Лестер подає ознаки життя. Що це: тимчасовий спалах чи повноцінне одужання?

В останніх матчах гра Лестера тішить — феєричні перемоги над Тоттенгемом та Астон Віллою, бойова нічия з Брайтоном. Але протягом сезону так було не завжди.

Брендан Роджерс приніс Лестеру кращі часи після чемпіонства 15/16: двічі п’яте місце, плей-офф Ліги Європи, півфінал Ліги Конференцій та перемога в Кубку Англії.

Та саме при Брендані команда в найбільшій кризі з часів повернення до АПЛ. В перших 7 матчах вони набрали лише 1 очко — найгірший їхній старт з 1983 року.

Потім ситуація трохи покращилась, але в січні клуб все ще був у зоні вильоту. Вболівальники знову почали вимагати звільнення тренера.

Як же Лестер опинився на дні та як поступово вибирається звідти?

Причини провалу

Спад команди не був неочікуваним. Багато факторів вказувало на те, що боротьба за топ-10 куди більш реальна перспектива для Лестера, ніж боротьба за Лігу Чемпіонів. Катастрофічним став саме масштаб. Ось чотири головні причини:

• Фінансові проблеми

Влітку Лестер був єдиним клубом в ТОП-5 лігах, хто взагалі не робив трансферів на вхід. Лише продаж Веслі Фофана за 73 мільйони фунтів змусив команду придбати іншого центрального захисника — Воута Фаса.

Брендан жалівся BT Sport:

«При всій повазі, команда не отримала тої допомоги на трансферному ринку, якої потребувала».

Лестер досить часто продає гравців задорого, але все одно балансує на межі фінансового фейр-плей. Головна проблема — зарплатний фонд. Нові фінансові правила УЄФА дозволяють витрачати на зарплату не більше 70% доходів. У Лестера було 85%, а в сезоні 19/20 — 105%.

Айяват Шрівадданапрабха (власник Лестера, для зручності нижче називатиму його Айяват Топ) так коментував літнє трансферне вікно:

«В наших руках клуб в такій самій безпеці, як і щодня протягом останніх 12 років. Але іноді ми змушені приймати важкі рішення, що захищають довгострокові інтереси клубу. Таким рішенням був наш підхід до трансферів цього літа».

• Кадрові втрати

Цього року Лестер не так страждав від травм. Але вкупі з відсутністю трансферів кадрова ситуація все ще була жахливою. Під час передсезонки травмувався Рікарду Перейра, який награвався основним правим захисником. Роджерс хотів запровадити нову схему з хибними фулбеками. Рікарду відводилась настільки важлива роль, що через його травму експеримент згорнувся.

Райан Бертран, який мав би підсилити лівий фланг захисту, взагалі зіграв лише в 4 матчах за останні два сезони.

Менше половини матчів зіграли важливі Джонні Еванс та Нампаліс Менді. Через травму Еванса майже в кожному матчі в центрі захисту виходив номінальний опорник — Амарті або Ндіді. Вони непогані гравці, але коли команда багато часу проводить в захисті, їхні недоліки підсвічуються. Особливо це впливало на новачка Фаса, який звик агресивно виходити на перехоплення. Для цього потрібен надійний партнер, який зможе підстрахувати. В парі з Амарті (переважно) йому довелося змінюватися — зараз він робить 1.4 перехоплення за матч, тоді як в Реймсі було 2.3.

• Проблеми з мотивацією

Було помітно, що проблеми не обмежувалися лише футбольним полем. Тренер був незадоволений трансферною політикою, а гравці через відсутність результатів втрачали віру в тренера.

Все літо Тілеманс та Медісон просиділи на валізах, очікуючи трансфер до більш сильного клубу. Але цього не відбулося, а повертатися грати довелося за команду з останнього місця, а не з топ-5. Союнджу досі сидить на валізах — влітку стане гравцем Атлетіко. А поки не хоче тренуватися, тому майже не з’являється на полі.

Роджерс прямо казав про це в інтерв’ю:

«Деякі гравці очікували переходу до більшого клубу, але з певних причин цього не сталося. Мені треба працювати, щоб максимізувати їхні таланти. Треба бути ментально готовими та відданими справі».

Ширилися чутки, що були й інші незадоволені. Наприклад, Олбрайтон та Айосе Перес. Але цьому не знайшов підтверджень. Конфронтація дійшла до того, що взимку Брендан попросив клуб продати всіх, хто не хоче грати за клуб. Саме Айосе та Олбрайтон відправились в оренду.

• Втрата Каспера Шмайхеля

Продаж Фофана до Челсі став не єдиним влітку — багаторічного капітана Шмейхеля продали до Ніци. Його я виніс окремо, бо це не просто втрата якісного голкіпера. Каспер був лідером на полі та поза ним. Його поважали за досягнення та поведінку. Був прикладом для молодших гравців. За останні роки команда також втратила Веса Моргана та Крістіана Фукса. В роздягальні не вистачало олдскульних лідерів, які могли б «струсонути» команду.

Воротарські якості Шмайхеля також не завадили б. На заміну легенді клуба не придбали нікого. Лестер проводить сезон з Дені Вордом в якості основного кіпера. Востаннє він був першим номером в сезоні 16/17, в Чемпіоншипі. Потім було п’ять років полірування лави Ліверпуля та Лестера.

Як говорить аналітика, в цьому сезоні Лестер пропустив би на 4,5 менше голів, якби мав хоча б середнього воротаря. При чому, Ворд не має плюсів, які б перекрили недоліки. Він не ментальний лідер, не дуже володіє грою ногами. Дені просто посередній гравець.

Здавалося, ситуація патова і вибиратись з неї було вкрай важко. Але в останніх матчах Лестер показує дива та поступово одужує.

Що змінилось?

• Трансферна політика

В минулі роки Лестер майже ніколи не підписував гравців у січні. Клуб орієнтувався на літнє трансферне вікно, бо гравці більш доступні, а ціни не такі роздуті. Цього сезону все змінилось. В зимове ТВ підписали аж трьох новачків — Тете, Гаррі Сутар та Віктор Крістіансен. Щоправда, витрачали економно — на всіх лише 35 мільйонів фунтів (менше половини трансферу Фофана). Але підписання дуже розумні. Всі троє неодмінно виходять в старті після трансферу.

Тете зайняв проблемну позицію правого вінгера. Він встиг відзначитися голом та стати найкращим гравцем вже в дебютному матчі. Але голи не головне, чим допомагає бразилець.

По-перше, він чудово взаємодіє з Іхеаначо. А по-друге, його вміння дають Лестеру варіативність. На протилежному фланзі атаки грає швидкісний Гарві Барнс — його сила у відкриваннях та ривках за спину. Тете дає інші опції: ізоляції для дриблінгу (7 успішних спроб за перші два матчі) та зміщення до центру, які звільняють бровку для Кастаня.

Гаррі Сутар з першого ж матчу став основним центральним захисником. Ви маєте пам’ятати його за грою на Чемпіонаті Світу за Австралію. За типажом він дуже схожий на свого тезку Магвайра, який був дуже успішним саме в Лестері.

Гарі вже впливає на гру Лестера. Тепер Фас може грати більш агресивну роль, та висуватися вище. В двох матчах в парі з Сутаром у Воута вже 8 перехоплень.

Крістіансен ідеально зайшов до нової команди. Він наймолодший з усіх лівих захисників Лестера, але вже найбільше допомагає в обороні. В обох перших матчах у нього по 6 відборів та надійно втримана позиція. Тоді як Джастін та Томас більш атакувально налаштовані та часто втрачають позицію.

Також був узгоджений трансфер Джека Гарісона за 20 мільйонів фунтів. Гравець навіть пройшов медогляд в Лестері, але потім трансфер зірвався та Джек повернувся до Лідса. Тренер майже в захваті від вікна:

«Давно клуб не підписував гравців у січні, але в цьому точно була потреба. Ми провели гарне вікно, і хоча я хотів би більше підписань (натяк на Гарісона), впевнений, що у нас є той склад, якого ми хотіли б».

• Чергова публічна підтримка головного тренера

Трансферне вікно пройшло успішно, але після Чемпіонату Світу Лестер набрав лише одне очко в п’яти матчах. Знову активізувались заклики звільнити Роджерса. Але як тренер з розумінням приймав фінансову ситуацію, та відсутність підсилення — так і власники вкотре публічно підтримали головного тренера.

«Весь цей сезон був величезним викликом, але я ніколи не відчував нічого, окрім підтримки. Мені пощастило, що Топ знає футбол. Він розуміє ситуацію, травми, все інше. Для мене честь відчувати таку довіру від нього та інших членів правління». — казав Брендан перед матчем з Астон Віллою.

Після того, команда здобула дві надважливих перемоги.

• Відродження Келечі Іхеаначо

Нігерієць — один з ключів до останніх успіхів Лестера. Нападник проводив один з гірших сезонів у своїй кар’єрі. До лютого у нього був лише 1 гол та 1 асист в АПЛ. До матчів проти Вілли та Тоттенгема Келечі лише раз вийшов в старті — програв конкуренцію Петсону Дака.

Роджерс це пояснював тактичною несумісністю:

«Йому краще грати в двійці нападників, а не самому. Кел — особливий тип форварда. Зазвичай в центральній зоні мені потрібен темп, тому я обирав Дака або Варді».

Але вже за місяць після тих слів ситуація змінилась. І Дака, й Варді знаходяться в жахливій формі. Тому після чергової серії поразок Брендан вирішив довіритись Келечі. Той не підвів — 3 матчі в старті поспіль, 3 голи + 3 асисти. В перерахунку на хвилини (за весь сезон) нігерієць робить одну результативну дію за 70 хвилин. Тепер він в топ-3 за результативними діями в команді. Більше тільки в Медісона та Барнса, які провели на полі в 3 та в 4 рази більше часу.

Нова система ідеально розкриває Іхеаначо. Після перемоги над Астон Віллою тренер пояснював:

«Він фантастично взаємодіє з партнерам. Для цього потрібно, щоб гравці відкривались вище за нього. Його якості достатньо. Тепер у нас є хлопці, які можуть це робити».

• Тактичні адаптації Роджерса

Хто б що не казав, а Брендан — сильний тактик. Він дуже якісно готується до суперників. В останніх матчах це проявляється особливо яскраво. Переважно Лестер однаково часто атакує з лівого та правого флангу, але в матчі проти Астон Вілли був чіткий акцент саме на правий фланг. Все для ізоляцій дебютанта Тете. Бразилець в тому матчі мав 6 (!) успішних спроб дриблінгу та винищував спочатку Люку Діня, а потім Алекса Морено. У обох по 0 відборів та перехоплень, а також найгірші оцінки серед усіх польових гравців.

В матчі проти Тоттенгема навпаки акцент був на лівий фланг (правий для суперника). Там дебютував Педро Порро. З ним розбирався вже Гарві Барнс за рахунок фірмових відкривань за спину.

Але флангові акценти — не єдині адаптації (бо так би не було за що хвалити). В матчі проти Тоттенгема команда змінювала схеми в різних фазах гри. В пресингу Лестер дзеркалив суперника, а виходу з оборони була схема з двома нападниками (Келечі в захваті), де номінальні форварди Іхеаначо та Медісон опускалися нижче до розіграшів та комбінацій. В позиційній обороні та атаці були більш стандартні 4-5-1 та 4-3-3 відповідно.

• Бонусна причина — фінансова стабільність

Після закриття трансферного вікна стало відомо, що King Power (компанія, яка володіє Лестером) списала з клуба борги в розмірі 194 мільйони фунтів.

Айяват Топ перетворив існуючий борг на акціонерний капітал. Щось схоже вони зробили, коли придбали клуб — списали 103 мільйони фунтів боргів конвертацією акцій.

Це означає, що розходи суттєво зменшуються, а отже влітку можна очікувати ще більшої активності на трансферному ринку.

***

Сезон майже врятований. Команда на безпечній відстані від зони вильоту, фінанси стабілізуються, конфлікти стихли, а гравці на полі ловлять кураж та віднаходять мотивацію.

Сьогодні у них серйозне випробування — виїзд на Олд Трафорд. Зараз цей матч не такий принциповий, як кілька років тому. Все ж зовсім різні амбіції та задачі. Але для Роджерса та його банди гра проти Манчестера — шанс показати, що останні успіхи не тимчасові. Показати, що той Лестер живий.

Фото - Getty Images