Манчестер Юнайтед

МЮ заснували у 1878 році і тоді офіційно його називали «Ньютон Хіт (Ланкашир енд Йоркшир Рейлуей)». Згодом назва була скорочена до «Ньютон Хіт», а після того, як Джон Генрі Дейвіс врятував колектив від зникнення, було вирішено повністю змінити назву і традиційну зелено-золоту форму. Так, клуб перейменували на «Манчестер Юнайтед», а гравці почали носити червоно-білі кольори.

Перший трофей «Червоні Дияволи» виграли у сезоні-1907/08 разом із Ернестом Мангнеллом, але найбільші в ХХ сторіччі перемоги чекали їх під час співпраці з Меттом Басбі. Разом з легендарним тренером «Манкуніанці» п’ять разів ставали чемпіонами вищого дивізіону, стільки ж брали Суперкубок Англії, двічі вигравали Кубок Англії, та тріумфували у Кубку європейських чемпіонів. Під керівництвом Метта Басбі найбільшого прогресу досягли майбутні клубні легенди Боббі Чарльтон, Деніс Лоу і Джордж Бест.

Нажаль, на сторінках історії «Манчестер Юнайтед» є місце трагічним подіям. Здобувши квиток до півфіналу Кубку європейських чемпіонів у матчі з «Црвеною Звездою» літак, на якому гравці повинні були повернутися додому, зупинився в Мюнхені на дозаправку і ремонт, а вже під час другої спроби здійнятися в небо вибухнув. Двадцять три людини, у тому числі вісім футболістів,у катастрофі загинули, а Метт Басбі після жахливих подій ще довго не наважувався літати.

Після тривалого часу англійський наставник почав будувати нову команду, яка разом із легендарною трійцею у нападі завоювала Кубок Чемпіонів у 1968 році, ставши першим англійським клубом, якому вдалося досягти успіху на європейському рівні.

У 1986 році клуб очолив сер Алекс Фергюсон. Тоді «МанЮнайтед» закріпився на одинадцятому місці, потім був прогрес у вигляді другої позиції, але згодом пішов ігровий та емоційний спад, і можливе звільнення шотландця було фактично питанням часу. Однак власники МЮ все ж проявили стійкість і залишили Фергюсона. Починаючи з 90- х років «Червоні Дияволи» розпочали тотальне домінування в англійському футболі, а також перемогли у фіналі Ліги Чемпіонів «Баварію» (сезон 1998-99) і «Челсі» (2007-08).

Нині клуб після відходу Фергюсона переживає не найкращі часи. Покликаний продовжити справу сера Алекса шотландський фахівець Девід Мойес з тріском провалився (сезон клуб догравав з в.о. головного Райаном Гіггз). Луї Ван Гаал, котрий замінив шотландця, проявити себе теж не зміг - за два роки в Манчестері він тільки раз виграв Кубок Англії, а ось в чемпіонаті взагалі не боровся за титул. Крім того, при голландцеві в «МЮ» провалилася нова група новачків на чолі з Анхелем Ді Марією, який ніде не виступав так слабко, як на «Олд Траффорд». Це все і зумовало відставку Ван Гаала.

На зміну Луї влітку 2016- го прийшов Жозе Моуріньо, під якого клуб майже відразу зробив рекордну на той момент покупку, витративши 105 млн на Поля Погба. Крім того, в «МЮ» перебралися Златан Ібрагімович, Ерік Байллі та Генріх Мхітарян. З таким підсиленням «Дияволи» в першому ж сезоні виграли Суперкубок Англії, Кубок ліги і Лігу Європи. Однак в АПЛ позмагатися з «Ман Сіті» і «Челсі» не вдалося.

Мхітарян в Манчестері провалився; Златана та Руні з'їдав вік; Байллі - травми. Та й Погба зовсім не відпрацьовував вкладені в нього мільйони. Ціною напруження всіх сил «МЮ» вискочив на друге місце в АПЛ в сезоні-2017/18, але далі пішов різкий спад. Початок наступного чемпіонату вийшов для клубу найгіршим в історії, що зумовило звільнення Моуріньо, який на той час до всього посварився з частиною гравців.

Змінив Жозе на посаді колишній гравець «Юнайтед» Уле-Гуннар Сульшер - і ще в якості в.о. здобув 8 перемог у 8 матчах, серед іншого пройшовши «ПСЖ» у Лізі чемпіонів. Після цього боси недовго думали і затвердили його остаточно, підписавши трирічний контракт. Продовжити штампувати перемоги у норвежця, однак, не вийшло - старі проблеми «МЮ» давали про себе знати, і в сезоні-2019/20 навіть теоретичних шансів на чемпіонство у команди не було. Втім, Сульшер дійшов до півфіналів обох кубків і дістався до фінальних стадій Ліги Європи, які у «Дияволів» ще попереду.

Попутно норвезький фахівець провів в команді зміну поколінь - з капітаном Магуайром, форвардами Марсьялем, Рашфордом і Грінвудом, а також плеймейкером Бруну Фернандешом «МЮ» виглядає, мабуть, найбільш багатообіцяюче з часів звільнення сера Алекса в 2013 році

Трофеї

Чемпіонат Англії: 1907–08, 1910–11, 1951–52, 1955–56, 1956–57, 1964–65, 1966–67, 1992–93, 1993–94, 1995–96, 1996–97, 1998–99, 1999–2000, 2000–01, 2002–03, 2006–07, 2007–08, 2008–09, 2010–11, 2012–13

Кубок Англії:1908–09, 1947–48, 1962–63, 1976–77, 1982–83, 1984–85, 1989–90, 1993–94, 1995–96, 1998–99, 2003–04, 2015–16

Суперкубок Англії:1908, 1911, 1952, 1956, 1957, 1965, 1967, 1977, 1983, 1990, 1993, 1994, 1996, 1997, 2003, 2007, 2008, 2010, 2011, 2013, 2016

Кубок англійської ліги: 1991–92, 2005–06, 2008–09, 2009–10

Ліга чемпіонів: 1967–68, 1998–99, 2007–08, 2016–17

Кубок володарів кубків:1990–91

Ліга Європи:2016–17

Суперкубок Європи:1991

Міжконтинентальний кубок: 1999

Клубний чемпіон світу: 2008