Тіаго Сілва сьогодні побореться за 31-й трофей у кар'єрі. Геть непогано для захисника, який ледь не помер від туберкульозу в 20 років

Наскільки ж гидка річ "циганське бароко"!

Воно випирає скрізь, де позбавлена смаку, але дуже багата людина показує оточуючим, наскільки добре у неї йдуть справи. Аляпуваті статуї, колони, позолота, від якої боляче очам - ну, ви зрозуміли.

І ні, це не стаття про проблеми містобудування в країнах, що розвиваються. Просто весь цей несмак сильно нагадав історію московського "Динамо" середини 2000-х.

Ньютону на голову впало яблуко – і в 1682 році він відкрив гравітацію. Не знаємо, що впало на Олексія Федоричева, але в 2004-му його раптово захопила думка побудувати в Білокам'яній суперклуб, де виступали б світові топи.

Звісно, система молодіжок, просунутий скаутинг, розвиток інфраструктури та інші підготовчі моменти до його концепції не входили. Федоричев просто вивалив 100 млн євро на новачків, коли річні бюджети конкурентів не досягали ще й половини цієї суми.

Ох і нагрів на цій справі руки Жорже Мендеш! Саме агент Кріштіану Роналду звозив до Росії охочих підзаробити – звичайно, за гарний відсоток.

Першою топ-зіркою в "Динамо" став Дерлей – один із героїв переможного "Порту" Жозе Моуріньо. Також у січні 2005-го приїхали Данні, Нуну Фрешо, Сісеру, Жорже Рібейру, але результат? 10-те місце у середині сезону.

Романцев плюнув та пішов; легіонери вже відкрито билися з місцевими стінка на стінку, але Федоричев не сумнівався - особняк гарний, просто позолоти мало. Так у Москві з'явилися переможці ЛЧ Маніше та Коштінья, чемпіон Європи Юркас Сейтарідіс, а посаду тренера зайняв друг Луїса Сколарі Іво Вортман.

Зрештою і це не допомогло - суперзіркове "Динамо" фінішувало 8-м, ставши об'єктом жартів та повчальних байок. Поки перекажемо всі - сонце піде на захід, а воно нам треба?

Тим більше, цікавить нас лише один маленький нюанс – у 2005 році разом з Маніше, Коштіньєю та іншими Дерлеями до Москви приїхав центрбек із дубля "Порту" Тіаго Сілва.

***

"Мені давно не доводилося бачити такого перспективного захисника. Дані у нього були приголомшливі: світла голова, чудова гра і внизу, і на другому поверсі. От і піймали за хвіст жар-птицю, думали ми!" - згадує помічник Романцева Андрій Кобелєв.

Біда прийшла, звідки не чекали - Тіаго, незважаючи на 20 юних років, не витримував навіть легких тренувань, постійно кашляв та просив у лікарів пігулки.

Пізніше з'ясується, що ця історія тягнулася ще з "Порту", ​​але там нічого не запідозрили і просто збивали температуру, як при застуді. "Динамо" ж епохи Федоричева такою дрібницею, як медогляди при трансферах, не займалося - медичні сертифікати приходили до клубу постфактум.

Happy Birthday to THIAGO SILVA (Juventude 2004) pic.twitter.com/vOgDn3ESij

— Old School Panini (@OldSchoolPanini) September 22, 2014

Так було і з Тіаго – його купили за 3,5 млн, а до лікарні відправили через місяць. Діагноз збив з ніг – відкрита форма туберкульозу. Ще тижнів два тренувань - і він би почав харкати кров'ю.

Усю команду миттєво відправили на карантин та перевірили – на щастя, більше хворих не виявилося. Паличкою Коха за статистикою заражені до 2 млрд людей, але хвороба прогресує лише у 10% інфікованих.

Сілва дізнався про це вже в палаті в Сокольниках, де його відгородили від зовнішнього світу на три місяці, протягом яких накачували уколами та пігулками.

"Йому поставили телевізор, мікрохвильову піч, влаштували спеціальне харчування. Це був справжній номер-люкс", – згадує лікар "Динамо" Юрій Васільков.

Thiago Silva au Dinamo Moscou pic.twitter.com/hNWXmwt4jw

— Bouya ???????? (@Bouya1330) January 17, 2022

У Тіаго, однак, враження від Сокольників залишилися набагато менш захоплюючими:

"Стояли холодильник, маленька раковина та душ. Точніше, душ, об'єднаний із туалетом: я ходив у туалет в отвір для зливу води. Єдине, що рятувало – маленький телевізор із приставкою та кількома іграми. Їжа була холодною та неїстівною".

Ймовірно, вони обидва не брешуть - те, що професійному футболісту здалося пеклом, у російських реаліях якраз і був "люкс".

***

Але що ще гірше – лікування не давало результату. Взагалі.

Уколи, крапельниці, 10-15 пігулок за один раз лише нагнали бразильцеві понад десять кіло зайвої ваги. Хвороба ж відступати не хотіла.

"Коли мені показали знімки, одна з моїх легень була повністю білою. Зараза вже поширювалася на другу легеню, тому лікар сказав, що мене госпіталізують ще на чотири місяці", - тут у будь-кого здадуть нерви.

Тіаго допомагали триматися його мати Анжела та дівчина Ізабель, якій тоді було лише 17 років. Вона вже планувала з ним розлучитися, проте дізнавшись про проблеми колишнього, все покинула і поїхала до Росії. З тих пір вони більше не розлучалися, і Бель народила футболістові двох синів - ті начебто готуються піти стопами тата.

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Thiago Silva (@thiagosilva)

А ще саме Ізабель першою накинулася на лікарів у Сокольниках, коли ті запропонували видалити Тіаго одну легеню – ця операція коштувала б йому кар'єри.

Вламувати медиків не рубати з плеча приїжджав і тренер "Динамо" Іво Вортман, чия фігура у житті Сілви воістину монументальна. Невдаха, який змінив 38 клубів за 36 років, він, однак, розгледів у 18-річному опорнику талант центрбека, зробив на нього ставку в "Жувентуде" - і звідти Тіаго забрали до "Порту".

Москва – друга серія їхніх спільних пригод. Потай від клубу переговоривши з Мендешом, Вортман вирішив забрати Сілву на лікування подалі від Росії. Ізабель та Анжела все підготували…

***

"Я втік із Москви поспіхом. Навіть нічого не взяв – залишив речі, одяг, дім, наче біг від кінця світу. Хотів розпочати життя спочатку".

Бразилець сподівався потрапити додому в Ріо, а приїхав у Порту до клініки Рамалью де Алмейди, який, прочитавши медичну карту Тіаго, довго матюкався. Ліки, якими футболіста накачали в Москві, лише отруювали його організм. Алмейда змінив приблизно все.

#tbt Ivo Wortmann orientando Thiago Silva, Naldo e Lopes Tigrão num treino do @ECJuventude. 2004. pic.twitter.com/UTcQ26lKqt

— Gustavo Kim 古斯塔沃 (@_GustavoHull) May 6, 2021

"Він рекомендував мені ходити півгодини пішки вранці, поки я не втомлюся, а потім повторювати. Ізабель їхала зі мною на велосипеді, але сам я не зміг крутити педалі і п'яти хвилин. Бракувало сил".

Вони повернулися лише за три місяці терапії; ще півтора – і йому дозволили грати міні-футбол під наглядом медиків. На повне ж одужання пішло півроку.

За цей час у кар'єрному плані захисник повис у повітрі – перспектива повернутися до "Динамо" жахала, а "Порту" від Тіаго відмовився.

З горя Сілва нібито завершив кар'єру, але, здається, це був просто обманний маневр проти росіян. На початку 2006-го захисник сплив у "Флуміненсе", як тільки його очолив – ні, це не жарт – Іво Вортман.

Тренер врятував Сілву втретє, і, хоча через кілька місяців його безславно звільнили, Тіаго вже було не зупинити. За кілька років він перетворився на головного кумира місцевої торсиди на прізвисько "Монстр" та мрію всіх без виключення європейських топів.

У 2009 році "Динамо" намагалося відсудити у бразильців 15 млн, але Федоричева вже слід простиг, і ФІФА стала на бік гравця. "Циганське бароко" як завжди програло, що, втім, не заважає йому й досі періодично шокувати нестійкі пострадянські демократії. Взяти хоча б 100500 бразильців у першоліговому "Металісті".

Втім, "то таке". Федоричева сьогодні ніхто й не згадає без Вікіпедії, а Тіаго Сілву згадають, і не раз. Після чудесного зцілення він виграв 30 трофеїв у 4 країнах; сьогодні може бути 31-й – треба лише перемогти "Палмейрас".

Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Thiago Silva (@thiagosilva)

Видивитись таке продовження з вікна крихітної палати в Сокольниках, де туалет і душ заміняла й та сама дірка в підлозі, було справді нелегко.