Матч Реала та Ман Сіті – футбол у його ідеальному вигляді. Такі поєдинки змушують закохатися у цей вид спорту

Коли жереб звів "Реал" та "Манчестер Сіті" вже на стадії ¼ фіналу, більшість футбольних фанатів та експертів поділилися на два табори. Перші заявили, що ця гра стане прихованим фіналом, а її переможець майже гарантовано забере вухастий кубок через кілька місяців. Інша ж група вболівальників почала запускати теорію про те, що боротьба цих двох грандів стає справжньою класикою та головним протистоянням сучасної Ліги Чемпіонів. Обидві гіпотези, як виявилося, мають право на життя.

Цей матч увійде у "золоту колекцію" ЛЧ

З одного боку, дійсно дуже шкода, що цей поєдинок відбувся на такій ранній стадії, а не у фіналі, що додало б йому ще більше пікантності. З іншого, якби це був фінал, то ми були б позбавлені задоволення від перегляду матчу-відповіді, на який ми уже чекаємо із нетерпінням.

Рівень гри, яку показали команди вчора, був просто захмарний. Особливо вразила інтенсивність футболу. Складалося враження, що гравці і "Сіті", і "Реалу" не зупинялися ні на хвилину. Постійний пресинг, переміщення, забігання, силова боротьба та нескінченні відкривання. І все це продовжувалося без яскраво виражених перерв – неможливо одразу назвати якийсь відрізок матчу, коли колективи взяли б паузу, зменшивши інтенсивність. Справжній рай для вболівальників!

Реал зіграв не надто сміливо, але дуже якісно

Навіть ненависникам мадридського клубу важко сперечатися із тим, що "Реал" має свою магію в ЛЧ. Це і рекордні показники по кубках, і гучні перемоги, і шалені камбеки у майже безвихідних ситуаціях. Як відомо, "королівському клубу" під керівництвом Анчелотті не потрібно бути кращим за суперника протягом всього матчу – їм досить лише кількох швидких, вертикальних атак та суворо зіграти у центрі поля й біля своїх воріт. У вчорашній грі цей принцип, хоч і не ідеально, але теж спрацював.

Більшу частину поєдинку Мадрид провів, обороняючись у середньому і низькому блоці. Ігрові ситуації, коли всі польові гравці господарів опинялися за лінією м'яча не були рідкістю. І це при тому, що "Реал" грав вдома і лише одного разу мав перевагу у рахунку протягом гри.

План в атаці ж був хоч і прогнозований, але, ймовірно, найбільш точний із тих, які міг обрати тренерський штаб "вершкових". "Реал" намагався використовувати вільний простір під час своїх швидких випадів, а атакувальні гравці під час володіння постійно пробували відкриватися між лініями.

Такий план "Реала" на гру дуже чітко відображає статистика: 40% володіння м'ячем, хоча у середньому за сезон у цій Лізі чемпіонів - 54,9%.

Після такої манери гри деякі нейтральні фанати звинуватили мадридців у занадто вираженій пасивності та лякливості. Мовляв, рівень футболістів, травми лідерів у суперника та фактор домашнього стадіону дозволяв "вершковим" зіграти більш сміливо.

З такими аргументами цілком можна погодитися, але й не відмітити того, що план Анчелотті працював теж не можна. Особливо це стосується першого тайму. Тільки подивіться на другий гол "Реала": між тим, як Лунін ввів м'яч у гру і завершальним ударом Родріго пройшло, мабуть, менш як десять секунд. Зразкова контратака, браво!

Півзахист Ман Сіті – головна зброя команди

Загалом такий яскравий та якісний рівень футболу, який ми побачили вчора, криється у бездоганній грі футболістів центру поля в обох командах. У стані "Сіті", як завжди, хочеться виокремити Родрі, який, як показують останні сезони, є навіть більш важливим для Гвардіоли, ніж Голанд чи Де Брюйне. Його функціонал настільки широкий, що гра "містян" з ним та без нього дуже відрізняється. Коли випадає Де Брюйне, його ігрові функції можуть взяти на себе Сілва, Фоден чи Альварес. А от людини на заміну Родрі, яка буде так само вправно керувати центральною віссю, не нехтуючи величезним обсягом чорнової роботи, у Гвардіоли немає.

У цій грі Родрі не показав свого найкращого футболу (іноді помилявся позиційно та кілька разів втрачав м'яч у відносно простих ситуаціях), але разом із Ковачічем він вимкнув із гри зіркового Беллінгема, а також допомагав Сіті брати м'яч під вій контроль у кризові моменти, коли "Реал" пробував заволодіти перевагою та насідати на ворота суперника.

Ну а говорити щось про Фодена чи Сілву, мабуть, немає сенсу. Нас уже давно не дивує те, наскільки креативними є футболісти атакувальної групи "Ман Сіті". Цей матч не став виключенням – англієць і португалець оформили по голу, а Гріліш додав до свого активу гольову передачу. І це Гвардіола ще не міг розраховувати на приму свого атакувального театру – Кевіна Де Брюйне.

Головні зірки команд провалили матч

Досить іронічно після такого крутого матчу констатувати, що найгіршими гравцями на полі стали ті, від кого ми чекали найбільш яскравого перфомансу. Беллінгем, головний претендент на наступний "Золотий м'яч" цього сезону, провів один із найслабкіших своїх матчів у складі "Реала": всього один удар, три обведення, нуль ключових передач.

Однак англієць точно не став головним розчаруванням цієї гри. Таку "нагороду" мав би отримати Ерлінг Голанд, який на полі просто розчинився: один удар, дев'ять передач і всього 20 дотиків до м'яча.

Тут, до речі, варто похвалити Рюдігера, який ідеально впорався із норвежцем. Він вигравав у нього як силові єдиноборства, так і швидкісні забіги. Також німець кілька разів круто грав на випередження.

Без перемоги вдома Реалу буде важко на Етіхаді

Отож, через тиждень на нас із вами чекає сиквел цього захопливого трилеру. Але чи виправдає він наші очікування після такого шоу у першому матчі? Питання досить складне. З одного боку "Реал" не зміг перемогти вдома, а значить закритися дуже глибоко в Англії команда Анчелотті не зможе.

Це, звичайно, плюс для нейтральних фанатів, але не для прихильників "королівського клубу". За рахунку "3:3" гра на "Етіхаді" фактично почнеться заново, а усі титанічні зусилля, які доклав "Реал" вчора – вже не будуть враховуватися.

Фактор домашнього поля у матчах такої стадії також є дуже важливим чинником. Само собою, атмосфера на стадіоні "Ман Сіті" – не така шалена, як на деяких інших британських стадіонах, але "Реал" точно буде позбавлений підтримки своїх фанів, які вчора показали себе дуже класно, голосно та емоційно підтримуючи команду. Ще одним важливим фактором стане повернення у склад "містян" Де Брюйне, значення цього аспекту пояснювати, ймовірно, буде зайвим.

Тобто, якщо підсумувати, то "Реалу" дуже потрібна була перевага хоча б в один м'яч, тому тепер, коли її немає, Сіті отримує невеликий статус фаворита… Проте, якщо Мадрид зіграє із такою ж самовіддачею та на такому високому рівні індивідуальної майстерності, то все знову можуть вирішити кілька різких вертикальних атак у ключові моменти поєдинку, як це вже було у позаминулому сезоні.

Фото: Getty Images / Global Images Ukraine