Йовічевіч: Знімаю кепку перед командою – величезний респект

Головний тренер донецького "Шахтаря" Ігор Йовічевіч прокоментував перемогу над французьким "Ренном" (1:2, 5:4 пенальті) в 1/16 фіналу Ліги Європи.

"Почну з теми Криськіва. Ніхто не знав, і я не хотів на передматчевій пресконференції говорити, що він травмувався цього тижня – це вибило його з ритму десь на тиждень. Невеличка травма, але він не міг зіграти ніяк. За порадою лікарів ми його просто зберегли, щоб він був готовий до чемпіонату й допоміг нам, як він нам допомагає. На його місце вирішили поставити Топалова, бо вважали, що він десь може розтягнути команду, скористатися простором, виконати подачу з лівої ноги. Розуміли, що нас накриватимуть, тому через комбінаторику, через довгий пас можемо дістатися позиції, з якої він може прострілити й загострити атаку. Можу похвалити його, бо він довго не грав, і це перший його матч європейського рівня. Він був на висоті та протягом матчу набирав обертів, і я вдоволений його грою.

А загалом ми знали, що буде дуже важкий матч з "Ренном". Ви побачили поштовх публіки, атмосферу на стадіоні – це прекрасно. Це мрія моя, просто моя мрія – щоб наші вболівальники нас штовхали вперед на нашому стадіоні. І тоді набагато легше грати. Але знали, що буде важко, що потрібно буде терпіти, і той характер, який ми показали, який показуємо – він не одноразовий, і це вже не виняток, а стиль життя цієї команди. І я знімаю кепку перед ними – величезний їм респект. Отримую таке задоволення, коли бачу, як вони б’ються! І це не демагогія, не порожні слова, що ми граємо за Україну.

Вважаю, що перший тайм особливо був дуже важкий. Ми не хотіли підлаштовуватися, але команда суперника змушувала. Особливо Доку – таких футболістів дуже мало на ринку загалом. Він сам грав проти нас, можна сказати. Він бере на себе, загострює, створює кількісну перевагу – дуже важко грати проти нього.

Другий тайм, думаю, ми зіграли на гарному рівні, на такій солідності. Це перші наші матчі в Лізі Європи, і я не можу знайти слів, окрім як подякувати команді за те, що ми вмерли зараз по-спортивному, "зламали" собі кілька ніг... Я не знаю, це така Господня нагорода за наш труд, що ми показуємо. І хотілося б, щоб ви пишалися нами, як ми пишаємося вами. Це взаємна любов. І йдемо далі. Слід відпочити й почекати на жеребкування", - підсумував Йовічевіч.