Француз за мільйон: як Ліверпуль "купував" вигаданого гравця

Був час, коли жодна розмова про якісну журналістику не обходилася без "стандартів BBC".

Цей напівміфічний звід правил ідеального видання розрісся настільки, що про деякі "заповіді", мабуть, не чули навіть на самому BBC. Його згадували по ділу і не дуже, і кожного разу приходили до висновку, що до британців нам, грішним, ще ой як далеко.

Безумовно, частка правди в такому твердженні є. Від відсутності традицій просто так не відмахнутися - поки британці відточували стиль, критикуючи Черчілля і Тетчер, наші газети таврували ворогів народу і закликали на першотравневу маніфестацію після вибуху на Чорнобилі. Безслідно таке, на жаль, не проходить.

З іншого боку, як показала історія Дідьє Батіста, на Туманному Альбіоні теж живуть не роботи, а звичайні люди. І часом вони творять фантастичну нісенітницю.

***

Справа була в 1999 році. За титул в Англії звично билися "Манчестер Юнайтед", "Арсенал" і "Лідс". У підсумку чемпіоном стануть хлопці сера Алекса, які відірвуться від конкурентів аж на 18 очок. Але не в цьому суть.

В середині листопада таблоїд The ​​News of the World опублікував інформацію про вірогідний трансфер в "Ліверпуль" лівого захисника "Монако" і молодіжної збірної Франції Дідьє Батіста за 3,5 млн фунтів. "Ми вважаємо, він стане ідеальним доповненням основної четвірки захисників "Ліверпуля", - підсумував текст редактор Майк Данн.

Навскидку, все як завжди – скільки тих французів в ті роки перебралося в АПЛ? Один тільки Венгер зібрав в "Арсеналі" не менше десятка. Проблема лише в тому, що ніякого Батіста в природі не існувало. Такий гравець "виступав" тільки по телевізору - в мильній опері "Команда мрії" на Sky One. Цей серіал виходив на ТБ аж до 2007 року і сумарно режисери відзняли 419 серій. Проекту супроводжував комерційний успіх, але на якість продюсери відверто закрили очі.

Як результат, сюжет серіалу ряснів такими несамовитими моментами, як загибель гравця від кулі снайпера прямо на полі після перемоги в Кубку, вбивство тренером півзахисника, який до цього реалізував 14 штрафних ударів з 14; регулярні серцеві напади, подружні зради і бійки в роздягальні прямо в перервах матчів.

Вся ця дичина відбувалася у вигаданому клубі "Харчестер Юнайтед", куди Батіст потрапив на початку третього сезону. За сценарієм, він був талановитим і прогресуючими лівим захисником з "Монако", який вибирав між "Харчестером" і "іншим клубом з французьким тренером". "Арсенал" це з Венгером або "Ліверпуль" з Ульє - вирішуйте самі.

Харчестер Юнайтед

***

Пізніше The News of the World виправдовувалася, мовляв, взяла інформацію у агентства Hayters. За іншою версією, "інсайдом" таблоїд забезпечив особливо вразливий фанат.

Як би там не було, наступного дня замітка про інтерес "Ліверпуля" до Батіста вийшла на The Times. Редактор її спортивного розділу Кіт Блекмор від себе додав, що Дідьє коштує не більше мільйона, а "Монако" занадто завищив ціну. Ще день - і новина про переговори "Ліверпуля" з монегасками по Батісту з'явилася на The Guardian поруч з нотатками про інтерес "Ньюкасла" до опорника "Бенфіки" Жозе Каладо і бажання босів "МЮ" позбутися від щойно придбаного голкіпера Массімо Таїбо.

Паралельно до процесу підключився сам "Ліверпуль" - він повторив чутку через свою офіційну інформаційну службу ClubCall. Такі гарячі телефонні лінії свого часу були у всіх клубів АПЛ - за 60 пенсів / хвилина фанати дізнавалися останні трансферні новини. Достовірність, правда, була близькою до нуля, але багатьом подобалося.

Останнім великим виданням, що опублікувало інсайд про Батіста і "Ліверпуль" був The Observer, і лише після цього до редакторів почало доходити, що відбувається недобре.

На захист журналістів, варто зауважити, що в 1999 році "пробити" інформацію про футболіста було в десятки разів складніше, ніж зараз. Вікіпедія з'явиться через два роки, а наповниться і того пізніше; Google набере обертів лише через кілька років; про спортивні сайти і говорити нема чого. На сторінці Sky Sports, яка сьогодні транслює АПЛ і заробляє мільярди, тоді продавали годинники і аксесуари для легкомоторних літаків. Ось, помилуйтеся.

Так, фейки і зараз зустрічаються повсюдно, але в умовах тотальної нестачі інформації їх масштаби виростали в рази. А вболівальники ще й самі платили, щоб послухати їх по телефону!

***

"Ми були шоковані, як і всі, хто прочитав це в газетах. Ми можемо лише припускати, що хтось, подивившись наш серіал, вирішив, що він заснований на справжніх подіях", - заявили пресі представники "Команди мрії". Вони були щасливі: історія з Батістом додала їх серіалу популярності і продовжила його вік на сезон-другий.

Епізод серіалу з Батістом в епіцентрі подій

Спортивний редактор The Times Кіт Блекмор після викриття його "інсайда" вимовив тільки "упс". Цікаво, що та історія ніяк не нашкодила його кар'єрі - в 2008-му Кіта підвищили до заступника головного редактора, і на цій посаді він пропрацював аж до виходу на пенсію в 2013-му.

Ще один фігурант "справи Батіста", The News of the World, була закрита в 2011 році своїм же власником Рупертом Мердоком після звинувачень в незаконному прослуховуванні акторів Х'ю Гранта, Джуда Лоу і навіть прем'єр-міністра Девіда Кемерона.

Що ж стосується Дідьє Батіста, то він, на жаль, в "Харчестері" затримався всього на один сезон - його продали в "Марсель" після невдалої спроби злити гру. Вже там, у Франції, він підтвердив амплуа антигероя, не реалізувавши пенальті на останній хвилині, після чого остаточно зник з радарів.

Мабуть, треба було Батісту тоді все-таки вибрати "Ліверпуль" ...