Любовні історії закінчилися. Як Френк Лемпард зупинив Жозе Моурінью

Культовий півзахисник завжди асоціюватиметься з “пенсіонерами”, але одного прекрасного вечора саме він засмутив колишніх партнерів, чим створив справжню драму. Ми таке обожнюємо, тож охоче повертаємося у вересень 2014-го

Кілька секунд Френк виглядав розгубленим — похнюплено опустив голову та покрокував у бік кутового прапорця. Назустріч неслися радісні Сілва, Туре та Аґуеро — через мить півзахисник потонув у оточенні одноклубників. Ще б пак — “Манчестер Сіті”, який й так перебував меншості (Сабалета напрацював на вилучення в середині другого тайму), врятувався на 85 хвилині.

Тим не менш, в очах Лемпарда читався зрозумілий смуток — а як ще реагувати, коли ти тільки-но вразив ворота команди, якій присвятив майже усе життя? Удар виявився несильним, але точним — Тібо Куртуа блискавкою кинувся у лівий кут, проте даремно. Трибуна, де зібралися глядачі в синіх кольорах, шоковано завмерла.

***

Є чимало історій, де Жозе Моурінью займав принципову позу щодо конкретних гравців. Португалець любить будувати під себе, тому не всюди ладнав з роздягальнею, де знаходилися “старі” лідери. Достатньо пригадати кейс Марселя Десаї, що пішов одразу, як тільки тренер прибув на “Стемфорд Бридж”, або ж затяжний конфлікт з Ікером Касільясом у мадридському “Реалі”.

Відхід Лемпарда точно не схожий на минулі випадки, де Жозе свідомо випалював землю, аби встановити власний авторитет. Що не кажи, півзахисник був вірним помічником впродовж довгих років, гарантував не один важливий трофей, а “Особливий” вміє демонструвати вдячність.

Наставник дав свій коментар, причому пророчий: “Ви не уявляєте собі уявити, як це було важко. Але в той же час я переконаний, що Френк повернеться в “Челсі”. Пан Абрамович, я, персонал — всі, хочуть, щоб він повернуся. І він обовʼязково повернеться”.

Можна вважати, що останнє слово було сказане саме клубом. Практика однорічних контрактів, що пропонувалися віковим футболістам, мало кому подобалася (наприклад, Джон Террі довго крутив носом, погрожував Марії Грановській, але зрештою прогнувся та поставив підпис), тож Лемпард, незадоволений становищем, опинився у підвішеному стані.

Ба більше, в інфополі гуляли чутки, що Абрамович не поспішав давати навіть такі умови. Мотив зрозумілий — по завершенні кампанії 2013/14 Лемпарду мало ось-ось виповнитися тридцять шість й він вже не міг забезпечити минулу динаміку. Зате зарплатня солідна — 7,2 мільйона фунтів стерлінгів на рік, більше мали лише Еден Азар, вищезгаданий Террі та Фернандо Торрес.

На перший погляд, здається, що ми лукавимо — плеймейкер взяв участь у 40 зустрічах, забив 8 голів, віддав 5 результативних передач та отримав 2 829 хвилин (десятий показник у колективі). Водночас Лемпард став помітно травматичнішим, а Моурінью зі свого боку не збирався гальмувати Оскара, який краще себе зарекомендував (11+10 в 47 матчах)й встановив хімію з Азаром та Вілліаном.

Присутність Неманьї Матича та подальша поява Сеска Фабрегаса, що напрочуд легко вписався до стартової обойми “пенсіонерів”, вказала на правильність ідей керівництва. Так, прощання з Френком прогнозовано викликало невдоволення серед вболівальницького комʼюніті, проте якщо “вимкнути серце” та покластися на холодний розрахунок, то все сталося досить логічно.

Стара гвардія доживала останні дні — той же Петер Чех поступився місцем Тібо, зате зʼявився Коста та інші новачки, навколо яких мав сформуватися новий кістяк. Прогрес неминучий, тут нічого не вдієш. Звичайно, завжди можна дорікнути камбеком Дідьє Дроґба, якраз влітку 2014-го, втім, тут є пояснення — Жозе не був прихильний до Торреса, розчарувався в Лукаку, а Дієґо потребував дублера.

Преса гадала, що Лемпард красиво закінчить карʼєру після чемпіонату світу в Бразилії, однак прорахувалася в прогнозах — ще в березні 2014-го виконавець натякнув, що перейде до “Нью-Йорк Сіті”, який згідно планів мав доєднатися до MLS взимку 2015-го. Виникло питання на рахунок практики у першій частині сезону і власники холдингу “City Football Group” прийняли очікуване рішення.

Шостого серпня Лемпард заявив наступне: “Приєднатися до “Манчестер Сіті” — це фантастичний шанс для мене продовжити тренуватися та грати на найвищому рівні, переконатися, що я перебуваю в найкращій формі для “Нью-Йорк Сіті”. Для мене минуло кілька дивовижних днів після презентації в Брукліні, і всі, хто повʼязаний з обома клубами — просто фантастичні”.

Мануель Пеллеґріні додав: “Я з нетерпінням чекаю співпраці та інтеграції Френка в нашу команду. “Нью-Йорк” зробив фантастичне підписання, найнявши Лемпарда, і я дуже радий, що ми матимемо його протягом першої половини сезону”.

***

Жозе Моурінью провів ударне трансферне вікно 2014/15 й на куражі видав потужний старт. В перших чотирьох турах лондонці почергово здолали “Бернлі” (3:1), “Лестер” (2:0), “Евертон” (6:3) та “Свонсі” (4:2), внаслідок чого закономірно розташувалися на лідируючій сходинці.

"Сіті" ж виглядав дещо гірше — 7 залікових балів та пʼятий рядок турнірної таблиці. Після розгрому “Арсеналом” в Суперкубку Англії (0:3) Пеллеґріні не надто переконливо розпочав дистанцію — так, переміг “Ньюкасл” (2:0) і “Ліверпуль” (3:1), але потім неочікувано поступився вдома “Сток Сіті” (0:1) та ледь витягнув матч з “канонірами” на “Емірейтс” (2:2).

Передбачалося, що надмотивований “Челсі” легко тріумфує — і байдуже, що в стінах “Етіхад Стедіум”. Потенційний обіграш дозволив би “пенсіонерам” відірватися від конкурента на 8 очок та вже вголос підтвердити чемпіонські амбіції; з іншого боку, Пеллеґріні не хотів ганьбитися у сотому для себе поєдинку біля керма “Сіті” та не збирався відмовлятися від атакуючого стилю. Серхіо Аґуеро, Едін Джеко, Давид Сілва, Яя Туре, здатний вгамселити здалеку — “містяни” вийшли у повній бойовій готовності.

Й взагалі-то мали непогані нагоди, щоби збити пиху Моурінью — то здорово приклався Фернандінью, то реальну загрозу створив Кун — класно розпорядився мʼячем в оточенні суперників, але поцілив прямісінько в Куртуа.

Один із ключових моментів трапився за півгодини до фінального свистка — Сабалета грубо сфолив у боротьбі з Костою, ледь не спровокував бійку та справедливо побачив перед собою червону картку. Лондонці оперативно відреагували (на 71 хвилині Азар віддав розрізний пас на Андре Шюррле, що забив якраз із порожньої зони, за яку відповідав Пабло) та по-хорошому мали добивати господарів — ще через десять хвилин Дієґо влучив у стійку.

Пеллеґріні нависла ймовірність програшу й тоді чилієць випустив Лемпарда — на відпочинок пішов Коларов. Це не був дебют Френка — туром раніше він зʼявився проти “Арсеналу” — але всі розуміли, настільки важливою для нього є зустріч із колишнім клубом. Глядачі помітно пожвавішали, адже чекали на легенду, й півзахисник повністю виправдав очікування — принаймні, прихильники “Сіті” та нейтральні фанати стовідсотково відчули захоплення.

85 хвилина, Сілва здійснює навіс на Джеймса Мілнера, той — адресує мʼяч Лемпарду і…

По завершенні гри Жозе Моурінью відповів на актуальне питання: “Френк Лемпард — гравець “Ман Сіті”, я не вірю в історії про “пристрасть” та “серце”, можливо, я занадто прагматичний у футболі. Коли він вирішив піти до прямого конкурента, любовні історії закінчилися”.

Звучало дещо різко, однак правдиво — як не крути, Лемпард знаходився по інший бік барикад, відібрав очки, а з ними і сентименти тренера. А от аудиторія “синіх” поблажливіше прийняла факт того, що їхній вчорашній кумир завадив “Челсі” продовжити переможну серію — власне, про це розповів сам Френк: “Уболівальники “Челсі” співали моє імʼя, це був емоційний день. Я не очікував прощання, прокинувся сьогодні та не знав, чого хочу. Тому радий, як все вийшло”.

Примірявши блакитний колір, англієць зіграв небагато (989 хвилин), але ефективно (6 мʼячів та 2 асисти). Підозрюємо, що він не сильно розчарувався, коли “Манчестер Сіті” дістався до фінішу АПЛ другим, а “Челсі” вперше за пʼять років оформив національне золото.

Фото - Getty Images/Global Images Ukraine