Врятувати Манчестер Юнайтед. Чому Луї ван Гал має піти

Після проваленого матчу з "Борнмутом" Луї ван Гал намагався зберігати оптимізм, але бойовий тон в його промові розчути було важко. "Ми маємо не опускати руки і вірити у свої сили - тільки тоді у нас все вийде", - розповів він офіційному сайту клубу.

Голландець впевнений, що все робить правильно, а проблеми випливають скоріше з розладів гри команди у нападі. "У Феллаїні було достатньо моментів, які треба реалізовувати".

Звичайно, питання реалізації безперечно треба вирішувати, але явно не тим способом, яким це робить ван Гаал. Коли вся загроза ворожим воротам виходить від Маруана Феллаїні - змінити що-небудь важко в принципі. Але навіщо ж тоді знімати Феллаїні за півгодини до кінця матчу? У чому взагалі сенс знаходження на полі Пауелла?

Коли Мата грає "десятку", а на вістрі виходить Мартіаль, який, незважаючи на всю свою ефективність, половину ігрового часу проводить на фланзі... Не сумуєте за ван Персі? А якщо вже ти граєш кросами, то чому Янга, що вміє вішати чи не краще за всіх у команді, ти тримаєш на лавці?

The Guardian якось писала, що команда іноді не розуміє кадрових рішень Луї ван Гаала, який, до того ж, забагато спілкується зі своїми голландськими помічниками, ігноруючи думку Райана Гіггза.

З іншого боку, ніяково нагадувати досвідченому тренеру, що навіть найагресивніша гра в нападі не може компенсувати швах в тилу. Якщо у мене недосвідчена і незіграна оборона, то логічно поставити у півзахист чистого руйнівника. Зрештою, чому не грає Шнейдерлен?

Часом щиро не розумію, як професіонали з солідними портфоліо можуть допускати такі дурні помилки і не помічати очевидного. Але найдивніше - ван Гаал не збирається нічого міняти в тренувальному процесі. "До гри з" Норвічем "ми готуватимемося так само, як і до всіх попередніх ігор".

Зробити висновки з невдачі? Нісенітниця.

Напевно, влітку треба було витратити ще більше мільйонів на нападників, не особливо піклуючись про взаємозамінність гравців оборони, і так підготуватися до сезону, щоб до Різдва зламалася половина основних футболістів.

Після ганебної гри з "Борнмутом" у ван Гаала також запитали про цілі на сезон після вильоту з Ліги чемпіонів, натякаючи на акцентовану боротьбу за титул у Прем'єр-лізі. Голландець у відповідь сказав, що це неможливо, послався на підвищений рівень конкуренції в англійському чемпіонаті, і порадив всім не завищувати рівень своїх очікувань. Йдемо навесні на Базель?

В АПЛ в цьому сезоні конкуренція якщо де і виросла, то це в боротьбі за Лігу Європи і за виживання. А титул просто валяється "бери - не хочу". Навіть "Лестер", не оперуючи якимись захмарними фінансами і не маючи у своєму складі суперзірок, тримається в групі лідерів на протязі вже скількох турів. А "МЮ" навіть у таких комфортних умовах випадає з боротьби.

У минулому сезоні метою "дияволів" було потрапити в четвірку, у цьому сезоні, виходячи зі слів головного тренера - потрапити туди, не знаю куди. Людською мовою це буде виглядати приблизно так: назвати своїх футболістів лайном, потоптатися на прапорі легендарного клубу і плюнути замріяним уболівальникам в обличчя, прямо заявивши, що досить згадувати про колишню славу.

Втім, відносини з фанатами у ван Гаала підігрілися ще 31 жовтня після незрозумілої нульовки з "Крістал Пелас" - саме після неї справи команди пішли зовсім вже навскіс і криво. Відскік від ЦСКА, вимучені перемоги над "Вест Бромом" і "Уотфордом", гольова засуха в матчах з ПСВ і "Вест Хемом", порятунок в Лестері, абсолютна поразка "Вольфсбургу", виліт з Ліги чемпіонів, прогин під "Борнмут" (у якого, між іншим, лазарет теж переповнений), врешті-решт...

У підсумку до найважливішого відрізку сезону "дияволи" підходять в жахливій формі, а конфлікт з фанатами розгоряється. А це не потрібно ні ван Гаалу, який просто придбає нового ворога в своїх вічних суперечках з футболістами, ні меркантильним Глейзерам, які в разі прольоту повз Лігу чемпіонів ризикують пролетіти і повз контракти з Adidas, а також ускладнять собі пошук нового тренера калібру Анчелотті / Гвардіоли .

Просто в гонці за нюансами ван Гаал втрачає суть: від нього вимагається увійти в історію разом з клубом під назвою "Манчестер Юнайтед", а не просто увійти в історію. Тому, напевно, голландцеві пора згадати свої ж слова про готовність піти, якщо не буде відчуття довіри, і написати заяву хоча б без числа. На жаль, за півтора сезони він так і не зрозумів, куди і навіщо прийшов.