Керований хаос Гвардіоли. Як Пеп повернув Ман Сіті на вершину

Нинішня кампанія не обіцяла "Манчестер Сіті" великих успіхів. За підсумками минулого сезону "містяни" не зуміли нав'язати чемпіонську гонку "Ліверпулю", відставши на 18 очок, а також залишились без багаторічного лідера Давіда Сільви. У команді давно назрівала зміна поколінь, але її вирішили відкласти до наступного літа. "Містяни" стартували не найбільш переконливим чином, опинившись на 7-й позиції після 12 турів. У грі простежувалася відверта залежність від генія Де Брюйне, а перманентна відсутність Агуеро позбавило команди єдиного топового фінішера.

З тих пір пройшло всього два місяці і ситуація кардинально змінилася. "Манчестер Сіті" впевнено лідирує в чемпіонаті, виграв 16 матчів поспіль у всіх турнірах, побивши національний рекорд. З усіх топ-5 ліг Європи лише "Баварія" здається настільки ж очевидним фаворитом на чемпіонство, хоча ми всі звикли вважати саме АПЛ якщо не найкращою, то вже точно найбільш конкурентоспроможною лігою Європи.

Ілкай Гюдгодан забиває чи не в кожному матчі, Жоау Канселу став головною креативною одиницею "Сіті", Філ Фоден зумів нарешті вийти на новий рівень, а Олександр Зінченко – знову невід'ємна частина команди. А головне травма Кевіна Де Брюйне ніяк не позначилася на результатах. Все це стало можливим завдяки тактичній революції, яку здійснив Хосеп Гвардіола.

В умовах пандемії і неймовірних навантажень нинішнього сезону Пеп зважився на відмову від деяких догм позиційного футбол і надав своїм підопічним більше свободи. Все це вилилося в неймовірний успіх в плані результатів, яскраву гру і допомогло цілій низці гравців суттєво додати. Давайте розбиратися як це сталося.

1. Нова ігрова модель або Пеп постмодерніст

Оновлений "Сіті" – справжнісінький футбольний постмодерн. Гвардіола завжди був схиблений на правильному наповненні зон в дусі концепції Juego de posicion і змушував гравців слідувати своїм тактичним інструкціям, не забуваючи при цьому надавати підопічним свободу. Але тепер цієї свободи набагато більше. У тому чи іншому вигляді майже всі топ-клуби оволоділи принципами позиційного футболу, хоча кожен і інтерпретує їх на свій лад.

Тепер мало того, щоб просто довести ці механізми до автоматизму – запитайте у Саррі. Пеп пішов далі. Нова модель "Сіті" базується на все тих же принципах, але тепер в ній набагато більший елемент хаосу. Тепер гравці роблять більший акцент на своїй ролі, ніж на те, щоб розкреслити зразкові трикутники або створити ідеальний баланс. Відразу кілька гравців мають гібридні ролі, вони змінюють їх залежно від потреб команди.

2. Непередбачуваність – ключ до успіху

Гра "Сіті" страшенно нагадує сучасні шахи. Повірте, кожен топовий гросмейстер знає про важливість контролю центра або як гармонійно розставити фігури в дебюті партії. Але в наші дні найкращі шахісти світу навмисне порушують ці принципи, роблячи об'єктивно не найсильніший з можливих ходів. Та й який сенс розігрувати все за каноном, якщо суперник теж відмінно з ними знайомий, а деякі дебюти може відтворити і до 30-го ходу? Звідси і ця свідома "кривизна", прагнення до асиметрії і хаосу за дошкою.

Гвардіола йде тим же шляхом. Відсутність швидкості і реалізації топ-форварда не заважає Гюндогану класти дубль за дублем. Природжений дриблер Канселу чомусь частіше з'являється в центрі поля і відмінно себе там почуває. Голкіпер Едерсон приміряє на себе роль квотербека, роздаючи асисти, а також незабаром може стати штатним пенальтистом команди, про що згадував головний тренер. Ну а те, що Олександр Зінченко зовсім не захисник, Ви і самі прекрасно знаєте.

3. Рубен Діаш – ван Дейк 2.0?

Підписання Рубена Діаша стало по суті єдиним посиленням "Сіті" під основу в літнє вікно. За нього "Бенфіка" отримала 55 мільйонів євро і Отаменді на додачу, але зараз на "Етіхад" навряд чи хтось шкодує про трансфер. Діаш відразу проявив себе не тільки як класний захисник, але також став лідером оборони, керуючи діями партнерів. Саме Рубен вказав Зінченку лягти на газон під стінку в нещодавній грі на "Енфілді", і в тому числі завдяки постійним підказкам португальця Джон Стоунз раптово воскрес як футболіст.

З часів Компані команді дуже не вистачало командира в обороні. А після травми ван Дейка Діаша можна сміливо називати найкращим центрбеком АПЛ в нинішньому сезоні. На прес-конференціях Пеп без кінця захоплюється Діашем, виділяючи його професіоналізм, лідерські якості та фізичне здоров'я - для Рубена дійсно не проблема грати кожні три дні. В останніх 15 турах "Манчестер Сіті" пропустив всього три м'ячі, отримавши по голу від "Вест Брому", "Челсі" і "Ліверпуля". Навіть незважаючи на невпевнений старт сезону, "містяни" мають з відривом найкращу оборону ліги. І в усьому цьому є чимала заслуга саме Рубена Діаша.

4. Нова структура розіграшу, Зінченко знову в нагоді

У матчі з "Ньюкаслом" на Boxing Day Гвардіола спробував новий сетап (3-2) при розіграші м'яча зі своєї половини поля і був такий задоволений, що з тих пір жодного разу нічого не міняв. Механізм наступний – один з крайніх захисників опускається в лінію до пари центрбеків, формуючи трійку, а другий піднімається в опорну зону до Родрі.

Найчастіше саме Зінченко формує тріо центральних захисників, в той час як Канселу орудує вище. Українець повернувся до стартового складу, адже в таких умовах його універсальність і ігровий інтелект набагато цінніші, ніж фізичні дані і атакувальний внесок більш одновимірного Менді. При цьому в наступній стадії атаки Зінченко і Канселу можуть підключатися до атаки, в тому числі і по флангу.

Така розстановка не тільки дозволяє без проблем просувати м'яч вперед, але і забезпечує підстрахування на випадок втрати м'яча. Тепер Родрі не залишається сам на розтерзання суперників в центрі, а обов'язково має підтримку одного з крайків. В таких умовах іспанська хавбек відчуває себе набагато впевненіше, а влітку команда зможе нарешті пережити розставання з Фернандіньо.

5. Трансформація Канселу

У цьому сезоні Жоау Канселу здійснив справжній прорив. Португалець – не тільки другий головний креативний мозок в "Сіті" слідом за великим і жахливим Де Брюйне, але і один з найкращих у всій лізі. Його зміщення в центр – не просто примха Гвардіоли. Цей маневр дозволяє Жоау проявляти весь спектр своїх талантів, а команді–- перевантажувати центр і створювати чисельну перевагу на найголовнішій ділянці поля. Ще одна фішка нашого героя – розрізні передачі, які він до того ж в змозі виконати на топовом рівні з обох ніг. Погодьтеся, робити це зручніше, не будучи притиснутим до бровки.

Канселу – 4-й гравець в лізі за кількістю створених моментів з гри на 90 хвилин (2.1) і за кількістю точних передач в штрафну суперника (3.4). Вище нього в обох метриках – елітне тріо Гріліша, Бруну Фернандеша і КДБ. Солідна компанія для фулбека. Також Жоау йде в лідерах АПЛ по предгольовим передачам, назбиравши вже 5 таких пасів.

При цьому Канселу не забуває і про оборону. Божевільна швидкість і витривалість дозволяють йому в найкоротші терміни повернутися на початкову позицію при такій необхідності і маскує його не найкращу гру у відборі. Але сила португальця в іншому – він відмінно діє в контрпресингу, не тільки завдяки постійному тиску на суперників, а й грамотно перекричаючи адресати для найгостіших передач.

6. Гюндоган як головна атакувальна загроза команди

Ілкай Гюндоган забив 11 голів в останніх 12 матчах АПЛ, ставши найкращим бомбардиром "Сіті" в сезоні. За цей відрізок ніхто в лізі і близько не показав схожі цифри, хоча мова про номінального центрального півзахисника, а не центрфорварда. Примітно, що до цього німець в Прем'єр-лізі не забивав. І це не випадковість.

В середині грудня Пеп змінив роль Ілкая, надав йому більшу свободу для підключень вперед. Зміщення крайніх захисників в центр поля заповнює порожнечу в опорній зоні і надає Гюндогану можливість йти в атаку. Ще одна тактична деталь, що перетворила Гюндо в гольову машину – хибна дев'ятка. Центрфорвард "Сіті" зміщується вглиб, виманюючи захисників з лінії, а Ілкай забігає в простір, що утворився.

З від'їздом Сільви в "Реал Сосьєдад" команді дуже не вистачало підключень в штрафну з глибини. Ситуація ускладнилася з травмою Де Брюйне, але Ілкай блискуче впорався з цим завданням. Швидкісні якості німця все такі ж посередні, але завдяки розумному руху він легко компенсує свої недоліки. Рух Гюндогана завжди непередбачуваний, він з'являється з сліпих зон і в найнесподіваніший момент. Справжній головний біль для будь-якого суперника.

7. Чистий форвард – архаїзм нашого часу?

Найкращий голеадор в історії "Сіті" Серхіо Агуеро отримав дві важкі травми і встиг перехворіти всесвітнім вірусом, ще не відігравши всі 90 хвилин в жодному матчі АПЛ цього сезону. У підсумку команда залишилася з одним Габі Жезусом, який молодець у всьому, окрім прямих обов'язків форварда. Гвардіола з честю вийшов з положення, обернувши недолік на перевагу.

За останні тижні номінального форварда грали Жезус, Стерлінг, Фоден, Марез і Бернарду Сілва. Навіть коли на вістрі виходить Габі Жезус, він не грає в манері класичного завершувача. Форвард "Сіті" виконує зовсім інші функції – бере участь в побудові атаки, відтягуючи в глибину, блукає по всьому полю в пошуках простору і дозволяє партнерам вриватися в штрафну, як тому ж Гюндогану.

Гра з хибною дев'яткою дозволяє "містянам" діяти максимально непередбачувано, постійно змінюватися позиціями і заплутувати суперників. Опонент ніколи точно не знає, від кого чекати небезпеки. Завершити атаку або віддати вирішальну передачу в нинішньому "Сіті" може майже кожен.

Підсумовуючи, можна ще раз не відзначити, наскільки унікальна серія "Манчестер Сіті". В умовах нинішньої кампанії без передсезонної підготовки, без повноцінних тренувань і з вимушеною ротацією через шалений розклад, досягти подібного – дуже цінно. Гвардіола і його штаб зуміли адаптуватися до всіх труднощів і знайти ключ до перемог, в той час як більшість топ-клубів зазнають цілком серйозних проблем. Можливо, перед нами не тільки "вакцина" для постковідного сезону від Пепа, а й провісник футболу майбутнього.

"Манчестер Сіті" виглядає очевидним фаворитом на чемпіонство в АПЛ, але куди цікавіше буде подивитися на "містян" в Лізі Чемпіонів. Гвардіола не раз сам вставляв собі палиці в колеса, придумуючи перед матчами плей-офф складні плани, найчастіше зрозумілі лише йому самому. За це його критикували всі кому не лінь, починаючи від Кевіна Де Брюйне і закінчуючи дружиною Зінченка. Цілком можливо, що рецепт успіху вже здобутий і зміни можуть лише нашкодити.

Гвардіола не раз ображався, коли його намагалися представити футбольним романтиком. У його розумінні він завжди діє прагматично, знаходячи найкращий спосіб для перемоги в кожному окремому матчі. Але професійний і творчий шлях каталонця вказують на зворотнє – утилітарист б не став ламати перевірену і робочу схему на найважливіший матч ЛЧ, намагаючись втілити своє бачення ідеальної перемоги над конкретним суперником, як це робить Гвардіола з року в рік.