Запрягають хлопці коней. Акценти глядача на іграх наших клубів в Лізі Європи

Загальне враження: ми ще не готові до сезону. Не кажучи вже про те, що ми не зміцнилися, не стали сильнішими - але, правда, це перше враження. А ще ми були обережними, включаємо прагматизм. Можливо, зайвий. Але одне випливає з іншого. Як кажуть в народі, потроху раздупляємося. Питання лише в тому, чи встигнемо вчасно.

Проблема раннього входження в сезон після зими перед нашими клубами стояла завжди, скільки себе пам'ятаю. З тих давніх пір старт перетворився в рестарт, а його терміни довелося змістити ще раніше і починати власне взимку. Тобто, немає сенсу на цьому акцентувати увагу, бо іншого нам просто не дано. Хіба що відмовитися від участі в єврокубках.

До речі, ми не раз були свідками того, як українські клуби цілком стерпно і конкурентно виглядали на цій стадії плей-офф. Починаючи з "Динамо" Сьоміна і закінчуючи торішнім "Шахтарем" Каштру. Можете називати інші приклади - це не принципово. Але мене особливо вразив останній: адже йшлося про тренера, який зіткнувся з цим уперше.

Нині ми поки так не готові, і не має значення, чому саме. Не хто винен, а що робити, щоб не вилетіти на ранніх етапах - питання стоїть так. І відповідати на нього вже звичайно не мені - глядачеві і вболівальнику.

Те, що "Шахтарю" очевидно пощастило з жеребом, на відміну від "Динамо", було ясно відразу. Але, за традицією, заглянемо в рейтинг УЄФА і побачимо там, що кияни випереджають "Брюгге" на 9 позицій, тоді як "Маккабі" розташований на 55 сходинок нижче "гірників". Так що там, сьогодні "Брюгге" вже навіть розглядають як фаворита пари.

Не на користь команди Луческу були і погодні умови (нехай і однакові для обох суперників, але забивати потрібно було, в першу чергу, їй). 10 градусів морозу, в середньому, не так бадьорили, скільки утруднювали дихання. "Шахтар" же грав в нормальну футбольну погоду.

Знаєте, десь до 90-ї хвилини в Тель-Авіві я б назвав обидва матчі однаково нудними. Однак бадьора кінцівка - п'ять моментів в обидві сторони за тринадцять хвилин - струснула, розбудила і змусила перевести цю гру в розряд середньої ... мало не написав: паршивости. Ні, звичайно, глядабельності.

Що ми можемо згадати в Києві? Два шансу Буяльського протягом десяти хвилин до перерви, обмін голами за п'ять хвилин в середині другого тайму, та ще епізод у "Брюгге" в кінцівці. Практично весь інший час футболісти боролися один з одним і з морозом.

"Брюгге" міг вирвати перемогу на 83-й хвилині, пробий точніше Дост після розіграшу кутового. До речі, таким же чином був забитий гол гостей, і це було все, на що вони спромоглися.

П'ятьма хвилинами пізніше "Маккабі" міг зрівняти рахунок у поєдинку з "Шахтарем", вдруге і востаннє. Обидва рази врятував Трубін, і це були всі суттєві аргументи господарів поля.

Думаю, немає сумнівів в тому, що команда Каштру заслужила цю перемогу, але скоріше з мінімальним рахунком. Гол Тете став приємним бонусом, що поліпшив настрій після досить бляклої в цілому гри.

Напевно, буде правильно назвати справедливим результат матчу в Києві. Хоча мене і не покидає відчуття, що "Брюгге" на свій забитий м'яч не "награв". Чи "награло" "Динамо"? Ну це залежить від того, наскільки серйозно ви сприйняли перші два шанси Буяльського. У будь-якому випадку, така перевага умовна і ефемерна. Мабуть, все по ділу.

Саме Буяльський став найяскравішою особистістю нашого європейського мідуїка. У "Шахтаря" вважаю за необхідне виділити Фернандо. Тому що саме він, вийшовши на останні кілька хвилин, оживив і врятував цю гру для мене, як глядача. У суперників більше інших запам'ятався кіпер "Маккабі" Тененбаум, який тричі конкретно виручав свою команду.

Ну, з "Шахтарем" все ясно: 1/8 фіналу від нього нікуди не дінеться, як і слід було очікувати. За "Динамо" тривожно, і справа навіть не в рахунку: ми не побачили в Києві нічого такого, що дозволило б сподіватися на краще в Брюгге.

Відзначив би такі слова Луческу: "Нам не вистачало сміливості, куражу ... Мені незрозуміло, чому сьогодні була така боязнь, така скутість в русі". Звернув увагу і на коментар Забарного: "Ми могли обігрувати "Брюгге" і робили все для цього". Ні вже, батечку, так не буває. Або не все зробили, або не могли обіграти. Одне з двох.

Чи вдасться щось кардинально змінити на краще за тиждень? Як то кажуть, розтин покаже. Хотілося б, щоб це був розтин оборони суперника. Але чи встигнуть наші хлопці запрягти своїх коней, і щоб відразу галопом?

Словом, відіграли ми без блиску. І, напевно, це навряд чи має дивувати. Але і соромитися особливо нічого, рівень витримали. Кому три з плюсом, кому чотири з мінусом - одним словом: залік. І тепер для нас головне, вже вибачте за таку банальність, щоб не залягти на дно в Брюгге.