Історія одного вбитого. Базель: від взірця стабільності до прірви за три роки

Ще три роки тому "Базель" вважався зразком стабільності. Прикладом для всіх малих країн та клубів, не потужних фінансово. З 2010-го року він встановив повну гегемонію у швейцарській лізі з вісьмома перемогами поспіль, тоді ж виходив до півфіналу Ліги Європи і тричі - до 1/8-ої Ліги Чемпіонів. З другого турніру він вибивав "Манчестер Юнайтед" та "Ліверпуль". Він виростив і дуже вигідно продав грандам Салаха, Джаку, Ельнені, Шачірі, вигідно продавав багатьом командам Бундесліги. Нині не віриться, що все це було. І навряд чи з глибокої ями клуб виведе навіть повернення до півфіналу ЛЄ.

Розвал системи

В клубі працювала система. Як найзаможніший в країні, що належить найзаможнішим людям в країні, він міг збирати найкращих гравців у лізі. Міг і без перешкод повертати додому колишніх своїх, що награлися у лігах Топ-5. Його академія обладнана за всіма передовими технологіями. Технічний координатор Георг Хайтц, що прийшов з ФІФА, та спортивний директор, а потім головний тренер Хайко Фогель, що виростив у "Баварії" Томаса Мюллера та Філіппа Лама, працювали чудово. Вони продавали щороку на 25-30 мільйонів, але й купували на 15-17, зберігаючи рівень команди. Завжди знаходячи допомогу і в академії.

Крім своїх, Фогель та Хайтц також знаходили пристойних гравців з проблемами та молодих талантів на кшталт "чилійського Хаві", швейцарського та єгипетського "Мессі".

Вони брали більше одного, але не більше чотирьох гравців з одного регіону, брали не зелених юнаків, а вже 20-22-річних гравців, здатних допомогти відразу ж. Педантично переглядаючи всіх. Вони не вірили агентам і не брали забагато гравців, що належать одному. Для трансферу потрібно було переконати президента, ще одного члена Ради Директорів, головного скаута, спортивного директора і головного тренера. Всі мали право "вето".

Що нині? Другий у світі фармацевтичний гігант Hoffmann-Rochet з річним доходом в 50 мільярдів євро віддалився від команди. "Ред Булл" та клуби Бундесліги почали безпосередньо видирати з ліги гравців, випереджаючи "червоно-синіх". Фогель повернувся до "Баварії", Хайтц поїхав до США. Замість них клуб просунув людей зі структури, призначав швейцарських тренерів. Забувши про те, що революцію в клубі зробили німці Торстен Фінк та Фогель, також португалець Паулу Соуза приносив свіжі ідеї. У Раді Директорів засіли "базельські серця" Александр Фрай, Бенжамен Хуггель, Марко Штреллер, Давiд Деген.

Фільм жахів

Свіжі ідеї повинен був підкидати новий президент клубу Бернхард Бургенер, що в тому ж самому доленосному 2017-му році замінив легендарного Бернхарда Хойсслера. Власник великої продюсерської компанії, відомої, зокрема, продюсуванням відомого фільму за мотивами ще більш відомої книги "Парфумер: історія одного вбивці", повинен був в цю епоху медіа, реаліті вивести бренд клубу на новий рівень. Однак, на думку багатьох, зокрема, і людей у Раді Директорів, він вивів клуб лише на новий рівень диктатури. Його звинувачують у небажанні радитися і запрошувати незалежних людей.

Ідеї Бургенер, звісно, має. Він бажає викупити стадіон "Сент-Якоб". Клуб викупив близько 20-ти відсотків акцій індійського "Ченнай Сіті" з метою виховувати там гравців для "Базеля". Бернхард шукає інвесторів для самого клубу, заявляючи, що отримує пропозиції щотижня. Останнім часом говорили про придбання 20-30 відсотків акцій саудівською компанією Centricum, що базується в Англії. Однак придбання стадіону малореальне. А ідею з Centricum фани та частина Ради Директорів вже зустріли вороже. Нагадуючи Бургенеру його ж слова про те, що клуб повинен залишатися в базельських руках.

Автобуси без ключів

Президент також змінив тренерську концепцію. Після провалу вихідця з академії Рафаеля Віккі покликавши вихідця з найлютішого ворога "Грассхопперс". Марсель Коллер довго працював у Німеччині і у збірній Австрії. З останньою вперше за 18 років пройшов Кваліфікацію на великий турнір (Євро-2016). Людина, що надавала шанси у Бундеслізі молодим Лукасу Подольскі та Андрію Вороніну, а в Австрії вчила Давіда Алабу та Марселя Забітцера, повинна була вдихнути нове життя і в академію. За його вимогою також звільнили команду, що багато років відповідала за фізичну підготовку, запросивши замість неї іспанців.

Який результат? Коллер програв ще два чемпіонати "Янг Бойз" з різницею в 14 та 20 очок, що для нещодавнього гегемона ліги просто ганьба. Тренер, націлений на оборону і занадто спокійний, відсторонений, не здатний "вибухнути", втрачав дуже багато очок у матчах проти аутсайдерів, не знаходячи ключі до їхніх "автобусів". У попередньому сезоні гравці влаштували заколот проти нього. В академії немає змін. Головним продажем літа, схоже, буде воротар Йонас Омлін не в "Челсі" або "Боруссію", а в "Монпельє" за 6-7 мільйонів. Тому, і через високу зарплатню Коллера, з ним не бажають продовжувати контракт.

Власне, вболівальники підтримують його, звинувачуючи в проблемах насамперед клуб. В опитуванні на сайті Blick 69 відсотків бажають, щоб Марсель залишився. Разом з тим, нудна захисна гра команди і провали у лізі створили й групу його хейтерів.

Симптоми хаосу

Весь клуб страждає. Його витрати за останній рік склали близько 50-ти мільйонів євро, а збиток сягнув 18-ти. При тому, що "Янг Бойз" вийшов на прибуток в 19.5. У битві між Марселем і колишнім спортивним директором Штреллером переміг перший. Однак другий залишився у Раді Директорів. А він вже точно не фанат тренера. Починається світова війна Бургенера з Радою Директорів через Centricum. Перший заявляє, що його обов'язок - зберегти всіх працівників та їхні зарплатні, і тому він розглядає всі пропозиції. У Раді ж вважають відхід від регіонального патріотизму мало не блюзнірством.

Симптомами клубних проблем стали придбання лише на мільйон рік тому (згідно з Transfermarkt) та сім мільйонів - в 2018-му. Що значно послабило команду, яка продає завжди. Як результат - провали на полі. Сезон 2019/20 вона вперше за 11 років закінчила поза Топ-2 ліги, в Єврокубках вилітала від тель-авівського "Маккабі", "Лудогорця", ПАОКа, "Аполлона" з Лімассола, ЛАСКа. Також навесні клуб та пресу розбурхала відмова гравців скоротити 17 відсотків річної зарплатні для допомоги під час епідемії коронавірусу. Як і публічна заява клубу про це в стилі звинувачення. Хоча в підсумку всі домовилися.

Епізод літнього матчу проти "Лугано", коли тренерський штаб не помітив травми одного з гравців і виконав заміну лише через шість хвилин після обурених вигуків інших, вельми показовий. Він символізує хаос в клубі.

З вершини - в прірву?

Є і добрі новини. Перемога в Кубку Швейцарії-2019, вихід з групи ЛЧ у сезоні 2017/18. Цей сезон у Лізі Європи. В десяти матчах в турнірі підопічні Коллера пропустили лише чотири м'ячі. В 1/8-ій фіналу переграли торішнього переможця "Шахтаря" "Айнтрахт" з загальним рахунком 4:0. На сам клуб також очікують зміни. Схоже, в жовтні буде прийнято новий статут зі зростанням впливу вболівальників (двома місцями у Раді Директорів). Один з опозиціонерів Патрік Фассбінд вже вірить в порятунок від "найкращих друзів", від "слуг" президента. В появу критичного мислення в клубі.

Разом з тим, в ЛЄ суперниками були "Хетафе", "Трабзонспор", "Краснодар", АПОЕЛ та "Айнтрахт" без всіх зірок сезону 2018/19 - Йовіча, Ребіча та Аллера. Про півфінал в клубі думають більше як про шанс зачепити ще 2-3 мільйони для пошматованого бюджету. Коронавірус значно вдарив по швейцарському футболу, залежному від телеправ лише на 6 відсотків, а від вболівальників - на 34, і ще більше - від трансферів. А Бургенер заявляє, що з порожніми трибунами клуб протягне лише до січня. Невже після прориву в ЛЄ настане такий жалюгідний кінець? Невже "Шахтар" здатний програти майже вбитому клубу?