До 16-ти та старші. Підсумки першої частини сезону у Серії А. Концепції та синдроми

Провал "Мілана" та концепції Жозе Моуріньо, "синдром першого Мазераті" молоді, тактичне та гольове затишшя - про це читайте в продовженні підсумків першої частини сезону у Серії А.

До 16-ти та старші. Підсумки першої частини сезону у Серії А. Перша десятка

Пекло, побудоване власними руками

Вже в січні немає сумнівів, що головним розчаруванням сезону стане "Мілан". Про, можливо, найдаремнішу витрату грошей в історії футболу вже написано чимало, в тому числі і на нашому сайті. Тут лише перерахуємо основні тези. Керівники клубу Марко Фассоне та Массіміліано Мірабеллі, які провели 230-мільйонний Меркато, не подумали про три речі. По-перше, від списку продуктів, придбаних в супермаркеті, до повної готовності страви слід пройти чималий та нелегкий шлях. Придбання одного з двох найкращих захисників світу, одного з найкращих молодих форвардів, опорників та правих захисників, одного з найкращих фахівців у праці з статичним м'ячем - при погляді назад це виглядає хапанням за все, що блищить без чіткої стратегії розвитку. По-друге, кардинальні зміни в стартовому складі ніколи не приносять миттєвий результат. І по-третє, філософ та архітектор Вінченцо Монтелла ніколи не працював з настільки статусними підопічними, не факт, що здатний працювати взагалі і вже точно в силу свого стилю, про який можна здогадатися з вищенаведених прізвиськ, не здатний досягти успіху одразу.

Звісно, один з головних винуватців провалу команди - головний тренер. За Монтелли "дияволи" відрізнялися моторошною безхарактерністю, шаблонністю та відсутністю "плану Б". Тренер, який визнає лише схему 4-3-3, був вимушений перейти на 3-5-2 через прихід Леонардо Бонуччі, просто не знав, як грати за новою схемою, надалі почав метушитися між іншими, знайомими йому в тій самій мірі - погано. Та ще й відмовлявся визнавати очевидне, заявляючи, що все в порядку і його команда грає добре. Поразки від всіх шести лідерів, середні показники за забитими та пропущеними, що очікувано призвели до ідентичних за набраними очками, шість різних тактичних схем, зміна стартового складу щоматчу (якщо рахувати всі турніри), використання Сусо, Боріні, Локателлі, Родрігеса, Бонавентури на зовсім незнайомих їм позиціях, банальні перекочування м'яча, останнє місце в лізі за перехопленнями та 14-те за відборами, четверте за довгими пасами, повні тайми без торкань м'яча в чужому штрафному, 181 хвилина без ударів у площину воріт суперників, оглушливий свист вболівальників та суперечки гравців з останніми - в такій ситуації Аероплан не міг залишатися.

Спочатку і його наступник Дженнаро Гаттузо не вражав. Команда Ріно сягнула найнижчої точки падіння - стала першою в лізі, хто не виграв у "Беневенто", та ще й пропустивши від воротаря на п'ятій доданій хвилині. Згодом ще й була розгромлена іншим аутсайдером - "Вероною". На тлі новин про проблеми китайських власників клубу з виплатою і навіть реструктуризацією боргу, на тлі неприйняття УЄФА програми виходу з фінансової кризи, що здатне призвести навіть до усунення від Єврокубків, ситуація здавалася критичною. Тим більше, що невдала тренерська кар'єра Гаттузо та приклеєний на нього "ярлик" мотиватора без глибоких думок позбавляли надії на його здатність вивести команду з кризи. Все ж в останніх матчах колишньому опорнику вдалося стабілізувати оборону та стартовий склад, припинити метушню між схемами, налаштувати підопічних на боротьбу, перевести гру на більш пряму, вертикальну.

Перемоги над "Болоньєю" та "Кротоне" (перша в сезоні з рахунком, який колишній тренер команди Массіміліано Аллегрі вважає індикатором здорового розвитку та доброї тренерської праці - 1:0), така ж в кубковому дербі, що, за словами гравців, дала їм чималий поштовх вперед, вистраждана нічия на непростому виїзді до Флоренції з першим в сезоні очком після того, як пропустили першими - деякі знаки пробудження "россонері" присутні. У статистичному плані вони поки що не помітні. Та й в турнірній таблиці "Мілан" навіть втратив кілька місць. Однак Гаттузо приводили не для статистики. А для прогресу в бойовитості. А він, безперечно, присутній.

Та й до шостого місця нині не шість очок, як в день звільнення Монтелли, а лише два. Звісно, на більш високі місця команда вже не претендує.

Жозе Моуріньо та його концепція втрачають силу

Будь-який наставник вимагає час на побудову команди. Концепція імені Жозе Моуріньо, який незмінно заявляє, що його команди дають результат і виходять на пік саме в другому сезоні роботи, насправді доволі логічна. Втім, "синдром другого сезону" старший за концепцію португальця і ​​регулярно дається взнаки в командах, які стрибнули вище голови в першому. "Лаціо", "Сампдорія", "Аталанта", "Торіно", "Мілан", "Удінезе", "Болонья", "Кальярі" продемонстрували прогрес в першому сезоні зі своїми головними тренерами в Серії А. В другому від них слід було очікувати на якісний стрибок вперед. Однак такий вдався лише першим двом. "Аталанта" зберегла рівень, "Торіно" за серйозних інвестицій в підсилення набрав на два очки і забив на 10 м'ячів менше, ніж в сезоні 2016/17 і вже звільнив Сінішу Міхайловіча, "Мілан" розвалився, "Болонья" тупцює на місці. "Удінезе" та "Кальярі" довелося змінити тренера.

Талановитий Сімоне Верді видав 6+5 за схемою "гол+пас" і викликає зацікавленість "Наполі", 35-річний Родріго Паласіо грає з завзяттям юнака, а Маттіа Дестро забив після восьмимісячної посухи і не зупинився на одному голі. І все ж "Болонья" залишилася глухим середняком і запам'яталася лише як перша, хто відібрав очки у "Інтера", та ще розгромом "Сампдорії" одразу ж після її перемоги над "Ювентусом". Луїджі Дельнері вирішив зіграти в невластивий собі авантюрний футбол з лише одним справжнім опорником (а то і без нього) і поплатився звільненням з "Удінезе". А його наступник, начебто орієнтований на атаку Массімо Оддо перейшов на оборонні 3-5-1-1. Цей парадокс приніс йому восьме місце, п'ять перемог поспіль з двома пропущеними і солідні 0:1 проти "Наполі". Нарешті повністю розкрився талановитий чеський тандем Янкто-Барак, відзначившись серією якісних голів.

"Кальярі" також довелося перейти на 3-5-1-1 для повернення стабільності. Оборона значно покращилася, пропустивши на 13 м'ячів менше, ніж за відповідний період попереднього сезону. Звільнення Массімо Растеллі ще й згасило вогонь сварок тренера з гравцями. Слід відзначити й омолодження складу - Бруну Алвеш, Ісла і Марко Борр'єлло пішли, Грегорі ван дер Віль залишається в запасі, а талановиті Романья, Фараго та Барелла вже скоро принесуть клубу чималі кошти.

З іншого боку, поліпшення оборонних порядків відбулося за рахунок ослаблення атаки на ті ж 13 м'ячів, рекордне придбання в історії клубу Леонардо Паволетті розчаровує в якості головного бомбардира. А в матчах проти "Роми", "Ювентуса", "Інтера" сардам за доволі пристойної гри бракувало удачі та збалансованості суддівських рішень.

Висхле болото

В анонсі сезону ми передбачали щільну боротьбу проти вильоту з можливістю присутності несподіваних кандидатів. Якщо подивитися лише на розташування команд, мали рацію не ми, а ті, хто розмірковує про чималі розриви між Серією А та іншими лігами і вимагає скорочення кількості команд у Вищому дивізіоні. Адже на трьох з останніх чотирьох місць розташувалися три новачки. 18 турів "Беневенто" з одним очком справді ганьбили лігу перед усією Європою і загрожували легендарному антирекорду "Тасманії", що набрала лише вісім очок в Бундеслізі сезону 1965/66. Та все ж аутсайдер трохи виправив ситуацію, здобув дві перемоги поспіль і нині активно посилюється. "Верона" та СПАЛ чимало забивають, перші грають в яскравий футбол, останні вже не раз вигризали очки в складних ситуаціях. Їм бракує класу, стабільності та вміння "сушити" гру, настільки важливого в Італії, та все ж вони зовсім не безнадійні і ненабагато відстають від найближчих конкурентів. До того ж, на відміну від них, ще не використали психологічний поштовх у вигляді зміни тренера.

Остання допомогла "Сассуоло" та "Дженоа". Обидві команди за попередніх наставників виглядали абсолютно розбалансованими, а головне - безхарактерними, щоразу втрачаючи очки там, де не повинні були. "Нероверді" в перших 15-ти турах здобули лише два очки на власному стадіоні. І вони, і "грифони" не спромоглися компенсувати літні втрати провідного форварда (Грегуара Дефреля та Джованні Сімеоне відповідно). Проте за нового наставника Давіде Баллардіні генуезці у восьми матчах здобули чотири перемоги і пропустили лише три м'ячі. А нові підопічні Джузеппе Якіні набрали сім очок поспіль в матчах з "Сампдорією", "Інтером" та "Ромою".

Новий тренер поки не допоміг "Кротоне", який нині перебуває у зоні вильоту. Команда Вальтера Дзенги в п'яти матчах забила лише двічі і перемогла одного разу. За Давіде Ніколи "акули" більше забивали, більше пропускали і не набирали набагато більше очок. Рятівник команди в сезоні 2016/17 офіційно пішов у відставку через втручання керівництва в його роботу. Можливо, він просто відчував, що вже не здатний дати підопічним нічого нового. Чи здатний дати своїм підопічним щось нове Роландо Маран на четвертий рік праці з "К'єво"? "Летючі віслюки" почали сезон відмінно, вийшли на сьоме місце, підтримали реноме грози грандів, зупинивши "Рому" та "Наполі", почали серйозно омолоджувати найстарішу команду ліги іменами на кшталт Самуеля Бастьєна, Фабіо Депаолі, Маріуша Степінскі, Луки Гаррітано. Однак лише одна перемога в 11-ти матчах, а також помітні психологічна та тактична вихолощеність опускають команду все ближче до зони вильоту.

Синдром першого Мазераті

Синдром другого сезону наздогнав і головний актив чудового попереднього - молодь. Навряд чи слід дивуватися цьому, з огляду на логічну нестабільність не повністю сформованих гравців та слабку гру майже всіх ще два роки тому. Проте тенденція дещо турбує. Наступник Леонардо Бонуччі Даніеле Ругані втратив довіру тренера, Маттіа Де Шильо страждає від травм, найбільший талант італійського футболу Федеріко Бернардескі програє конкуренцію у лавах чемпіона. Міланська молодь провалюється, молодь "Фіорентини" та "Торіно" не піднімається набагато вище середнього рівня своїх команд, Андреа Белотті просто провалює сезон. Джанлука Капрарі, Адам Унас, Лоренцо Пеллегріні, Дальберт, Ченгіз Ундер сидять в запасі, Маттіа Кальдара та Леонардо Спінаццола залишаються лідерами "Аталанти" і додають, але не в надто високому темпі. Роберто Гальярдіні в схожій ситуації в "Інтері". Пйотр Зелінскі та Амаду Діавара додали, але при цьому залишаються не більше, ніж гравцями ротації "Наполі".

Великий стрибок вперед зробили лише Сергей Мілінковіч-Савіч, Мілан Шкріньяр та Лукас Торрейра. Перші двоє нині одні з найкращих в лізі на своїх позиціях, третій близький до цього. Всі троє викликають зацікавленість закордонних клубів, за Мілана та Лукаса готові сплатити 40-50 мільйонів євро, за Сергея "Лаціо" вимагає всі сто.

Можна відзначити і чималий прогрес Барака та Янкто. Та все ж у попередньому сезоні шкріньярів та торрейр було щонайменше десяток, а бараків та янкто - навіть три десятки. Залишається сподіватися, що мова лише про перезавантаження, а не інший синдром, який здатний спіткати молодь в менш розвинених футбольних країнах. Назвемо його "синдромом першого Мазераті". Про більшість молодих героїв сезону 2016/17 ще два роки тому ніхто не чув. Чи почують про них за два роки?

З Космосу на Еверест

Сезон 2016/17 й справді був унікальним. Феноменальна середня кількість м'ячів за матч (2.96), клубні рекорди "Роми", "Наполі", "Лаціо", "Торіно", Едіна Джеко та Алехандро Гомеса за забитими... У порівнянні з ним перша частина поточного сезону з 2.74 за матч і замахами на рекорди лише одного клубу - "Лаціо" - виглядає розчаруванням. Кількість нульових нічиїх протягом перших 20-ти турів зросла з 13-ти до 15-ти, "Рома" вже здобула п'ять перемог з рахунком 1:0, в той час як лідер попереднього сезону за цим показником ("Мілан") здобув в 38-ми турах лише сім. Вперше з лютого 2016-го ми побачили тур з трьома нульовими нічиїми, тур з лише 18-ма голами в десяти матчах також слід відзначити. Та ж "Рома" і навіть "Наполі" не раз "сушили" гру, задовольняючись мінімумом, "Фіорентина" та "Дженоа" в останніх п'яти матчах забили лише по три м'ячі кожна.

Регрес? Є виправдання. У попередньому сезоні все склалося бездоганно. Напевно, так буває раз на 50 років. Немолоді Джеко, Мертенс, Наїнгголан, Гомес, Манджукіч, Ігуаїн, Кальєхон та інші сягнули межі своїх можливостей одночасно. Втрата Мохамеда Салаха боляче вдарила по "Ромі", всі потенційні бомбардири "Мілана" загрузли в трясовині командної кризи, "Наполі" та "Інтер" не посилилися в атаці, тож навряд чи варто було очікувати від цих команд на новий бомбардирський стрибок. Перехід "Ювентуса", "Торіно", "Удінезе", "Кальярі", "Фіорентини", "Болоньї", "Дженоа" на більш консервативні тактичні схеми з метою досягнення результату зіграв свою роль. При цьому й нині Серія А лідирує серед ліг Топ-5 за загальною кількістю забитих, за середньою за матч поступається лише Бундеслізі (2.77), першим та єдиним на цей час, хто вийшов на показник в 20 голів в тих самих лігах, став лідер атаки "Лаціо", а не ПСЖ або "Барселони".

Чіро Іммобіле, Мауро Ікарді, Пауло Дибала, Фабіо Квальярелла йдуть в темпі особистого рекорду, перший - в темпі рекорду ліги всіх часів. А двозначні "сухі" серії Джеко та Мертенса просто не повинні повторитися. Тож ситуація насправді краща, ніж здається на перший погляд.

Тактична стабільність

І в тактичному плані Серія А залишається провідною лігою Європи. Втім, і тут спостерігається певне затишшя в порівнянні з попереднім сезоном. Не підводить лише Массіміліано Аллегрі, який знову змінив основну тактичну схему під час сезону (з 4-2-3-1 на 4-3-3), спробував чотирьох гравців на одній позиції і одного Пауло Дибалу - на чотирьох. Інші ж його колеги віддають перевагу стабільності. Більшість змін схем в лізі відбулися лише через зміну головних тренерів. Саме це ми спостерігали в "Мілані", "Удінезе", "Кальярі", "Кротоне". Мауріціо Саррі та Еусебіо Ді Франческо навіть під час кризи не відмовлялися від 4-3-3, Лучано Спаллетті лише в останньому турі вдався до кардинальної тактичної заміни - гравець центру поля Жоау Маріу на правому фланзі. Сімоне Індзагі, який змінив у сезоні 2016/17 чи то шість, чи то сім схем, нині залишається з однією - 3-5-1-1, Іван Юріч, який змінив стільки ж, також заспокоївся. Що не врятувало його від звільнення. Стефано Піолі та Джан П'єро Гасперіні традиційно для себе нічого не змінюють. Зміна схеми не врятувала від звільнення Сінішу Міхайловіча. Чи посміливішають тренери в другій частині сезону?

Фото - Getty Images, Zimbio.com