УЄФА – не авторитет. Припинення національних чемпіонатів руйнує будь-які організаційні схеми

Нідерланди вже офіційно завершили сезон. Коронавірусна пауза виявилася для футболу цієї країни не тимчасовою перервою, а початком тривалішого, аніж зазвичай, міжсезоння. Тепер футбольне керівництво країни може спокійно очікувати сигналу про стабілізацію і планувати новий сезон без необхідності втиснути кудись недограні поєдинки поточного розіграшу. Це саме стосується й Бельгії, яка оголосила про остаточне завершення сезону. За чутками, близькі до подібного рішення і в Росії. Але цим країнам простіше, адже вони наразі не пов'язані з міжнародними турнірами. Усі їхні команди повилітали з Ліги чемпіонів та Ліги Європи ще до того, як сезон взяв паузу.

А ось Шотландія і Франція створюють прецедент. Шотландці завершили внутрішній сезон, але "Рейнджерсу" ще належить дограти поточну Лігу Європи, яку УЄФА вперто налаштована довести до фіналу якщо не в червні-липні, то, принаймні, в серпні. Хоча насправді "джерс" можуть пожертвувати одним матчем і просто зійти з дистанції, адже відігратися в 1/8-й фіналу після поразки 1:3 на власному полі від "Байєра" буде вельми непросто – на коли б не був запланований матч. А ось що робити з французами, які є не просто учасниками Ліги чемпіонів, а командами з амбіціями та завданнями?

"Ліон" виграв перший матч 1/8-ї фіналу Ліги чемпіонів у "Ювентуса" і навряд чи погодиться просто зійти з дистанції, якщо від УЄФА буде чіткий сигнал про продовження турніру. Стосовно ПСЖ – й того більше: команда уже оформила вихід до чвертьфіналу, а її президент заявив про бажання грати вирішальні стадії турніру будь-де і будь-коли, якщо це не загрожуватиме здоров'ю гравців. Випадок з ПСЖ може підштовхнути організаторів Ліги чемпіонів до прийняття рішення проводити завершальні стадії турніру за схемою одного матчу на нейтральній території. Принаймні, так усі учасники будуть в рівних умовах, а дії УЄФА не суперечитимуть національним урядам, які, як ми знаємо, вправі самотужки вирішувати футбольну долю своєї Асоціації та визначати готовність країни організовувати матчі.

Заяви про те, що країни, які не дограють сезон, можуть бути недопущені до розіграшу єврокубків 2020/21, це фікція носили лише рекомендаційно-повчальний, а не офіційний характер. Далеко не останні європейські країни знехтували рекомендаціями футбольних чиновників, підкресливши, що для них авторитет УЄФА – не такий вже й непохитний.

Ну нехай Росія… Без країни-агресора, країни, яка в умовах всесвітньої єдності щодо боротьби з пандемією веде традиційну для себе брудну гру, намагаючись на чужому нещастю витиснути для себе бодай якісь жалюгідні дивіденди, можна обійтись. Без Росії буде навіть краще. А як щодо представників топ-чемпіонату? Не допуск французів – це серйозний удар по іміджу УЄФА і багатомільйонні втрати через відсутність в турнірі такого великого гравця як ПСЖ. Це суттєве перекроювання ринку. Та й Франція – це не єдиний топ-чемпіонат, де можуть не дограти сезон.

Якщо німці й англійці прагнуть понад усе відновити змагання, то в Італії ще сумніваються з цього приводу на рівні уряду країни. А в Іспанії проблема полягає в площині самих клубів. Влада готова відновити футбольні турніри, але не всі їхні учасники готові до продовження боротьби. Сьогодні, наприклад, стало відомо, що протестують проти продовження Сегунди вболівальники "Ов'єдо", з якими клуб не може не рахуватися. Але то дрібниці в порівнянні з тим, що грати не хоче "Барселона". Каталонський клуб навіть випустив внутрішній циркуляр, відповідно до якого спроможність футболістів, тренерів, лікарів, масажистів та інших працівників структури в стислих рамках забезпечувати життєдіяльність команди видається неможливим.

З цієї різношерстої ситуації напрошується кілька висновків. По-перше, ми наочно бачимо, що УЄФА як найвищий орган в європейській ієрархії футболу користується серед підопічних не таким вже й непохитним авторитетом. Тобто, авторитет цей взагалі ніякий. Тому розмови про умовну Суперлігу – не така вже й утопія. Якщо припустити, що УЄФА спробує дотримуватися чіткої позиції й справді наважиться карати національні асоціації за достроковий фініш, то образяться дуже великі та впливові клуби. Не забуваємо й про "Манчестер Сіті", якого відсторонили від Ліги чемпіонів на два роки через порушення фінансового фейр-плей і боси якого, напевно таки, готові були б розглянути варіанти щодо повноцінного виходу зі структури УЄФА.

По-друге, вже точно відомо, що розпочати наступний сезон за якоюсь однією і чіткою схемою не вдасться. Це стосується не лише календарів Ліги чемпіонів та Ліги Європи, але й сітки відбору. У Франції, приміром, є три варіанти визначення єврокубкових представників і кожен з них по-різному впливає на ситуацію. А якщо припустити, що "Ліон" виграє поточну Лігу чемпіонів? "Ліон", який сьомий у турнірній таблиці Ліги 1 (після 28-и турів) і може навіть опуститися нижче (якщо відбудеться поєдинок між "Страсбургом" та ПСЖ і перший візьме три очки). І це не така вже й фантастика, враховуючи той факт, що в першому поєдинку з "Ювентусом" перемогли саме "ткачі", а новітня історія турніру знає безліч прикладів проривів андердогів. Тоді французька єврокубкова заявка на наступний сезон може набути абсолютно алогічного вигляду щодо розподілу сил у внутрішньому чемпіонаті.

По-третє, бажання УЄФА за будь-яку ціну продовжити Лігу чемпіонів заважає планам деяких клубів щодо урізання зарплати футболістів на період вимушеного простою. Яскравий приклад – ПСЖ. Клуб через пандемію і припинення сезону у Лізі 1 за прогнозами зазнає збитків у чверть мільярда євро, а гравці навідріз відмовляються йти на поступки. І відправити гравців у відпустку до серпня-вересня, коли повинна початися підготовка до нового чемпіонату, боси ПСЖ не можуть саме через участь команди в Лізі чемпіонів.

Як бачимо з ситуації, розмови про обов'язкове продовження національних чемпіонатів – це лише розмови й не більше. УЄФА не в змозі нікому наказувати чи чогось вимагати. Залишається відкритим питання з поточними єврокубками. УЄФА горить бажанням дограти їх, але прив'язка до цих турнірів заважає планам щодо побудови та організації наступного сезону. Та й не факт, що бажання УЄФА збігається з бажанням усіх учасників турнірів. Наприклад, якщо будуть остаточно припинені й інші національні ліги, то чи всі клуби будуть готові тримати команду напоготові заради одного-двох-трьох єврокубкових поєдинків? Було б простіше до серпня-вересня організувати міжсезоння.

Складно щось передбачити й щось спрогнозувати. В ситуації, коли кожен сам собі господар, непросто звести усе до одного знаменника.

Фото - UA-Футбол