Серія А. Торіно - Ювентус 1:3. Туринці бьються, Ігуаїн забиває

Турин. "Стадіо Олімпіко"

"Торіно" - "Ювентус" 1:3

Голи: Белотті 16 - Ігуаїн 28, 83, Пьяніч 90+2

"Торіно": Харт, Дзаппакоста, Россеттіні, Кастан, Баррека, Бенассі (Бойє 81), Вальдіфіорі, Базеллі (Аква 81), Фальке (Мартінес 82), Белотті, Льяїч

"Ювентус": Буффон, Ліхтштайнер, Ругані, К'єлліні, Алекс Сандро, Хедіра, Маркізіо, Стураро (Леміна 66), Куадрадо (Пьяніч 81), Ігуаїн, Манджукіч (Дибала 71)

Попередження: Кастан 35 - Манджукіч 36, Ругані 56

В останні 20 років це дербі швидше нагадувало одне з донецьких. Або київське. Тобто з цілковитою перевагою однієї з команд і скоренням Долі іншої. Однак перемога над "Юве" в 2015-му році, прихід в "Торіно" Сініши Міхайловіча, який не знає слова "скорення", а головне - яскрава гра молодих талантів "гранатових" обіцяли нам справжнє дербі. Нам обіцяли жорстку боротьбу, нам обіцяли наелектризоване повітря, нам обіцяли пряму битву двох найкращих бомбардирів Серії А в 2016-му році - Гонсало Ігуаїна і Андреа Белотті. І всі ці обіцянки здійснилися. Вболівальники шаленіли, команди боролися, Ігуаїн та Белотті забивали. Хіба що яскравості футболу було недостатньо. Але не можна ж отримати все і одразу.

До речі, щодо електрики. Точніше, електричного кола, що замикається, як відомо, примиканням "плюса" до "мінуса". Так ось, цікаво, що обидві команди в першому таймі досягали "плюса" (голи) протягом "мінусових" хвилин, тобто тих, коли грали гірше. А протягом "нульових", тобто рівнослабких, хвилин ніхто і не забив. Божевільний пресинг "Ювентуса" і номінальний лівий вінгер Маріо Манджукіч, який вривався до штрафного з правого флангу, надто нервували лівого центрального захисника "Торіно" Леандро Кастана. Активно атакував, а також страхував хорвата ліворуч опорник Стураро, допомагаючи лівому захисникові Сандро. Вже у дебюті матчу Манджукіч легко оминув Кастана, прострілив і Ігуаїн лише дивом не дотягнувся. Потім після навісу Куадрадо хорват головою з кількох метрів не влучив у ворота. А потім його удар впритул після пасу врозріз Хедіри з величезними труднощами відбив Харт.

"Торіно" під керівництвом Вальдіфіорі поступово прийшов до тями, трохи обурився ігноруванням арбітром відвертого схоплення Ругані Белотті під час виходу Андреа сам-на-сам. А потім і вийшов в атаку за допомоги правого захисника Дзаппакости, який до того відчайдушно боровся з Стураро і Сандро. Стураро раптом забув, що він в цьому матчі не опорник, втік в центр, Дзаппакоста залишився на самоті і спокійно надіслав м'яч у відрив Базеллі, і той навісив на Белотті. Якому вже не склало труднощів перестрибнути Ліхтштайнера.

Після голу "Торіно" вже набагато комфортніше володів м'ячем під грім трибун, "Ювентус" виглядав якимось навіть розгубленим. Але створити господарям не вдалося нічого, втім, як і гостям. І раптом втрата в центрі поля, Куадрадо спрямовує вперед на Манджукіча, і той відмінним пасом в один дотик залишає Ігуаїна наодинці з Хартом. І команди цілковито заспокоїлися, не форсуючи події, володіючи м'ячем і завдавши до закінчення тайму аж один удар на двох.

Другий тайм був все таким же жорстким і галасливим, але набагато менш яскравим і швидким. І тут "Юве" почав потужно, завдяки підключенням Хедіри в штрафний. Але чудову нагоду Самі не використав, і ініціатива дуже швидко перейшла до "Торіно". Втім, і "бики" хіба що посилювали тиск і непогано починали комбінації в центрі поля. Не більше того, оскільки у вирішальну мить завжди втручався неточний пас, неправильне рішення або монстр К'єлліні. А одного разу - невелика неточність закрученого удару Льяїча після відмінного пасу на нього Фальке. Чемпіон ж практично й не намагався організовувати атаки. Хоча Ігуаїну навіть атаки не потрібні. Аргентинець, який простояв весь матч (що особливо контрастувало з невтомним Манджукічем) отримав довге закидання, легко "розгорнув" Барреку, не дав наблизитися спізнілому Кастану і з 14-ти метрів потужно пробив під стійку. А прорив Дибали, два сейви Харта і гол Пьяніча третім ударом лише підтвердили очевидне.