Серія А 2015-2016. Підсумки сезону

Півтора тижні тому завершився черговий сезон в Серії А, кілька днів тому було зіграно фінал Кубка Італії… Коротше кажучи – саме час підбити підсумки.

Коли влітку на трансферний ринок тріумфально повернулись "Мілан" з "Інтером" і вдвох поміняли стереотип "Серія А продає зірок" на "Серія А купує зірок", багато хто побачив в цьому початок відродження колись найсильнішого європейського чемпіонату. З тих пір минув майже рік і зараз можна сміливо констатувати, що реалії в дечому навіть перевершили очікування – тривалий час реальну боротьбу за Скудетто вели відразу п'ять команд, і "Ювентус", беззмінний чемпіон останніх років, аж ніяк не виглядав фаворитом.

Власне, підсумкова перша п'ятірка команд і була тими самими лідерами, які почергово змінювали один одного на вершині. Найдовше всіх потримався "Наполі", але і йому забракло досвіду для успішної боротьби з "Ювентусом".

Ліга чемпіонів

Чемпіоном знову став "Ювентус", який вже багато хто встиг списати. А все тому, що туринці з тріском провалили початок сезону – після стартових трьох турів вони мали в активі одне-єдине очко, в цьому самому третьому турі здобуте. Звичайно, на те були свої і досить об'єктивні причини – влітку команду залишили відразу три футболісти, навколо яких будувалась гра: Карлос Тевес, Андреа Пірло і Артуро Відаль. Звісно, "Ювентус" не був би "Ювентусом", якби не подбав про адекватну заміну, але Массіміліано Аллегрі знадобився час для того, щоб побудувати нову команду. Зате коли цей процес завершився, мало місця стало всім – після поразки у 10-му турі, туринці здобули 25 перемог у 26 наступних матчах і здійснили приголомшливий ривок з нижньої частини турнірної таблиці на її вершину, достроково здобувши Скудетто за два тури до завершення чемпіонату. А голкіпер і капітан команди Джанлуїджі Буффон попутно ще й рекорд найтривалішої сухої серії побив.

Слідом за "Старою синьйорою" фінішував "Наполі". Неаполітанці лідирували аж до 25-го туру, поки не поступились в очній дуелі "Ювентусу" і не пропустили його на перше місце. Як виявилось – безповоротно. Взагалі, цей "Наполі" можна вважати феноменом. Прийнявши після зіркового Рафаеля Бенітеса команду, скромний 56-річний тренер Мауріціо Саррі, для якого це був лише другий сезон за кар'єру у вищому дивізіоні, доповнив її приведеними з собою з "Емполі" маловідомими гравцями, трохи змінив тактичну схему і методом проб та помилок підібрав-таки той склад, з яким піднявся на вершину, обігравши в першому колі "Лаціо", "Ювентус", "Мілан", "Фіорентину" та "Інтер". Гра цього "Наполі" зачаровувала і її цілком можна було назвати чемпіонською (а головний бомбардир команди Гонсало Ігуаїн тривалий час навіть претендував на європейську Золоту бутсу), але було одне "але" – Саррі використовував всього 12 одних і тих самих футболістів, тому рано чи пізно вони повинні мали елементарно втомитись. Власне, це й сталося в середині лютого і команда спочатку пропустила вперед "Ювентус", а потім ледве втримала другу сходинку, а разом з нею і пряму путівку в Лігу чемпіонів, у боротьбі з "Ромою".

"Рома" взагалі відверто розчарувала. Якщо "Ювентус" очікувано зробив крок назад, "Мілан" з "Інтером" будували нові суперкоманди буквально з коліс, а "Наполі" з "Фіорентиною" прогнозовано виглядали досить сирими для великих звершень, то "Рома" на початку сезону здавалася найбільш підготовленою до штурму вершини під назвою Скудетто. Але команда Руді Гарсії несподівано провалилася і керівництво клубу змушене було вдатися до екстрених заходів у вигляді відставки французького тренера. 14 січня команду очолив новий-старий тренер Лучано Спаллетті і за відведені йому 19 турів зумів підняти команду з п'ятої сходинки на третю, яка дає право грати у кваліфікації Ліги Чемпіонів.

Ліга Європи

"Інтер" Роберто Манчіні в цьому сезоні до болю в очах нагадував його ж "Манчестер Сіті" – команда не демонструвала нічого видатного, не мала жодної родзинки в своїй грі, у видовищності поступалась чи не всім конкурентам, але при цьому стабільно набирала очки і постійно крутилась серед лідерів. У підсумку цих очок виявилося замало для переходу на якісно новий рівень (Ліга чемпіонів), але цілком вистачило для того, щоб безтурботно завершити сезон у зоні Ліги Європи.

Португальський тренер Паулу Соуза побудував гру "Фіорентини" навколо придбаного влітку у дніпропетровського "Дніпра" хорватського форварда Ніколи Калініча, який спочатку повністю виправдав очікування тренера. Хорват забив 10 надважливих голів у стартових 17 матчах, що було другим показником в списку бомбардирів сезону, і разом зі словенцем Йосіпом Ілічічем склав грізний атакуючий тандем. Але протягом усього сезону у грі "Фіорентини" відчувається деяка сируватість, а коли Калініч здувся (2 голи у решти матчах сезону), то команда цілком закономірно поповзла вниз. Щоправда, здобутого у першому колі очкового запасу виявилося цілком достатньо для того, щоб фінішувати на п'ятому місці і отримати путівку у Лігу Європи.

Доля останньої єврокубкової путівки від Італії висіла у повітрі аж до останнього матчу сезону – фіналу національного Кубку. Справа в тому, що на шостій сходинці несподівано фінішував не фіналіст Кубку Італії "Мілан", як багато хто очікував, а блискучий "Сассуоло" Еусебіо Ді Франческо. В такій ситуації все залежало від результату кубкового фіналу: у випадку власної перемоги в Лігу Європи виходив би "Мілан", як володар Кубку, а у випадку поразки россонері – остання путівка передавалась би володарю шостого місця в Серії А, тобто "Сассуоло". У підсумку Кубок Італії виграв "Ювентус" і нероверді вперше у своїй історії гратимуть у єврокубках. Але не варто вважати "Сассуоло" вискочкою – клуб цілеспрямовано йшов до цього протягом останніх кількох років, розвиваючи інфраструктуру та награючи молодий і перспективний склад, що складається практично з одних італійців.

Середняки

Ця група є найчисленнішою і найбільш різношерстою. Одні з її представників претендували на місця у єврокубках, інші мало не скотилися до боротьби за виживання, але всі разом вони сформували той самий "середній клас" Серії А у сезоні, що минув.

"Мілан" цілком міг поповнити собою групу лідерів, але з самого початку щось пішло не так. На певному етапі навіть почало складатись враження, що головний тренер Сініша Міхайловіч поняття не має – що саме пішло не так і як це відремонтувати. Начебто і укомплектована команда була не гірше того ж "Інтера" (якщо не краще), і грала деколи блискуче, але їй катастрофічно не вистачало стабільності – після чудово проведеного матчу-двох обов'язково слідувала безвольна гра і втрата очок на рівному місці. Зрештою, Міхайловіча попросили на вихід, замінивши його Крістіаном Броккі. Щоправда, у підсумку мало що змінилося як у плані гри, так і в плані результатів. Був шанс зачепитись за єврокубки через кубок Італії, але й його червоно-чорна команда змарнувала, проваливши черговий сезон.

"Лаціо" після приголомшливого минулорічного успіху (третє місце, нагадаю) прогнозовано пішов на спад. Хоча, чесно кажучи, ніяк не очікувалось, що цей спад перерости у вільне падіння. Менше з тим, Стефано Піолі не зумів побороти "синдром наступного після успішного сезону" і змушений був поступитись місцем головного тренера Сімоне Індзагі. Останній за короткий термін зумів підняти команду на восьму сходинку (вище підняти було просто фізично неможливо), чим остаточно заплутав Клаудіо Лотіто – тепер той не знає, як бути з головним тренером на наступний сезон.

Несподівано високо забралися "К'єво" і "Емполі" – для них цей сезон склався, як своєрідна казка. Обидві команди вистрілили всупереч усім законам логіки. Веронці з досить посереднім складом, по ходу сезону ослабленим продажем в англійський "Суонсі Сіті" свого лідера і головного бомбардира Альберто Палоскі, вперто набирали очко за очком, не дозволяючи собі навіть думки про боротьбу за виживання. А "Емполі" взагалі минулого літа відпустив головного тренера і майже всіх лідерів, зоставшись сам на сам з рідними вихованцями. Менше з тим, ці команди зуміли фінішувати у першій десятці, за що їм честь і хвала.

Від "Дженоа", "Торіно" і "Сампдорії", які минулого року вели між собою боротьбу за єврокубки, очікували значно більшого, аніж прозябання в нижній половині турнірної таблиці. Менше з тим, перші двоє зіштовхнулися з тим, що їх тренери (Джан П'єро Гасперіні і Джамп'єро Вентура) себе практично вичерпали у цих клубах і вже не можуть запропонувати нічого нового, а "Сампдорія" відверто провалилась, зробивши ставку не на того тренера. Вальтер Дзенга вкотре підтвердив свою репутацію тренера-невдахи, а Вінченцо Монтеллі, який його змінив по ходу сезону, просто не вистачило часу для наведення ладу.

Чимало дивує досить високе місце "Аталанти", яка в минулому сезоні ледь не вилетіла в Серію В. Незрозуміло як, але Едоардо Рейї вдалося з досить сіренького колективу видавити цілком пристойний результат. Принаймні, той самий "Удінезе" за усіма показниками мав би бути значно вище бергамасків, але навіть відкриття радикально-оновленого стадіону "Дачія Арена" не допомогло фріульцям уникнути провалу (але хай вас не вводить в оману підсумкове місце "Удінезе" – жодної хвилини цей клуб боротьби за виживання, як такої, не вів).

А ось "Болонья" повністю виправдала передсезонні очікування. При цьому болонці показово були заточені під будівництво нової команди з претензіями. Після повернення до Серії А вони точково підсилили склад якісними футболістами (до яких пізніше додався і тренер), з якими тут і зараз можна було закріпитись у вищому дивізіоні, а в перспективі претендувати на щось більше. У підсумку півзахисник команди Емануеле Джаккеріні має всі шанси поїхати зі збірною Італії на Євро-2016.

Аутсайдери

Тут все виразно просто. Абсолютні дебютанти Серії А "Карпі" і "Фрозіноне" прогнозовано зазнали труднощів з адаптацією в елітному дивізіоні і у підсумку дружно вилетіли. Компанію їм досить несподівано склала "Еллас Верона", яка безнадійно прилипла до дна турнірної таблиці і ще взимку почала прощатись з елітним дивізіоном. І травма кращого бомбардира минулого сезону Луки Тоні, через яку 38-річний футболіст пропустив кілька місяців, може служити відмазкою, але не виправданням.

Також був неймовірно близьким до Серії В "Палермо", але у передостанньому турі зумів залишити зону вильоту, на одне очко випередивши "Карпі", а в останньому не без допомоги арбітрів ("ліве" вилучення гравця суперника в середині першого тайму і вирішальний гол з явного офсайду) зумів з рахунком 3:2 вимучити перемогу над нещасною "Еллас Вероною" і залишитись в Серії А ще принаймні на рік.

Бомбардири

Залишилося згадати гонку бомбардирів. Там лідерство впевнено захопив неаполітанський аргентинець Гонсало Ігуаїн, якого нарешті прорвало – 36 голів у 35-ти матчах! Для європейської Золотої бутси цього не вистачило, але для рекорду Серії А – цілком.

Про що далі говорити, якщо у найближчого переслідувача, Пауло Дібали з "Ювентуса", лише 19 забитих м'ячів? А придбаний минулого літа у "Дніпра" Нікола Калініч з "Фіорентини" впевнено розпочав сезон, але потім різко перестав забивати і з показником 12 голів завершив сезон на 11-й сходинці рейтингу бомбардирів.

Турнірна таблиця:

Список бомбардирів:

Запитання автору ви можете задати на конференції.