П'ять років по тому. 12 речей, якими жив український футбол з останньої зміни тренера в Олімпіку

Після закінчення першої частини сезону-2012/13 у Першій українській лізі стало відомо, що капітан "Олімпіка" Роман Санжар завершує ігрову кар'єру. Навряд чи на той момент ця новина мала велике значення: донеччани були середняком свого дивізіону без особливих передумов до стрімкого ривка.

На рахунку Санжара було понад дві сотні матчів за клуб, який і десяти років на профі-рівні ще не проіснував, тому його можна було вважати легендою для "Олімпіка". Логічно, що менеджмент донеччан вирішив з ним не розлучатися, а запропонував місце в штабі Романа Пилипчука. Минуло всього п'ять місяців, як ще недавній кеп вже виводив першу команду на ігри Першої ліги в якості виконуючого обов'язки головного тренера, а вже з літа - став повноцінним головкомом.

UA-Футбол вирішив згадати, чим жив український футбол у квітні 2013 року, коли Роман Санжар провів першу гру в якості наставника професійного клубу.

Читайте також: Путівник. Кого Роман Санжар як тренер Олімпіка вивів в люди

• сам "Олімпік" тоді був середняком Першої ліги. Про Прем'єр-лігу в клубі почали говорити через півроку, а єврокубки Владиславу Гельзіну могли тільки снитися.

• в УПЛ грали "Кривбас", донецький і запорізький "Металурги", "старий" київський "Арсенал", "Таврія" і "Говерла". Втратили професійний статус і повернулися у великий футбол (в тому числі з новими власниками та/або новими брендами) відразу десять клубів: "Металіст", "Дніпро", "Арсенал", "Таврія", "Металург", "Оболонь", тернопільська "Нива", "Кристал", "Мир" і "Гірник".

• Мхітарян, Тейшейра, Фернандіньо, Дуглас Коста - їх "Шахтар" ще продати не встиг, і вони допомагали "гірникам" вигравати на той момент четвертий поспіль чемпіонський титул.

• основними захисниками "Динамо" були Тайє Тайво і Даніло Сілва. Киян очолював Олег Блохін, який привів клуб до першого в історії третього місця в чемпіонаті.

• тоді ще тренер-рятівник Михайло Фоменко по ходу 2013 року витягнув збірну України з підвалів таблиці у відборі на ЧС-2014. До статусу головного невдахи в історії української збірної йому залишалося три роки.

• ФФУ до перемог вів Анатолій Коньков. Прізвища Єлісєєв, Мацола, Собуцький, Запісоцький (нинішні віце-президенти федерації) на всеукраїнському футбольному рівні значили трохи більше нуля. Зате "в темі" були Кочетов, Анатолій Попов і Стороженко.

• з Москви почали активно просувати ідею створення Об'єднаної футбольної ліги - чемпіонату найсильніших клубів України та Росії. Влітку того ж 2013 року провели навіть один з двох Об'єднаних турнірів, які виграли українські клуби, показавши, що з представниками РФПЛ нічого намагатися об'єднуватися.

• Олександр Рябоконь і Юрій Вернидуб - єдині з нинішніх клубів УПЛ, хто вже очолював свої поточні команди на момент призначення Санжара. "Карпати", наприклад, за цей час встигли змінити головних тренерів 13 разів.

• за ці п'ять років шлях від другої ліги до УПЛ пройшли тільки два з половиною клуби: "Десна", кам'янська "Сталь" і "УкрАгроКом" (об'єднався з "Олександрією").

• по ходу того сезону в євровесну вийшли чотири українські клуби: "Шахтар" в ЛЧ, "Динамо", "Металіст" і "Дніпро" в ЛЄ. Подібне представництво кількісно нашим командам вдалося повторити за рік, після чого результати на євроарені пішли на спад.

• для Артема Мілевського і Олександра Алієва сезон-2012/13 був останнім повним у складі "Динамо".

• сезон-2012/13 у професійних турнірах України починали шість команд з Криму: "Таврія", "Севастополь", "Титан", "Кримтеплиця", "Севастополь-2" і "Жемчужина".

У матеріалі використані фото olimpik.com.ua, Дмитра Білоненка, Анатолія Спиці, Олександра Приходька, ФФУ, Івана Вербицького, Тараса Кузьменкао, myalexandriya.blogspot.com, Дениса Руденка, Валерія Мякотенка, ФК Севастополь