Ліга пристрасті та єднання. Рома - дещо більше, ніж просто автобус Моуріньо

Ті, хто не стежить за "Ромою" та Серією А, на вихід "джаллороссі" у фінал Ліги Європи флегматично відреагували: "Ну, ще один автобус Жозе Моуріньо доїхав до фіналу". І мали рацію лише частково. Оскільки історія виходу значно більш значуща, гостріша і багатогранніша, ніж здається здалеку. Історія міста, команди, клубу та тренера.

Провінційна столиця

Комплекс неповноцінності столиці Італії стосовно Мілана та Турина відомий. Біржа, промисловість, бізнес, гроші – там. Риму залишилися музеї та скарги. Один з найкращих римлян сучасності Франческо Тотті скаржиться, що за їхній акцент, їхній діалект їх вважають недорозвиненими, дурнями. Він вирішив сприйняти все з гумором, випустивши книжку жартів про себе в стилі анекдотів про блондинок. Але насправді вона не лише про нього. А про відчуття римлян.

В футболі відчуття ті ж самі. Власне, за "Рому" вболіває італійська богема - співаки, артисти, режисери. Лучано Паваротті, П'єр Паоло Пазоліні, Енніо Морріконе, Моніка Беллуччі і т.д. Також поточний та позаминулий прем'єр-міністри Італії. І навіть сам Вілл Сміт. Але це залишається її майже єдиним козирем. Оскільки досягнення на полі невеликі – три Скудетто, Кубок Ярмарків, Ліга Конференцій, фінали Кубка Чемпіонів-1984 та УЄФА-1991.

Кубки та Суперкубки Італії, яких загалом 11, не наблизили клуб до північних грандів. Як і 14 других "лузерських" місць у Серії А. Тому другий фінал Кубка УЄФА/Ліги Європи в історії клубу – суттєве досягнення та привід для бурхливої радості.

Власне, до 2023-го року "Рома" вважала себе найуспішнішою італійською командою п'яти останніх років у Єврокубках, і небезпідставно. За цей час італійці чотири рази відвідали півфінали. Три такі на її рахунку, зокрема, у Лізі Чемпіонів-2018. Єдиний трофей Італії за останні 13 років також взяла "Рома" - Лігу Конференцій-2022.

Тепер "Інтер", фіналіст Ліги Європи-2020, у фіналі Ліги Чемпіонів, "Фіорентина" - у фіналі Ліги Конференцій, тож домінування "Роми" може потьмяніти. І саме тому вона хоче взяти Єврокубок другий сезон поспіль. Таке італійська команда востаннє здобувала в 1983/84 та 1984/85 роках ("Ювентус"). Втерти носа "вовки" бажають насамперед не Європі або королеві Ліги Європи "Севільї", а Італії.

Ну і перемога потрібна для самих себе. Чотири роки без Ліги Чемпіонів (вже більше) були стражданням, епохою бардаку, частих кардинальних змін в клубі, і не завжди на краще. Нові власники цього року навіть викупили всі акції і зняли клуб з біржі, оскільки так значно легше проводити реструктуризацію величезних боргів, збільшувати капіталізацію, вкладаючи гроші з секретних джерел. Тепер хочеться гучно заявити про повернення стабільності.

Вболівальники "Роми" довго обирали не результати, а почуття. Заявляючи, що головне – не трофеї, а боротьба за клуб, лояльність, єднання, згуртованість, атмосфера родини, спільноти, спільного свята. А якщо тепер можна поєднати одне з одним? Чому б ні?

Швидкісний автобус

Власне, вихід "Роми" у фінал - зовсім не сенсація. Вона набагато досвідченіша і за "Зальцбург", і "Реал Сосьєдад", і "Фейєноорд", і "Байєр". У тих чотирьох і близько немає у складі такої кількості колишніх зірок - Руй Патрісіу, Смоллінг, Матич, Дібала, Вейналдум. Плюс чемпіони Європи-2021 у складі збірної Італії Спінаццола, Крістанте та Белотті, фіналіст Євро-2012 Ель-Шаараві.

Ну і, ясна річ, головний тренер. Зірка Моуріньо потьмяніла після невдач у "Манчестер Юнайтед" та "Тоттенхемі". На контрасті з колишніми феноменальними успіхами здається, що він вже в минулому. Але це зовсім не так. На рівні нижче за Лігу Чемпіонів він все ще зірка. Головне – знайшов в собі сили опуститися на цей рівень. Він тепер постійно і заявляє, що на даному етапі кар'єри важливий не він, а команда та вболівальники. Що працює для них.

Він залишається кубковим звіром. Адже брав Лігу Європи, Кубок Англійської Ліги та Ком'юніті Шилд з "Юнайтед", а в "Тоттенхемі" був звільнений за кілька днів до фіналу Кубка Ліги.

"Автобус"? Так, всі вісім матчів плей-офф за володінням м'ячем "Рома" програла. Причому в гостях у "Сосьєдад" володіли 24 відсотки, у матчах против "Байєра" - 38 та 28. Але за ударами по воротах, показником важливішим, програла лише три з восьми. Нехай й двічі – в Сан-Себастьяні та Леверкузені – розгромно. 3:19, 1:23. Чотири рази за ударами вона перемогла, зокрема, з 33-ма по воротах "Фейєноорда". Нехай і за 120 хвилин.

Звісно, критики вистачало. Наставник "Фейє" Арне Слот заявляв, що не бажає дивитися матчі "Роми", а віддає перевагу "Манчестер Сіті" та "Наполі". Після 4:1 над ним Слот не потиснув руку Моуріньо, і Жозе біг за ним у підтрибунні приміщення, волаючи "поважай, поважай нас! Іди дивись "Наполі!" Леверкузенець Керем Демірбай назвав футбол португальця "потворністю". Але рахунок на табло.

Та й голи потворні не були. Це у лізі "Рома" 40 відсотків забиває зі "стандартів". В плей-офф Ліги Європи забила так лише два з дев'яти, якщо рахувати аут. А крім цього – двічі лівий латераль Спінаццола стрімко проривався, двічі центрфорвард Абрахам проривався правим флангом. Гарну комбінацію завершував Дібала, рятуючи від вильоту від "Фейєноорда" на 89-ій хвилині. Також у позиційній атаці били, добивали, поки не забили.

Спінаццола повернув швидкість часів блискучого виступу на Євро. Кріс Смальдіні Смоллінг став духовним лідером оборони. Крістанте та новачок Матич зацементували центр поля. Ще один новачок Дібала та Пеллегріні, справжні "фантазисти", надали флер атаці, форварди Абрахам та Белотті мало забивали, але працювали як скажені. Ель-Шаараві та третій досвідчений важливий новачок Вейналдум пов'язували півзахист з атакою.

А енергія молодих вихованців клубу Залевськи, Бове, Тахіровича дозволяла компенсувати епідемію травм.

Водій-ас

В обох матчах проти "Зальцбурга" "Рома" відіграла більш ніж пристойно, створила достатньо. В другому взагалі тиснула і змусила суперника почуватися вкрай некомфортно. Як і "Сосьєдад" у Римі. Моуріньо заявив, що його команда контролювала гру і без м'яча. А з "Фейєноордом" "Рома" обидва матчі відіграла дуже активно. "Вони очікували, що ми поставимо "автобус", а ми атакували", - зловтішався Жозе.

Австрійців впіймали на сезоні зміни поколінь та на остраху "Стадіо Олімпіко". Ті й у Лізі Чемпіонів поступилися в Італії ("Мілану") з рахунком 0:4, і цього разу зізнавалися, що не витримали атмосфери. Голландців – на молодості, недосвідченості. І на відволіканні на лігу, де хотіли взяти перший чемпіонський титул за шість років (і взяли). Німців – також на недосвідченості, особливо – їхнього тренера-дебютанта Хаві Алонсо. Моуріньо просто віддав йому м'яч.

Іспанці якраз були небезпечні. Але саме під час матчів проти італійців переживали вкрай невдалий період. З шістьма матчами поспіль у всіх турнірах без перемог, без голів у семи з десяти. Боялися втратити місце у зоні Ліги Чемпіонів Прімери, на якому не завершували сезон дев'ять років. Та й їхній наставник Іманол Альгуасіль заявляв: "Такі матчі занадто великі для нас. Ми дарували їм подарунки, мало не обертаючи їх стрічкою".

Атмосфера на "Олімпіко" справді зіграла критично важливу роль. Тут у чотирьох матчах загальна різниця м'ячів на користь "Роми" – 9:1. Вболівальники заповнювали стадіон щоматчу, шалено підтримували, змушуючи його і суперників здригатися. Описати це неможливо. Підозрюю, що і відчути як слід крізь телевізори і комп'ютери - також. А в гостях "вовки" в плей-офф не забили жодного м'яча. Але їм вистачило вдома.

Також їм вистачило зосередження на одному турнірі. Серію А облишили. З сімома турами поспіль без перемог, що в кар'єрі Моуріньо в будь-якій лізі вперше. Він сам постійно повторював, що команда не готова до боротьби на два фронти, що лава запасних дуже коротка, що гравці вичавлюють з себе максимум, і він пишається ними. Що мета потрапити до Топ-4 Серії А не стояла.

Він, як і раніше, гризеться з всіма. З арбітрами, журналістами, тренерами, президентами. Навіть гавкає на своїх гравців. У листопаді заявив, що один з них "зрадив команду" і вигнав його. Але зрештою повернув Ріка Карсдорпа. Головне - він спромігся згуртувати гравців, порозумітися з ними, закохати їх в себе. В чому був найкращим у світі в молоді роки і чого йому не вистачало в "Юнайтед" та "Тоттенхемі".

Гравці "Роми" у захваті, готові віддати все за нього. А вболівальники бачать це і люблять і гравців, і тренера. Такого потужного гармонійного кулака між цими трьома силами в клубі не було вже давно. Адже навіть успішних Фабіо Капелло та Лучано Спаллетті фани не полюбляли. Тепер інші відчуття. І не випадково у лізі стадіон в середньому заповнюється на 62 тисячі, а в ЛЄ – навіть більше. А ця енергія надає команді крила.

"Лише великі клуби з великою історією зазвичай виходять у два Єврофінали поспіль", - каже Моур. "Але в "Ромі" мова навіть не про трофеї, а про відчуття причетності, частини чогось великого. Ми витратили лише сім мільйонів євро влітку. Тому вихід до Ліги Чемпіонів був би не просто дивом, а ніби Ісус Христос з'явився у Римі і гуляє Ватиканом. Такий наш рівень".

"Ліга Європи - це наша Ліга Чемпіонів, і її фінал вже перетворює цей сезон на великий, історичний. Для "Севільї" це майже нормально, для нас - неординарна, незабутня подія. Минулого сезону мені навіть довелося пояснювати гравцям, що таке медіа-день УЄФА".

Сьогодні грати не вдома. Проти вже досвідченого суперника. Королеви Ліги Європи, президент якої називає турнір її "релігією". Сьогодні Моуріньо іде ва-банк. Якщо після п'яти перемог в п'яти єврокубкових фіналах раптом програє - скажуть, що він постарішав, що втратив хист, близький до фіналу кар'єри. І головне – йому не вдасться повернути клуб до Ліги Чемпіонів.

Але якщо виграє - екстаз Всесвіту "Роми" не знатиме межі. Вона відчує себе на вершині світу. Занадто пафосно і перебільшено, враховуючи, що це лише Ліга Європи? Для такого клубу будь-яка перемога, будь-який трофей особливий. Адже кубок не просто заповнить полицю в музеї, а символізуватиме пристрасть, гармонію та єднання у "Ромі"-2023. А такі відчуття для неї завжди найважливіші.

Фото - Getty Images/Global Images Ukraine