Зоря - Рух 4:0. Коли велике бажання лише шкодить справі

Яскрава гра в минулому сезоні завищила очікування від луганської команди. Звісно, "Зорю" не виводять в ранг конкурентів "Динамо" та "Шахтаря", однак таких суперників як "Рух" команда Скрипника повинна перемагати за визначенням. Так принаймні видається збоку. На ділі ж ми маємо коротку лаву запасних, чергові чутки про проблеми з фінансами та участь в єврокубку, де від першого матчу луганців віяло безнадією.

За такої ситуації будь-який суперник для "Зорі" є досить серйозним випробуванням. А тим більше "Рух", який хоч і поступається в майстерності більшості клубів, але зазвичай грає старанно, як посередній учень, що дуже хоче підвищити свій статус до відмінника.

Віктор Скрипник не став суттєво змінювати склад порівняно з грою у Лестері. Замість Юрченка, який пропускав гру через дискваліфікацію, вийшов Гладкий. Зрозуміло, що Олександр діяв на вістрі, тоді як Луньов опустився в центр поля. Перепочинок отримав Микита Шевченко, тож ворота захищав Нікола Васіл. Це й власне всі зміни. Лінію захисту формували Фаворов, Вернидуб, Цвек та Хомченовський, в центрі поля вийшли також Назарина, Іванісеня та Кочергін, Кабаєв виступав партнером Гладкого в атаці.

Іван Федик кинув у бій новачка Романа Гагуна, який закривав правий фланг оборони разом з Мар’яном Мисиком. На протилежному краю діяла зв’язка Гліха – Богдан Бойчук. Стаменковіч та Дуць залишились в центрі оборони, хоч Парамонов і відбув дискваліфікацію. Місце в центрі поля отримав Валерій Федорчук, він замінив Брікнера та став третім кутом в трикутнику з Мартинюком та Русиним. Нарешті в атаці Кондракова, який виходив на "Динамо", замінив Кухаревич.

Зрозуміло, що "Зоря" намагалась грати першим номером. Однак традиційний короткий пас в центрі поля стикався з досить щільною обороною "Руху", яку не так вже просто було пройти. Власне, до перерви господарям вдалось завдати лише три акцентованих удари по воротах. Луньов після змішення з флангу в центр намагався закрутити під дальню стійку – здорово зіграв Бандура. На 26-й хвилині голкіпер накрив м’яч в нижньому кутку після удару Кочергіна з лінії штрафного (точний простріл на Влада виконав Назарина з лівого флангу). Нарешті Кабаєв бив зльоту після закидання Кочергіна, але кут був гострим, тож форвард влучив у сітку з зовнішнього боку воріт.

У "Руху" був лише один вартий уваги момент, але, можливо, навіть більш небезпечний, ніж у луганців. Бойчук увійшов у штрафний майданчик та бив з-під захисника з 12-ти метрів, однак відмінно зіграв Васіл, який парирував удар в нижній кут.

Отож, для львів’ян все складалось досить добре – з тиском "Зорі" вдавалось справлятись, при цьому гості, відчувалось, матимуть шанси на контратаках після перерви. Якби не одне але – вже в компенсований до першого тайму час луганці невдало розіграли стандарт, м’яч відскочив до Вернидуба, а тому в ногу в підкаті в’їхав Гагун. Юрій Іванов спочатку показав жовту картку і просигналізував про перерву. Однак відеоасистент рекомендував арбітру переглянути повтор, після чого Іванов продемонстрував правого захиснику пряму червону. Дійсно, Роман в’їхав прямою ногу в гомілкостоп захиснику "Зорі".

Навряд чи Гагун діяв таким чином свідомо. Хлопець, який лишень перейшов з "Агробізнесу", прагнув не програти епізод. Як і вся команда, яка, було помітно, горіла бажанням відібрати очки у бронзового призера минулого чемпіонату. Лише занадто великим налаштування на гру можна пояснити жовту картку за розмови з арбітром такому досвідченому гравцю як Ярославу Мартинюку. І саме Мартинюк остаточно розвіяв шанси "Руха" бодай на нічию, коли на 49-й хвилині в’їхав ззаду по нозі Кочергіну в центрі поля. Чи то друга жовта, чи то пряма червона (трансляція не дала чіткої відповіді) – і львів’яни залишаються вдев’ятьох проти суперника, який індивідуально значно переважає. Коли влетить перший гол було питанням часу.

Власне, забитого м’яча довелось чекати трохи більше трьох хвилин. А потім Хомченовський, прорвавшись по лівому флангу, вирізав подачу на лінію воротарського – Гладкий, розташувавшись поміж двох центрбеків, головою пробив під дальню стійку.

До честі новачка УПЛ, навіть без двох гравців він намагався грати активно та йшов вперед великими силами. Звісно, це була авантюра, але яка різниця як програвати – стояти усією командою в штрафному і все одно ще пропустити, чи шукати хай і примарний, але шанс. І "Рух" таки був близький до того, щоб зрівняти рахунок. На 63-й хвилині "Зорю" вдруге врятував Васіл. Після подачі штрафного з лівого флангу і скидки від партнера Дуць бив ногою з лінії воротарського, але кіпер вдало перемістився на стрічці воріт і накрив м’яч в нижньому куті.

Більше "Зоря" таких подарунків не робила, натомість почала використовувати велетенські вільні зони, що утворились на половині поля суперник. Нарешті на 76-й луганці подвоїли перевагу. Обрізка в центрі поля обернулась виходом чотири в два. Кочергін вивів на побачення з Бандурою Перовіча, той пробив у стійку, а першим на добиванні був сам Владислав. Гру можна було закінчувати, але до фінального свистка "Зоря" встигла оформити розгром. Участь в цьому взяли гравці, що вийшли на заміну. Спочатку Руфаті, який замінив Фаворова на правому фланзі, скинув на Іванісеню, який вгатив метрів з восьми під ближню стійку. А вже в компенсований арбітром час орендований у "Фенербахче" іранець Саядманеш класно розібрався з захисником та поклав м’яч в дальній кут воріт, які вже захищав Герета. Іван Федик замінив Бандуру на 90-й, однак дебютанту УПЛ не вдалось відстояти на нуль час, що залишився.

Тож, 4:0 – "Зоря" змогла розвіяти погані думки про невдалий виїзд в Англію напередодні зустрічі з "Брагою". Емоційність "Руху" - це, звісно, добре, але конкретно в цьому матчі вона зіграла з ним злий жарт.