов міг закрити будь-яку позицію в півзахисті і універсалізмом Володимира Григорчук користувався із задоволенням. Наприклад, у грі проти "Зорі" Аржанов з опорної зони нерідко зміщувався на фланг до Данченка, допомагаючи Олегу протистояти досвідченим Ярмашу і Данило.

Павло Кутас, як уже зазначалося, з флангу захисту перемістився в центр, закривши тим самим проблемну позицію. Павло Ребенок опустився з середньої лінії в оборону, що крім усього іншого дозволило "Чорноморцю" більш широко розвивати свої атаки. Євген Зубейко на протилежному краю працював не так продуктивно на атаку, зате впевнено захищався, даючи можливість Матосу основні сили концентрувати на наступі. Ну а Олексій Антонов проявив себе як нападник, здатний зіграти в будь-якій манері: і банально в дотик завершити атаку, і самотужки створити небезпеку біля чужих воріт.

Оптимальний склад

Були варіанти у Романа Йосиповича на початку весняного відрізку, коли здоровим ще був Іван Бобко, коли Петро Ковальчук розглядався як гравець основи, коли були надії на Данченка і Мартиненка. Але по ходу турніру Роману Йосиповичу довелося уживатися з роллю скульптора - відсікати все зайве з брили, вирівнювати ямки і горбки, щоб скульптура набрала прекрасної форми.

Якщо переведення Кутаса в центр захисту - рішення, яке себе виправдало, то з Павлом Ребенком на лівому фланзі оборони буде складно. Все таки "Чорноморцю" потрібно підсилитися профільним латералем. Тоді відразу з'явиться більше варіантів. Напевно, знадобиться команді Євген Опанасенко, але йому більш комфортно грати справа, де впевнено діє Євген Зубейко. Втім, вихованець запорізького "Металурга" зайвим точно не буде, особливо враховуючи те, що Опанасенко може зіграти і в півзахисті.

Дмитру Безотосному, Кирилу Ковальчуку, Олексію Антонову, Лео Матосу і Олексію Гаю альтернативи немає. Зараз це кістяк команди. Володимир Аржанов може використовуватися для ротації, якщо йому не потрібно буде в пожежному режимі закривати лівий фланг півзахисту. А ще зліва є, в принципі, той же Данченко, можуть там зіграти Ребенок і Матос, якщо на їх нинішніх позиціях з'являться гідні люди. Тобто, "Чорноморцю" дуже потрібно дещо розширити свою основну обойму виконавців.

Кращий гравець весняної частини

У минулому сезоні ми відзначали як кращого гравця "Чорноморця" Сергія Політила; в зимове міжсезоння чемпіонату 2013/14 "проміжними" героями назвали Фонтанелло та Бергера, віддаючи лише вторинну роль Дмитру Безотосному. Але ж саме з голкіпером "Чорноморця" асоціюється той підйом, який команда пережила за останні два сезони. Нехай Безотосний пропустив 15 голів у 13-ти весняних матчах, але це ніяк не свідчить про ненадійність Дмитра.

Безотосний, крім всього іншого, швидко вчиться на своїх помилках і продуктивно працює над поліпшенням тих ігрових компонентів, з якими у нього були проблеми. Воротар з відмінною реакцією мав проблеми на виходах, що змушувало його працювати саме над елементом перехоплення м'яча. Зараз Дмитро більш впевнено став покидати рамку воріт.

Ну і, не зумівши зробити вибір, персону Олексія Антонова ми вирішили дати як альтернативу. Дійсно, форвард був настільки хорошим в цьому сезоні, що, за чутками, зацікавив навіть європейські клуби. Тож хай тепер "Дніпро" кусає лікті.

Антонов у тільки-но минувшому чемпіонаті був справжнім лідером команди, віддаючи грі всього себе. Нападника не можна назвати залежним від партнерів; він може як одним дотиком завершити командну атаку, так і самотужки створити момент, вирішивши долю матчу.

А хто з двох вище названих гравців важливіший для "Чорноморця" - нехай вирішать уболівальники.

Розчарування весняної частини

Не покидає відчуття, що, пройди "Чорноморець" "Ліон", масового відходу легіонерів не було б. Все відбулося дуже швидко і несподівано. Це тепер, коли Роману Григорчуку вдалося вибратися зі складної ситуації, все сприймається в дусі "ну і Бог з ними". А тоді втрати Бергера, Фонтанелло, Джедже, Рієри, Сантани і Бакая виглядали мало не крахом команди. Та й не відомо, як колектив виступив би весною, збережи він склад осінній. Не виключено, що "Чорноморець" зміг би залишити за спиною київське "Динамо".

Кращий матч сезону

26 -й тур. "Чорноморець" - "Дніпро" 1:0

Вибір у цій номінації великий, адже одесити провели немало якісних ігор не тільки на внутрішній арені, але й на міжнародній. Однак зараз хочеться відзначити поєдинок проти "Дніпра", зважаючи на обставини, в супроводі яких він проходив. "Чорноморець" - без своїх осінніх лідерів, "Дніпро" - в якості головного претендента на чемпіонство. Той поєдинок остаточно дав зрозуміти, що Роман Григорчук повністю контролює ситуацію в команді і не він залежить від підопічних, а підопічні від нього.

І справа тут зовсім не в результаті. Зарахуй тоді судді гол Євгена Селезньова, думка про цей поєдинок ніяк би не змінилася. "Чорноморець" у своєму новому, так сказати, скликанні провів майже зразкову гру, остаточно позбавивши своїх вболівальників страху втратити ту самобутню і амбітну команду, яка була в Одесі раніше. Лео Матос був господарем на фланзі, Павло Кутас - в центрі захисту, Кирило Ковальчук та Олексій Гай - в опорній зоні, Торніке Окріашвілі - під нападником. Але при цьому, ніхто із виконавців не тягнув ковдри на себе, гра "Чорноморця" будувалася за рахунок колективних дій.

На 34-й хвилині пройшов один з численних в тому матчі забігів Матоса по флангу; після прострілу бразильця і ​​помилки Федецького, спокійно вразив ворота Дениса Бойко Торніке Окріашвілі. Грузин, до речі, мав багато моментів, тому залишився особливо задоволеним результатом. Адже в разі втрати очок "Чорноморцем", Окрі міг би звинувачувати себе в неефективній грі.

Завдання на літо і перспективи

Складно сказати, чи готовий Леонід Климов збільшити бюджет "Чорноморця". Але ситуація зараз виглядає такою, що команда дотягнулася майже до самої стелі. Стелі в плані можливостей гравців. Роман Григорчук, звичайно ж, свою тренерську думка не вичерпав і в разі кадрового підсилення фахівець може підняти планку ще вище.

Звичайно, ніхто не говорить про великі грошові вливання. Але у керівництва є сенс розщедритися хоча б на одного - двох вже сформованих гравців, і на стільки ж - молодих, перспективних, які хотіли б рости разом з головним тренером. Мабуть, про щось інше говорити і не доводиться. Успішну боротьбу на всіх фронтах з тим кадровим наповненням, що є зараз (мається на увазі кількість, а не якість) , "Чорноморцю" вести буде складно.