UA-Футбол представляє суперника: Севілья (Іспанія)

Ну здрастуй, Біла Андалусія. Ти нам вже як рідна – з українськими клубами перетинається в четвертий раз за десятиліття. У сезоні-2006/07 «Севілья» драматично вибила «Шахтар», чотирма роками пізніше не дала вийти з групи «Карпатам» (і заодно Дортмунду), ну а в минулому сезоні виграла фінал ЛЄ у «Дніпра». Статистика для наших команд просто провальна – кому, як не «гірникам», намагатися взяти реванш.

Про історію «Севільї» можна почитати тут

Близько півроку «Севілья» цікавила українських фанатів головним чином в контексті «Чому Коноплянка не грає там в основі». І треба сказати, що у іспанців є подібне питання, але по іншому гравцеві. Фернандо Льоренте був любим всією Іспанією як зірка «Атлетика», викликався в збірну Іспанії і вигравав з нею титули – повернувшись з «Юве», він в теорiї повинен був стати головною ударною силою «Севільї». І вбивати голи після навісів Коноплянки.

«Не так сталося, як гадалося». «Севілья» тому й виграла дві Ліги Європи поспіль, що в неї дуже серйозний підбір гравців. Так, вони не такі яскраві, як Коно і Льоренте, але більш командні, зіграні з партнерами, що робить «Севілью» одним механізмом. В ідеальному складі «Севільї» півтора гравця з тих, хто прийшов влітку. Непримітні Маріано і Н'Зонзі закріпилися в команді краще за всіх зірок:

Ріко – Тремулінас, Пареха, Колодзейчак, Коке/Маріано – Крихов'як, Н'Зонзі, Банега – Вітоло, Рейес – Гамейро.

Чому ж така потужна команда йде всього лише сьомою в Прімері? На жаль, Унаї Емері котрий рік поспіль підтверджує репутацію кубкового тренера. Це не погано саме по собі, але здорово обмежує потенціал – як його команд, так і самого баска (навряд чи колись покличуть в «Барселону»). В кубках Емері виграв вже дві Ліги Європи, довів «Севілью» до фіналу Копа дель Рей – але що стосується чемпіонату, то з однією тільки «Севільєю» він вже три рази програв гонку за ЛЧ, причому трьом різним командам («Атлетiк», потім « Валенсія», тепер «Вільярреал»/«Сельта»). Емері вкрай бажано виграти хоча б один трофей, інакше може послідувати відставка.

«Шахтарю» такі розклади, звичайно, тільки ускладнюють життя. Саме через нестабільну і просто слабку гру в перші 20 турів Біла Андалусія отримала розкіш не випускати всіх найсильніших на матчі Прiмери зараз. Шанси на четвірку втрачені давно, і матчі зі «Спортингом» і «Депортіво» команда провела дублем (набравши одне очко з тими, кого «Барса» рознесла 14:0). Емері робить ставку на позиційні атаки, гру у володіння, так що з «Шахтарем» можна очікувати серйозну боротьбу за м'яч.

Місце в воротах на чемпіонат давно отримав Серхіо Ріко, але в зв'язку з Лігою Європи є нюанс. В Іспанії взагалі прийнято, щоб запасний воротар команди отримував практику в якомусь кубковому турнірі. Так ось, 23-річний Давiд Сорія досі не зіграв жодного матчу на рівні Прiмери або навіть Сегунди (!), але виходить в основі на всі матчі Ліги Європи. Лігу Чемпіонів, якщо цікаво, він всю просидів в запасі, а в Кубку Іспанії грав тільки на ранніх стадіях.

Сорія – воротар високий (190 см), стрибучий… але, чесно кажучи, досить посередній. З хорошими даними не грають до 23 в Сегунді-Б за «Севілью-Б», і в Давiда запросто могло не бути хвилин слави навіть в цьому сезоні. Просто проблеми Бету зі здоров'ям і контрактом оголили позицію другого воротаря, і Сорія став грати в єврокубках. Після помилки в домашній грі з «Атлетиком» (неправильно вибрав позицію і дав Гарсії забити другий гол) Давiд може й втратити місце в рамці. Правда, серію пенальті він виграв по дiлу, відбивши удар Беньята.

Ніколас Пареха – відмінний захисник, надійний і впевнений в собі, але поточний сезон «Севілья» обходиться без нього. Розрив хрестоподібних зв'язок – страшна річ, і через травму в Санкт-Петербурзі аргентинець пропустив вже рік. І без нього оборона Білій Андалусії занурилася в справжній хаос: навіть «Малага» з десятого місця пропустила набагато менше. За фактом, Емері спробував в центрі чотирьох чоловік: Рамі, Колодзечак, Андреоллі і Фасіо. Фасіо почав з видалення, Андреоллі вилетів з травмою, і зараз довірою користується французька пара – в тому числі через найкраще розуміння один одного. Але в будь-якому складі центр оборони – слабке місце Білій Андалусії.

Набагато краще йшли справи на флангах. Бенуа Тремулінас – не менший epic fail роботи Блохіна, ніж Раффаель або Мехмеді. Чудовий «край» поодинці випалював ліву бровку і своєю активністю приносив «Севільї» гру першим номером в дуже багатьох матчах. Для балансу на правому флангу команді був потрібний хтось більш спокійний – і так, як Коке, так і Маріано орієнтовані в першу чергу на оборону. Трансфер Алейша Відаля абсолютно не вдарив по команді, швидше з'явився баланс між атакою і обороною.

Проблема «Севільї» в тому, що Тремулінас заліковує травму, і як мінімум у Львові команда зіграє без одного з лідерів. Його замінює Серхіо Ескудеро – відмінний лівий захисник, який пограв за «Шальке» і був кращим гравцем в «Хетафе». Він не великий любитель нестися в чужу штрафну, так що проти «Шахтаря» можна очікувати надійної флангової гри «Севільї». Коке, якщо вийде на поле, може підключатися до атак активніше, нiж звичайно – він досить різноманітний гравець, не просто так капітан «Севільї».

Переходимо до півзахисту. Величезною вдачею Мончі став трансфер Гжегожа Крихов'яка – відмінного польського опорника, який і в «Реймсі» входив в число кращих гравців за межами Парижа топ-клубів. Він чудово виходить з-під пресингу, точно пасує (84,2%) і в цілому забезпечує ігровий баланс, за що його й хоче придбати «Ювентус». У парі з таким футболістом потрібен ласкавий громила – і Стівен Н'Зонзі зi «Сток Сіті» органічно знайшов себе в цій ролі. Іборра різноманітніший і креативніший як хавбек, але в парі з Крихов'яком (і перед слабким центром оборони) потрібен саме що випалювач.

Інший скарб «Севільї» – Евер Банега. Кращий креативщик якщо не ever, то в сучасній «Севільї» точно – майстер точних пасів, що вміє розкрити оборону одним торканням. Без Банеги на початку сезону Біла Андалусія грала за принципом «хто в ліс, хто по дрова», з ним все стало набагато простіше. І так, в суперництві зi Степаненко за «Шахтар» стає трохи страшно.

«Вже скільки разів твердили світу…». Кар'єру Коноплянки в «Севільї» розглядали під настільки різними кутами, що важко щось додати. Вітоло – мотор на лівому фланзі, Коноплянка – технар, який сильно перетягує на себе гру. Емері ближче до душі перший варіант, але у Львові іспанця не буде – він заліковує пошкодження. Значить, побачимо протистояння Коноплянка – Срна, яке за якихось три роки стало справжньою класикою. З останнього Женя добре провів матч зі «Спортингом», середньо – з «Депортіво» і зовсім непоказно з «Бетісом», де вже грала основа.

А на іншому фланзі найімовірніше вихід Крон-Делі. Рейєс останнім часом отримував від Емері більше часу, але вибув в найвідповідальніший момент через апендицит. Датчанин хороший і креативний, навіть мови про недооцінку йти не повинно. Що стосується завершення, то тут грає один з претендентів на премію «Прогрес сезону». Ще рік тому Кевін Гамейро був просто суперсабом «під» Баккою – а зараз він зробив звичайним «сабом» Льоренте. Настирливий, швидкий і при цьому технічний форвард забив уже 25 м'ячів в сезоні і цілком може стати основним гравцем збірної на домашньому Євро.

Орієнтовний склад: Сорія – Ескудеро, Рамі, Колодзейчак, Коке – Крихов'як, Н'Зонзі, Банега – Коноплянка, Крон-Делi – Гамейро.

Майже 40 років після великої «Баварії» Беккенбауера жодній команді не вдавалося виграти три єврокубки поспіль. Раптово на це всерйоз націлилася команда з тренером на межі відставки, розібраною обороною і лідерами, що йдуть щороку. «Шахтар» повинен зробити все для того, щоб настільки грандіозне звершення «Севільї» все-таки не підкорилося.