Святкова помста Адебайора. Один із найвідоміших епізодів суперництва Ман Сіті та Арсеналу

12 вересня 2009-го, “Сіті оф Манчестер”, нині — “Етіхад”.

На полі коїлося безумство — “містяни” поступалися “Арсеналу” за багатьма ключовими показниками, але вміло скористалися виграними мікродуелями та вели у рахунку. Спочатку стався прикрий автогол (мʼяч зрикошетив від Мануеля Алмуньї та залетів у сітку), а після того, як Робін ван Персі відновив рівновагу, “Сіті” не зупинився та знову вийшов уперед — постарався Крейг Белламі.

Здавалося, що “каноніри” от-от відквитаються, але через безлад у середній лінії господарі перехопили ініціативу — зрештою, за десять хвилин до завершення основного часу Еммануель Адебайор відреагував на вивірений навіс Шона Райта-Філліпса, кивнув головою та встановив переломні 3:1 на табло. На трибунах — шаленство, а сам нападник вчинив те, чого від нього ніхто не чекав.

Не всі футболісти відзначаються етикою. Фанати люблять, коли гравець, який перейшов з їхньої команди в іншу, демонструє належну повагу — наприклад, робить результативну дію, проте її не святкує. Це вказує на небайдужість.

Безумовно, буває й навпаки — Анхель Ді Марія дозволяв собі порадіти проти “Реалу”, адже вважав, що з ним несправедливо попрощалися на “Сантьяґо Бернабеу”. Але це точно не стоїть поряд із Адебайором — тоголезець на радощах пронісся через усе поле та “проїхався” на колінах із розкинутими руками перед прихильниками лондонців. І це ще не минуло й трьох місяців після відходу із “Емірейтс Стедіум”. Що?... Навіщо?... Через секунду предмети, що були під рукою, лавиною полетіли на газон.

***

У серпні 2008-го Адебайор підписав пʼятирічний контракт із “Арсеналом” та заявив, що не бачить сенсу змінювати кольори. Африканець видав добротний індивідуальний сезон, — 16+7, — й посів друге місце за результативністю у команді; попереду виявився лише ван Персі, який напрацював на 20+14 й заслужено вважався головною зіркою.

Втім, у червні 2009-го співробітництво обірвалося — “Сіті” манив 25 мільйонами фунтів стерлінгів й лондонці не особливо пручалися. Це трохи дивувало, адже Еммануель справив гарне враження; водночас знаючі люди розуміли усе підґрунтя трансферу.

Є кілька точок зору: мовляв, “каноніри” хоч і бачили прогрес гравця, але не відчували, що він у перспективі стрибне вище голови, як це сталося із Робіном. Зате паралельно розвивався Ніклас Бендтнер — зараз це звучить, як невдалий жарт, однак в кампанії 2008/09 20-річний данець зробив 15+5, що дуже й дуже непогано. Який сенс тримати тоголезця, якщо “Манчестер Сіті” охоче платить, не торгується та легко підкине ще кілька мільйонів? Погодьтеся, логіка присутня.

Nine years ago #onthisday Emmanuel Adebayor signed! ⚽️ #mancity pic.twitter.com/lXnQYe6KQf

— Manchester City (@ManCity) July 18, 2018

До того ж ходили чутки, що форвард дістав менеджмент та персонально Арсена Венґера — постійно вимагав підвищення зарплатні та маніпулював фактором зацікавленості з боку “містян” — щось на кшталт “зробіть щось, аби мене втримати”. Агент Джон Сміт, наближений до внутрішньої кухні “Арсеналу”, розповідав, що з кожною пропозицією особистого контракту патріотизм Адебайора підкошувався, поки Венґер не сповістив (наголосимо, демократично), що межі допустимого пройдені.

Еммануель, якщо йому вірити, мав відмінну думку та відчував себе зрадженим, втягнутим у трансферні ігрища, чого зовсім не бажав.

“Я не просто прокинувся одного ранку в “Манчестер Сіті”. Я підписав пʼятирічний контракт з “Арсеналом”. Я повернувся на підготовку до сезону і Венґер сказав: “Тобі потрібно піти”. Я: “Чому я повинен піти?”. Я просив ще один рік, і якщо це не спрацює, то піду.

Він: “Ні”. Сказав, що якщо я залишуся в команді, то він не зарахує мене в заявку. Коли ти це чуєш, то тобі треба йти.

І наступного дня, коли я приєднався до “Манчестер Сіті”, то побачив, як Венґер проводив пресконференцію у Лондоні та сказав, що я хочу піти, тому що були запропоновані великі гроші. Все, ось звідки пішла моя ненависть до “Арсеналу”.

Що було в моїй голові? Вийшов вʼязень. Вʼязень вільний. Я грав у клубі три з половиною роки, ви купили мене за 3 мільйони фунтів стерлінгів, у мене ще пʼять років контракту, і ви ж відпустили мене за 20 мільйонів фунтів стерлінгів більше. А потім сказали, що я купився на гроші і зловживаєте мною?

Я пішов не з власної волі – Венгер хотів прийняти цю пропозицію замість мене. Я не давав жодних коментарів у пресі і не казав, що я хочу піти чи я незадоволений. Це клуб хотів продати мене”.

Виник затяжний інформаційний конфлікт — от тільки Венґер відмовився виходити на ринг. Вже колишній підопічний робив регулярні випади у пресі, називав успіх Арсена фейковим та хвалив Моурінью, коли був орендований мадридським “Реалом”.

А ще інтенсивно готувався до очної зустрічі. Треба визнати, що Адебайор все ж класно дебютував — забив “Блекберн Роверз” (2:0) та гарантував перемогу над “Вулвергемптоном” й “Портсмутом” (двічі по 1:0). На “Арсенал” готувалася вендетта, вона і справдилася.

***

На 3:1 “містяни” не зупинилися — через 4 хвилини після перформансу своє слово взяв і Райт-Філліпс. Перед цим “каноніри” змарнували чудову нагоду, щоб скоротити гандикап, й натомість знову провалилися в обороні — Белламі мав вдосталь часу, щоб розігнати атаку, подумати, оцінити ситуацію та віддати розрізний пас на Шона. Коли ж Томаш Росицький оформив 2:4, то ніхто не сумнівався, що тріумф господарів очевидний.

Успіх успіхом, але найгарячішу тему спровокував саме Адебайор — ще б пак, так поглузувати над суперником та його аудиторією. Ебуе, який взагалі-то приятелював з форвардом, не приховував невдоволення: “У нього був свій задум і це погано для футболу. Це погано для гри, яку ми всі любимо. Я поняття не маю, чому він так поводився. Ми завжди його поважали. Й це не добре, тому що є багато людей, які дивляться гру і бачать це. Те, що він зробив, не пішло на користь футболу. Я розчарований, дуже розчарований”.

Сам же Еммануель так пояснив відчуття, пережиті у той момент:

“Якби в мене стріляв снайпер, він би мене не вразив. Я знаходився у своїй духовній зоні. Коло Туре сказав мені: “Я дивився на фотографії, а ти жодного разу не здригнувся”. Я більше не почувався людиною.

Памʼятаю, як потрапив на стадіон, й там були вболівальники “Арсеналу”. Все, що я почув — це скандування: “Твоя мати — повія, а батько миє слонів”. Мій тато працював в обміннику валюти, мама — бізнесвумен. Але це продовжувалося й продовжувалося. Як я міг відповісти? У мене не було голосу, щоб виступити проти тисячі глядачів”.

Тим не менш, в ФА не церемонилися з нападником — дискваліфікували на два матчі та додатково оштрафували на 25 тисяч фунтів стерлінгів. Ви, можливо, скажете: невже тут є щось кримінальне? Ну, бурхлива реакція серед вболівальників змусила ввімкнутися поліцію Великого Манчестера — прессекретар сказав наступне: “Святкування голу спричинило загострення серед уболівальників суперників, відбувся сплеск натовпу. Один із кинутих предметів зачепив стюарда та його травмував”.

Що стосується футбольної інстанції, то вона винесла свій вердикт: “Приймаючи рішення, комісія взяла до уваги визнання звинувачень, публічні вибачення Адебайора та вкрай провокаційний характер образ, які він отримав. Однак комісія також заявила, що гравці повинні поводитися належним чином і такі святкування є неприйнятними та можуть викликати серйозне порушення громадського порядку”.

Адебайор не став зіркою у блакитній частині “Манчестеру” — в 45 поєдинках забив 19 мʼячів та віддав 6 результативних передач. Зважаючи на присутність Серхіо Аґуеро, виконавець пішов орендами, аж поки остаточно не приєднався до “Тоттенгема”. Але що не відняти в Еммануеля, так це вміння провокувати скандали — власне, це й відбулося проти “Арсеналу”.