Дербi майбутнього. Нова Рома проти нового Лацiо

"Дербі не грають, його виграють". Навіть француз з іспанським прізвищем і німецьким ім'ям дуже швидко зрозумів сутність дербі столиці Італії. Найзапеклішого, найворожішого. "Не битви, а етнічної війни", за словами фанів "Лаціо". Першого в історії ліги з людськими жертвами, причому ще в 1979-му році. Здатного викликати багатотисячні сутички з пораненням 170-ти поліцейських після помилкового повідомлення про смерть дитини. І більш "невинні" витівки у вигляді фашистських вітань гравців і величезних банерів на тему Голокосту. Тож сьогодні римська поліція у бойовій готовності, як і 770 стюардів на "Стадіо Олімпіко".

Американська мрія

Через зазвичай слабкий виступ однієї з команд дербі часто стає для них окремим чемпіонатом. Лише сім разів протягом останніх 40-ка сезонів "Рома" і "Лаціо" разом закінчували чемпіонат в п'ятірці. І прямо за титул чемпіона майже не боролися. У фіналі Кубка Італії зустрічалися лише раз, в 2013-му. Втім, вистачає і внутрішнього вогню. А сьогоднішнє кубкове дербі ще більш "підігріте" тим, що обидва клуби нарешті бачать перспективу, і не лише ігрову, а й економічну. Що особливо цінно після жорстоких фінансових криз, пережитих обома в 2000-х.

Так, обидва продовжують боротися з наслідками. "Рома" рік за роком закінчує з 20-30 мільйонним "мінусом" в бюджеті і змушена продавати лідерів. Однак тиждень тому стало відомо, що Міська Рада нарешті дала "добро" на будівництво клубного стадіону. А, на думку американського президента клубу Джеймса Палотти, стадіон - наріжний камінь в проекті перетворення клубу у світовий бренд. Президент вважає "Рому" "найбільш недооціненим спортивним брендом у світі", наводячи приклад мільйону людей, що зібралися на святкування Скудетто-2001, критикує попередніх власників - родину Сенсі - за повну пасивність у цьому питанні і діє відповідно. Клуб почав активно діяти в соціальних мережах, започатковує різні проекти, причому і на інших континентах. Саме "Рома" стала першою небританською командою, запрошеною на "Матч всіх зірок МЛС" (за рік другою стала "Баварія"). Укладені спонсорські угоди з Nike і Disney. Власне, проект "Стадіо Делла Рома" включав в себе площі для торгівельних центрів, клубного музею, розважальних та інших точок. Щоправда, через запеклий опір членів правлячої в місті ультралівої партії, що не бажала "віддавати громадську територію капіталістам" (практично точна цитата) проект відкладався, і Палотта навіть погрожував покинути клуб, а вболівальники влаштовували акції протесту в Раді. І в підсумку довелося погодитися на зменшення площі вдвічі і на відмову від веж та моста. Але й в такому стані мова про перемогу Палотти і величезний крок вперед на шляху до "Ювентуса".

Покращилася ситуація і в команді. Спочатку "Рома" ДіБенедетто-Палотти шукала щось особливе, шукала "дух". "Дух Барселони" в особі Луїса Енріке, "дух Земана" в особі... самого чеха. Після провалів в клубі зрозуміли, що найособливіше в футболі - це результат. Руді Гарсію нині чимало критикують за погану тактичну підготовку (а в Італії це смертний гріх) і за дуже низьку стелю розвитку його команд (а це смертний гріх вже в США). Провали в Єврокубках справді гнітили. Проте він приніс стабільність в лізі, тишу і комфортні другі місця після вічного чемпіона. А Лучано Спаллетті побудував на фундаменті стабільність оборони, швидкість і тактичну варіативність.

Погляньте хоча б на імена учасників фіналу Кубка-2013 перед самим приходом Руді. Лобонц, Маркіньос, Кастан, Бурдіссо, Бальцаретті, Бредлі, Де Россі, Ламела, Тотті, Маркіньо, Дестро, Додо, Освальдо. Не минуло й чотирьох років - і в клубі залишилися лише вічні Де Россі і Тотті. Маркіньос та Ламела були вигідно продані задовго до того, як сягнули піку. А решта з того часу стрімко покотилися вниз і в 2017-му навіть не наближаються до такого рівня. Нині ж Манолас, Рюдігер, Фасіо, Салах, Джеко, Строотман на піку кар'єри, і на всіх чекають Топ-клуби. І майже всі - лідери своїх далеко не останніх збірних, на відміну від складу-2013. Бруно Перес та Емерсон на рівні вже нині і лише прогресуватимуть. А останнім гравцем "Роми", який феєрив на рівні Раджі Наїнгголана, був сам Тотті. У неділю бельгієць став першим з 2005-го року, хто забивав за "Рому" ударами здалеку двічі в одному матчі. До нього останнім це робив "Імператор". "Інші роблять все потроху. Раджа робить все до кінця. Він і багато їсть, і багато бігає, і багато бореться. У всьому зберігає баланс. І він завжди в грі". Під словом "їсть" Спаллетті, мабуть, мав на увазі "курить" і "розважається у нічних клубах". Але найцікавіше, що Ніндзі все це не заважає.

Приземлений орел

Клубні справи "Лаціо" набагато гірші. Клаудіо Лотіто, один з визнаних винними у справі "Кальчополі", продовжує керувати незважаючи на гнівний протест вболівальників. Продавати клуб він не збирається, заявляючи, що коли-небудь передасть його синові. А відсутність розвитку, прихід десятків дешевих гравців і продаж лідерів пояснює вкладеними 125-ма мільйонами євро з власної кишені на покриття боргів і 300-мільйонними боргами, заявляючи, що "витягнув клуб з похорону". Крім того, він скаржиться, що, на відміну від Палотти, не отримав землю на будівництво клубного стадіону. Втім, на вболівальників ці слова Лотіркьо (від італійського слова "скупий") не справляють враження. А люта боротьба з "ультрас" здається не благословенною спробою побороти екстремістські групи з фашистським ухилом (а вони в наявності на "Курва Норд"), а виключно спробою знищити опозицію.

Перед початком сезону відбулися багатотисячні демонстрації вболівальників проти президента, в перший день продажу абонементів були реалізовані лише одинадцять. Відхід тренера Марсело Б'єлси ще до першого матчу сезону через невиконання Лотіто трансферних зобов'язань обурив ще більше. А огидні чвари клубу з власними гравцями навколо контрактів, заяви колишніх гравців про те, що Лотіто змушував їх переходити до "потрібних" агентів, погрожуючи вигнанням на трибуни, ще більше пригнічували.

Але несподівано "Лаціо" знайшов свого тренера. Тренер юнаків Сімоне Індзагі в клубі з 17-ти років, став його найкращим бомбардиром в Єврокубках. Він керував командою навесні після звільнення Стефано Піолі і був вимушено призначений після демаршу Б'єлси. І виявилося, що саме він був потрібен вируючому клубу. Сімоне - неймовірно спокійна зважена людина, чудово знає клубну молодь і довіряє їй. А крім того - варіативний тактик, адже спробував вже п'ять різних схем протягом сезону і відмінно керує роздутим складом. Він знайшов спільну мову з юним Кейтою Бальде Діао, який не хотів грати за клуб, реанімував Олімпійського Чемпіона-2016 Феліпе Андерсона і вивів його в кращі асистенти ліги ("Індзагі навчив мене оборонятися. Він дуже багато зробив для мене"). Повернув до збірної Чіро Іммобіле, коли вже здавалося, що той здатний грати лише у одного тренера - Джамп'єро Вентури. Трійка опорників Білья-Пароло-Мілінковіч-Савіч за стабільністю та зіграністю мало чим поступається трійці "Роми". А за центральним захисником Де Вреєм вже вишикувалася черга з грандів АПЛ. Поступово награються і молоді Патрік, Мурджа, Уоллас, Ломбарді. І наскільки ж вигідно цей склад відрізняється від переможця Кубку- 2013! З якого вперед пішли лише Ернанес та Кандрева, а майже всі інші (Біава, Ледесма, Оназі, Сіані, Альваро Гонсалес, Цана) просто зникли. І при цьому Індзагі не втрачає звичні скромність і спокій, заявляючи, що його молодій команді слід ще багато чому навчитися.

Можливо, свято дербі псуватимуть напівпорожні трибуни через протест "ультрас" обох команд проти бар'єрів на стадіоні. Можливо, якийсь комплекс неповноцінності "Лаціо", який не вигравав у "Роми" вже в семи матчах поспіль і поки не здатний перемагати грандів. Можливо, Наїнгголан вирішить все дуже швидко. Та й "Лаціо" ще здається сирим в порівнянні з суперником, який безсумнівно заслуговує на трофей в цьому сезоні. Однак найкращий старт за 14 років і єдина перемога над грандом ("Інтером") саме в Кубку дають шанс на битву. А втім, битва все одно буде. Це ж Римське дербі!