Кубок Італії. Мілан - Інтер 1:0 (дод. час). Перемога кубкового бійця

Мілан. "Джузеппе Меацца"

"Мілан" - "Інтер" 1:0 (основний час - 0:0)

Гол: Кутроне 104

"Мілан": А. Доннарумма, Абате (Калабрія 53), Бонуччі, Романьолі, Родрігес, Білья, Кессі, Локателлі (Чалханоглу 73), Сусо, Калініч (Кутроне 75), Бонавентура

"Iнтер": Хандановіч, Канселу, Шкріньяр, Раноккія, Нагатомо, Гальярдіні (Брозовіч 75), Весіно, Жоау Маріу (Борха Валеро 67), Кандрева (Едер 101), Ікарді, Перішич

Попередження: Локателлі 16, Білья 20, Кутроне 104 - Шкріньяр 72, Весіно 111, Борха Валеро 116

Чотири поразки на двох в чотирьох останніх матчах з одним забитим, загальний стан "Мілана", слова обох тренерів на передматчевій прес-конференції про "фінал Чемпіонату Світу", "подвійні зусилля", "марність гарної гри без боротьби" - все це наводило нас на думки про в'язкий матч. Саме такий ми здебільшого й отримали. В першому таймі суттєва перевага у володінні м'ячем належала "Інтеру" (55:45), за ударами по воротах "Мілан" повністю переграв суперника (7:2). Тим не менш, гра була абсолютно рівною. А також повільною та позбавленою загроз воротам.

Обидві команди діяли обережно. Трійка опорників "россонері" (чи не вперше в сезоні на поле вийшли три орієнтованих на оборону центральних півзахисника) не йшла вперед. З іншого боку, Жоау Маріу виходив на одну лінію з Мауро Ікарді, зміщувався на фланги. І саме це створювало розриви між ним та опорниками та заважало "нерадзуррі" здійснювати серйозний тиск на опонента. Хіба що в середині тайму номінальним господарям вдалася доволі активна швидкісна 12-тихвилинка, здебільшого завдяки висуненню вперед одного з опорників. На 18-ій хвилині відбувся перший удар по воротах з гри. Кессі навісив з правого флангу в центр штрафного, Бонавентура завдав класного удару головою, і Хандановічу довелося тягнути з-під поперечини. Сейв словенця після пасу п'ятою івуарійця та удару Сусо з правої частини штрафного (29-та хвилина) був не менш складним. Втім, між цими моментами номінальні гості забили гол, скасований після перегляду відео. А після удару іспанця вирівняли, уповільнили гру та повернули собі м'яч до закінчення тайму.

Епізод на 23-ій хвилині слід розглянути детальніше. Зі скиданням Шкріньяра на Перішича під час кутового проблем не було. А ось Раноккія перебував у офсайді і відверто заважав Доннаруммі-старшому, який замінив травмованого молодшого брата та Сторарі. Тож автогол критикованого воротаря (у банері "ультрас" проти Джанлуїджі Антоніо був названий "паразитом") в його першому матчі за рідний клуб, на його щастя, не було зараховано. Він міг би забезпечити безліч мемів та твітів по закінченні матчу і розворушити команди під час нього. А так і в другому таймі спочатку кардинальні зміни ми не бачили. Темп суттєво зріс в порівнянні з першим таймом. Навіси часом були доволі небезпечними. Та все ж захисники діяли надійно, а форварди симулювали фоли непереконливо.

Так, і на цей раз ми побачили хвилини активності. Доннарумма продемонстрував клас, спочатку вчасно вийшовши за межі штрафного і перервавши закидання на Ікарді, а на 60-ій хвилині неймовірним чином витягнувши удар Жоау Маріу з шести метрів (правду кажучи, кволий і по центру) після пасу головою Мауро. Хандановіч "відповів" на це нетиповою для себе грубою помилкою, після чергового навісу вибивши м'яч прямо на Бонавентуру. Однак той з шести метрів ударом головою в стрибку у порожні ворота не влучив. А незабаром і ці хвилини минули.

Знову розворушили гру лише націлені на атаку заміни. Остання десятихвилинка основного часу була вельми динамічною. Сусо закидав м'яч в кут під час розіграшу кутового і влучив у поперечину, іспанець також пробив неточно з рикошетом з 13-ти метрів. Перішич відповів проривом майже у воротарський по лівій стороні та ударом вище воріт. А надалі й підступним ударом низом з 18-ти метрів, відбитим Доннаруммою на Кандреву, який не спромігся приборкати м'яч. Втім, з початком чергового відтинку гри ми знову залишилися з динамічною грою та небезпечними "кросами". Хоча на цей раз гол було забито. Саме "Мілан", який довів перевагу за ударами по воротах до 20:6 та перехопив ініціативу у володінні м'ячем, більше заслуговував на гол. Тому закидання Сусо врозріз в штрафний (нарешті не простріл), вихід Кутроне на межі офсайду та удар останнього в один дотик з семи метрів виглядали відносно логічним результатом. А в другій 15-тихвилинці "россонері" майже бездоганно "засушили" гру. Або просто перенесли на суперника власну хворобу - втрату віри вже після першого пропущеного.

"Мілан" нарешті поборовся до кінця, а не протягом 30-40 хвилин, нарешті вигриз перемогу у вкрай важливому матчі. При всіх проблемах в лізі протягом останніх двох років "россонері" зарекомендували себе справжнім кубковим бійцем. Фінал Кубка та перемога в Суперкубку в 2016-му році, щонайменше півфінал нині. Торішні успіхи в турнірах на виліт не надто вплинули на стан команди у Серії А. Чи вплине цей успіх? Що ж стосується "Інтера", то після третьої поразки та п'ятої слабкої гри поспіль (лише з одним забитим в цих матчах) Лучано Спаллетті слід непокоїтися. Рівень небезпеки падіння зростає.