Реал - Атлетiко 1:1 (по пен. 5:3). Огляд іспанської преси

Чим іспанські газетярі гарні й погані одночасно, так це своєю емоційністю. Від закликів «У відставку!» до опитувань «Чи краща це команда в історії футболу?» їх може відокремлювати одна гра. Фінал Ліги Чемпіонів, ясна річ, винятком не став.

«Марка» реагує емоційно і яскраво. Варто нагадати, що у всій Іспанії «Реал» називають просто «Мадридом», так як «Реалів» в країні більше десятка. «Мадрид – стіна для «Атлетіко» в Лізі Чемпіонів. Сiмеоне зламав прокляття дербі в Лізі й Кубку, навіть виграв у «бланкос» Суперкубок, але поступається в Лізі Чемпіонів.

«Реал» і «Атлетіко» сходилися в трьох останніх сезонах Ліги Чемпіонів – і це були три перемоги команди в білому. Два фінали (Лісабон і Мілан), а також чвертьфінал. Стіною «Атлетіко» на шляху до головного континентального трофею стали «бланкос» .З Сiмеоне з'явилися хороші результати в останніх дербі. Три послідовних чемпіонати без поразок вiд заклятого суперника, перемога у фіналі Кубку, Суперкубок Іспанії та усунення в черговому сезоні Копа дель Рей. Але Ліга Чемпіонів – це зовсім інша історія.

У Мілані було третє дербі сезону. В жодному з них не виграв Мадрид, але «бланкос» вистачило нічиєї в Міланi, щоб досягти пенальті і виграти трофей».

AS просто лестить. «Мадрид непереможний. Він виграв Ундесіму по пенальті, після того, як опір Атлетіко більшу частину часу був незаперечним. Рамос зробив крок вперед, Карраско зрівняв, Грізманн упустив пенальті в матчі, Хуанфран в серії. А Кріштіану оформив перемогу.

Заодно ресурс проставив оцінки

Ніхто так, як Мадрид не цінує і не святкує Кубок Європи, який пізно (після очікування протягом 32 років) або рано (п'ять перемог поспіль), але повертається знову, з гордістю колекціонера, з ентузіазмом завойовника. Це якщо не відданість, то генетична схильність. У Мілані вдалося добути Ундесіму після рішучого, стомлюючого, жаркого дербі з «Атлетіко».

На сонці і в тіні, граючи добре або як на «Сан-Сіро», у «бланкос» все завжди закінчується титулом, незалежно від домінанти: легенди, юніори, ветерани, новачки, зідани й павони, кріштіану й карвахалi. Всі вони різні і все одно чемпіони. «Барселона» за свою чвертьвiкову історію, яка йде від тренера Кройфа до месії Мессі, не змогла перевершити «Реал» за кількістю цих нагород. На цій території можна грати краще або гірше, але ніхто не смілив так, як Мадрид».

А ось El Mundo Deportivo явно розчарована – хоча й, прямо скажемо, ближче до реальності. У тексті «Мадрид отримує Ундесіму в лотереї пенальті» є такі слова: ««Реал» Мадрид переміг на одинадцятому Кубку Європи. Він зробив це в серії пенальті на останньому ударі Кріштіану Роналду, після того, як спроба Хуанфрана не увінчалася успіхом. «Атлетіко» програв фінал Кубка Чемпіонів вже в третій раз, вдруге в ЛЧ. Футбол, схоже, вирішив повернутися спиною до «Атлетіко» в 1974-му році з «Баварією» і в цих двох фіналах з «Реалом». І кожен раз був ще більш несправедливим по відношенню до «індіанцiв»».

І тільки «Дон Балон» мудро розставляє акценти. У тексті «7 ключових моментів перемоги «Реала »в Лізі Чемпіонів» першим йде Рамос (зрозуміло), другим «Придушення пресингу» (««Реал» iз чудовим Тоні Кроосом майже півгодини робив неефективним захист «Атлетіко» й отримував величезний ігровий простір»), а третім – «Жовта Карвахалю». ««Атлетіко »задовго до перерви зловив на помилку Карвахаля, який рано виявився на картці. Симеона знав, через який фланг грати».

Далi більше. «4) Вихід Карраско. Він з'явився в другому таймі, щоб покарати Карвахаля, але це й не знадобилося. Даніель покинув поле через травму, а Карраско зрівняв рахунок після прострілу Хуанфрана; 5) Нереалізований пенальті. Після того, як Фернандо Торрес змазав 11-метровий у півфіналі, ставка на Грізманна також не виправдалася – він послав м'яч гарматним ударом в поперечину.

6) Овертайми без загострення. Здавалося, що саме «Атлетіко» повинен додавати в овертаймі з двома замінами, в той час як Мадрид все заміни витратив в основний час. Проте, «Реал» мав темп і кращі шанси, але не уникнув пенальті; 7) Облак. Воротар «Атлетіко» провів відмінний фінал, поки справа не дійшла до пенальті. Він не зміг передбачити удари «бланкос» і взагалі стрибнув усього раз з п'яти спроб. Промах Хуанфрана і наступний гол Кріштіану Роналду подарували «Реалу» Ундесіму».

Фінал і вийшов таким, що для його опису годяться емоції, а не статистика. Бадьорящий краще за сангрiю, він став справжнім (і, можливо, найсолодшим з одиннцадцаті) щастям для одних і безмежним горем для інших. Можливо, це і є той єдиний випадок, коли доречно сказати сакраментальне – «це футбол».