Севідов: Минулорічний Маріуполь безсумнівно обіграв би Юргорден

Кореспондент UA-Футбол попросив поділитися своєю думкою про перший матч Ліги Європи другого кваліфікаційного раунду між "Юргорденом" і "Маріуполем" колишнього наставника маріупольців Олександра Севідова. Нагадаємо, гра завершилася нічиєю 1:1, при цьому азовці пропустили у відповідь перед фінальним свистком.

- Які враження залишив матч?

- Поєдинок дуже був схожий на гру з чемпіонату України, в якій "Маріуполь" програв "Зорі". В принципі, такий же сценарій, коли приазовці забили зі стандарту. Якщо взяти статистику - один удар в площину воріт за 90 хвилин, на щастя, що завершився голом. Ми розуміли, як буде грати "Маріуполь", але очікував більшого від шведів. Ми давно не бачили скандинавські команди в справі, і чесно кажучи, команда не вразила, хоча змогла зрівняти рахунок. Я не побачив великої різниці, і, відверто кажучи, минулорічний "Маріуполь" цю команду обіграв би без сумніву.

- Нічийний результат на виїзді - це успіх. Які компоненти командної гри ви б відзначили?

- Перш за все - це компактність в обороні, при номінальних п'яти захисниках, плюс Піхальонок, який практично нікуди не йшов з центральної зони. Безумовно, команда намагалася не пропустити гол. Це було в першому матчі чемпіонату, це було і в сьогоднішній грі. Думаю, це буде і з командою "Десни", а також в наступній грі проти "Юргордена". Нинішній кадровий потенціал не дозволяє маріупольцям гостро атакувати. Це те, що кидається в очі, команда вичавила максимум.

- Але, тим не менше, головний тренер команди Олександр Бабич не побоявся на виїзді зіграти з двома нападниками Фоміним та Чурком.

- Я б не говорив, що це два нападаючих. Коли будуть грати на вістрі Фомін і Борячук, тоді можна сказати, що попереду грають два нападаючих. Слава Чурко все-таки - це не нападник, а гравець, який атакує з глибини, любить зміщуватися на фланги. Впевнено працює з м'ячем, тоді як форвард в основному працює спиною до воріт, завдання якого зачепитися за м'яч, особливо коли команда використовує довгі передачі на Фоміна, що ми сьогодні і бачили. Що він вміє добре робити - це чіплятися за м'яч, нав'язувати боротьбу захисникам, заробляти штрафні. Ми це бачили. Думаю, така тактика буде ще протягом багатьох ігор у команди.

- Чого не вистачило для остаточного успіху? Може концентрації в кінцівці гри?

- Це якесь мутне слово концентрація (сміється), але як її можна втратити в такому матчі. Думаю, що позначилася втома, а головне - брак досвіду в молодих хлопців, які ще не вміють, як досвідчений Худжамов - потягнути час, збити темп гри, порушити правила на половині суперника. Я завжди футболістам наводив приклад, як італійські команди, ведучи в рахунку 1-0, вміють це робити. Але сьогодні переможний рахунок був напевно дорожче будь-яких зауважень в плані затягування часу. Затягування часу забувається, а рахунок залишається, тому брак досвіду призвів до невдачі. Могли ще пропустити. Це була б психологічна катастрофа для футболістів "Маріуполя".

- У забитому м'ячі заслуга Яворського. Чи не було помилки воротаря в грі на виході?

- Якщо говорити про помилку, то, швидше за все вина захисника, який не зіграв щільно з Яворським, а воротар понадіявся на свого партнера. Не можна скидати з рахунків хорошу подачу Чурка. На сьогодні Яворський є одним з найкращих гравців в грі головою в нашому чемпіонаті. Воротар може і міг би "прочитати", тим більше передача була такою, при якій голкіпер повинен грати на виході, але з таких елементів, які потім перетворюються в помилки, і складається футбол.

- Які у команди перспективи виходу в наступний раунд?

- Цю гру потрібно розглядати в контексті того, що "Маріуполю" належить провести важкий матч вдома проти "Десни", тому що весь час грати без м'яча, як зараз це роблять маріупольці, при колосальних енергетичних затратах дуже важко, а ротації у команди практично ніякої немає. Не знаю, як складеться гра у відповідь. Думаю, буде важко, плюс насичений календар. Головне - щоб футболісти встигли відновитися і їм вистачило сил.