Пишність несправедливості. Підсумки 35-го туру Серії А

Рома - К'єво 4:1

Інтер - Ювентус 2:3

Кротоне - Сассуоло 4:1

Болонья - Мілан 1:2

Верона - СПАЛ 1:3

Сампдорія - Кальярі 4:1

Беневенто - Удінезе 3:3

Аталанта - Дженоа 3:1

Фіорентина - Наполі 3:0

Торіно - Лаціо 0:1

Моторошно несправедливо вийшло. До 35-ого туру турнірна таблиця Серії А просто плавилася від напруги з одним-двома очками розриву у боротьбі за перше, четверте, шосте та 17-те місця. Ми говорили про найцікавіший сезон в історії ліги. У самому 35-му турі був впевнено побитий сезонний рекорд за забитими - 41 гол в десяти матчах. Ми побачили і сенсації, і божевільні камбеки протягом двох хвилин (цілих два), і вирішальні голи на останніх хвилинах (цілих три). І, тим не менш, в підсумках туру говорити доведеться більше не про футбол, а про психологію та арбітраж. А вогонь боротьби за Скудетто і за четверте місце вщух, якщо взагалі не згас.

Найгірший шлях до поразки

Саме психологією насамперед слід пояснити провал "Наполі" у Флоренції, який практично віддав Скудетто "Ювентусу". Мауріціо Саррі не раз відкидав розмови про цей трофей, заявляючи, що його команда має інші завдання і не здатна протистояти фінансовому монстру з Турина. Якщо прийняти цю тезу, то поточний сезон з прийдешнім рекордом за набраними очками, першою перемогою над чемпіоном у його лігві за дев'ять років та іншими досягненнями можна вважати феноменальним. Але тоді "Наполі" ніколи і не вибереться з лузерської ями.

Бурхливі святкування тієї перемоги з тисячами вболівальників в аеропорту, стрибками в фонтани, феєрверками і навіть татуюваннями з датою та рахунком матчу, а надалі оглушливий провал вже у наступному. Герой Каліду Кулібалі, який вже через вісім ігрових хвилин перетворився на антигероя. Перша поразка від команди, якій не програвав на її стадіоні в останніх дев'яти матчах, та ще й абсолютно безвольна. Провал відразу ж після чудової демонстрації чемпіонського характеру "Ювентуса". Все це - просто енциклопедія лузерства. Більш жахливий сценарій для команди, яка бажає звалити "Юве", просто неможливо вигадати. Тим більше, що у сезоні 2017/18 вона вже не раз доводила, що здатна видряпувати перемоги, на відміну від останніх років. Тому навіть вилучення Кулібалі цілком могло здатися лише ще однією перешкодою, яку "Наполi" героїчно подолає. Однак вирішальний момент знову було провалено.

На перший погляд, Саррі намагався пояснити 0:3 за голами, 4:28 за ударами по воротах і 1:10 за ударами у площину питаннями тактики. Він прямо заявив, що його підопічні відіграли погано, а все інше - лише виправдання. "Зазвичай ми так не граємо. Ми втратили командний і тактичний шлях, а після першого голу - і самоконтроль. Всі намагалися діяти самостійно, а не разом і реагували нелогічним шляхом". Власне, він заявив, що команда грала погано ще до вилучення. "Коли команда так грає - висловлювати претензії окремим гравцям несправедливо". І саме останньою заявою дав зрозуміти, що чудово все усвідомлює - справа не в тактиці і не у вилученні, а у психології. Багато команд залишалися вдесятьох у поточному сезоні, навряд чи хоча б одна з них відреагувала на це настільки жахливо. Приклад зворотньої реакції "Інтера" в суботу й донині перед очима. Що перетворює провал "Наполі" в ще більш приголомшливий.

Серед інших його причин слід назвати втому, впертість Саррі і працю опонента. Восьмий матч Дріса Мертенса без забитого голу, черговий слабкий матч Хосе Кальєхона, занадто втомлений Кулібалі, який майже не отримував відпочинок у поточному сезоні - все це продовження того, що ми бачимо впродовж останніх двох місяців. Неаполітанці вже давно працюють за інерцією, і донині їм просто щастило з результатами. А наставник все відмовлявся надати ігровий час значно свіжішим Аркадіушу Міліку та Діавара. "Фіорентина" ж скористалася ситуацією найкращим чином.

За володінням м'ячем господарі не особливо домінували, надто поспішали з ударами здалеку, не створили занадто багато безпосередньо біля воріт Рейни. Загалом можна згадати лише про один добре організований удар з меж штрафного до 90-ої хвилини, і мова зовсім не про один з голів. Оскільки перший відбувся після випадкового закидання навмання, другий - після кутового та рикошету. Заслуга "фіалок" в іншому. У терплячості, спокійному розхитуванні оборони суперника і використанні чудової швидкості та працездатності Джованні Сімеоне проти втомленої оборони. Стефано Піолі якраз і відзначав "правильні ідеї" підопічних, постійні перепасування, тиск і відмінну роботу з м'ячем. "Бездоганної гри не буває, але ми були близькі до такої". Його команда розіграла чисельну перевагу холоднокровно і до вірного, як в хокеї. А три дії Сімеоне на п'ятачку - логічне завершення цього розігрування. Сам автор хет-трику не випадково також зробив акцент на постійному бажанні його команди працювати з м'ячем.

Найкращий шлях до поразки

До іншої команди, яка опинилася вдесятьох в дебюті свого матчу, претензій бути не може. Опорника "Інтера" Марсело Брозовіча можна зрозуміти, коли він говорить: "Ми віддали все на полі. Ми не програли цей матч. Те, що сталося, не має ніякого відношення до того, що відбувалося на полі". Його наставник Лучано Спаллетті також не випадково не може прийняти цю поразку і очікує на чимало безсонних ночей після такого матчу, який "не повинен був закінчитися так", після "настільки хаотичного і несправедливого другого голу". Його команда і справді віддала на полі все, вдесятьох звівши суперника до чотирьох ударів у площину воріт Хандановіча, забивши двічі на початку другого тайму і чимало турбуючи Буффона в ці хвилини. Їй не вистачило енергії в кінцівці настільки виснажливого ​​матчу, але з цим вже фізично неможливо будь-що зробити.

Практично нервовий зрив Массіміліано Аллегрі, який вибіг на поле одразу після голу Ігуаїна і штовхав підопічних, поки не був вилучений з поля (він пояснив це пам'яттю про "Реал" та "Наполі" і тому бажанням налаштувати занадто радісних підопічних на останні хвилини), його галас на післяматчевому інтерв'ю, який дійшов навіть до Спаллетті в той час, як той давав інтерв'ю неподалік (Лучано на тосканському діалекті навіть запропонував земляку замовчати), абсолютно роздратована післяматчева прес-конференція, на якій Аллегрі різко відкидав розмову и про важливість тактики і про те, що його команда повинна була краще впоратися з десятьма суперниками - все це ознаки глибини ями, з якої довелося вибиратися чемпіону. А також ознаки героїзму нині п'ятої команди ліги. Якщо "Інтер" так і не завоює місце в четвірці, від якого відстає на майже неможливі чотири очки - звинувачувати слід не цей матч, а інші. Або арбітраж.

Суддівство і справді був дуже суперечливим і залишається головною темою вік-енду. Думки навколо настільки полярні і настільки здаються залежними від вподобань, що наводити їх немає сенсу. Тому лише висловлю власну. Даніеле Орсато відсудив погано, дозволяючи командам грати грубо. При цьому він занадто симпатизував гостям. Весіно наступав на ногу Маріо Манджукічу не прямою ногою, не грубо, а в ігровому процесі, в процесі зіткнення. І десять швів, накладених на ногу хорвату, тут нічого не змінюють, оскільки нерозумно визначати ступінь фолу згідно ступеню травми. Інакше вчора Кулібалі не повинен був отримувати навіть жовту картку, а чимало доволі серйозних, але абсолютно рівних ігрових зіткнень головами повинні були закінчуватися вилученнями. Тож вилучення Весіно було занадто жорстким рішенням.

З іншого боку, Міралем П'яніч награв навіть на три жовті картки, а вже на дві - безсумнівно. З останнім, до речі, згiдні практично всі. Саме тому розмови про арбітраж в цьому матчі триватимуть ще довго. І загрожують стати головною темою кінцівки сезону. Тим більше, що КДК ліги вирішив розслідувати і інцидент за участi Аллегрі та четвертого арбітра Паоло Тальявенто після фінального свистка, в якому тренер нібито занадто фамільярно спілкувався з арбітром і навіть пропонував йому нагородити Орсато. Тож розмови про цей матч ще не скоро вщухнуть.

Якщо ж спробувати все ж зосередитися на ігрових нюансах, можна відзначити два. Якщо не брати до уваги вищезазначену смертельну втому міланців в кінцівці. По-перше, кадрову роботу тренерів. Ризик Аллегрі з Хуаном Куадрадо і Даніеле Ругані в обороні в результаті виправдався. Перший серйозно помилявся спочатку, але в підсумку забив дуже важливий гол. Другий відіграв добре. Вийшовши на заміну, Дибала встиг стати асистентом голу Ігуаїна. Дублери ж Спаллетті - Весіно і нестабільний гравець "старту" Кандрева - оглушливо провалилися. Провалом стала і пізня заміна форварда Мауро Ікарді на захисника Сантона. Давіде якраз і не прикрив Ігуаїна, його наставник вже отримав чималу порцію критики за таку заміну, а сам гравець - навіть погрози від вболівальників "Інтера". Власне, багато хто вважає саме її вирішальним чинником, що встановив результат.

По-друге ж, характер чемпіонів. Аллегрі та його підопічні не заперечують, що команда вкотре відіграла погано і повинна була домінувати, а не "заснути в роздягальні у перерві". Проте перемога була здобута неймовірним чином, причому вирішальний гол забив Гонсало Ігуаїн, часто звинувачуваний в лузерстві.

Саме такі перемоги і такі гравці приносять Скудетто. Аллегрі заявив після матчу, що розмови про тактику "руйнують футбол" і принижують талантів на кшталт Ліонеля Мессі, Кріштіану Роналду та Ігуаїна. Якщо судити з цього матчу, він має рацію. Навіщо тоді потрібен тренер, тренування, і чому тоді не розподіляти клуби в таблиці спочатку по бюджету і талановитості замість того, щоб грати всі ці виснажливі 38 турів - питання для іншої статті.

Подалі від шторму та "Інтера"

Інші представники Топ-5 ліги провели свої матчі набагато спокійніше і досягли потрібного результату без перенапруги. І "Рома", і "Лаціо" набрали хід наприкінці сезону і навчилися штампувати перемоги, граючи напівсили. "Вовки" відмінно відпочили перед матчем проти "Ліверпуля" у півфіналі Ліги Чемпіонів. Розгром "К'єво", який бореться проти вильоту - ознака появи запасу міцності, якого у команди раніше не було. Еусебіо Ді Франческо очікувано залишився задоволений правильною налаштованістю на "ментально складний" матч, причому здебільшого після вилучення та відбитого пенальті, коли римляни грали навіть краще, ніж до нього. Дубль Едіна Джеко та другий гол Патріка Шика протягом восьми днів - також чудові новини для команди, реалізація якої ще нещодавно була слабкою. Не знаю щодо "Ліверпуля", але вихід до Ліги Чемпіонів у наступному сезоні така "Рома" не втратить.

"Лаціо" також може бути задоволений непростим виїздом до Турина. Гра була далека від яскравої, травми Чіро Іммобіле (навіть оптимістичний прогноз говорить хіба що про повернення до останнього матчу сезону) і Стефана Раду серйозно погіршили настрій. Та все ж третій "сухий" матч з останніх чотирьох - відмінна новина для команди, яка вже пропустила 43 м'ячі. Атаці "Торо", крім дебюту матчу, не було дозволено майже нічого, що й змусило наставника переможених Вальтера Маццаррі просто визнати заслужену поразку від потужнішого суперника. Його ж колега Сімоне Індзагі хвалив все і всіх, навіть дублера Чіро Кайседо, який змарнував два моменти. Він задоволений і обороною, і тим, що "наша доля в наших руках". Відверто задоволеними виглядали гравці, можливо, занадто бурхливо святкуючи цю буденну перемогу. Втім, не така вже вона й буденна. Оборона, стабільність, міць, перемога над командою, яка перемогла "орлів" у першому колі на "Олімпіко", третя перемога поспіль над представником "другого ешелону" після лише однієї у першому колі - ознака прогресу.

Подарунки від суперників

Доволі буденними вийшли і перемоги претендентів на шосте місце. Крім "Фіорентини". "Аталанта" останнім часом почувається чудово і легка перемога над "Дженоа" завдяки вражаючому першому тайму була очікуваною. Якщо щось і здивувало - то це швидкий розвал оборони суперника, п'ятої в лізі до цього туру. Муса Барроу швидкий та працьовитий, але все ж дуже легко був відпущений. Брайан Крістанте чудово рухається без м'яча і добре завершує, але все ж і йому, і асистенту Папу Гомесу дали забагато свободи. Хоча "грифонів" можна зрозуміти - вони міцно сидять у середині турнірної таблиці. А ось "оробічі" залишаються шостими, і Джан П'єро Гасперіні відчуває впевненість і настрій підопічних.

"Мілан" далеко не настільки впевнений в собі. Ще б пак, після шести матчів без перемог і, зокрема, після ганебної поразки від "Беневенто". Крістіан Запата і один з функціонерів Крістіан Аббіатті скаржаться на втому, Дженнаро Гаттузо згоден з ними, визнає, що останній тиждень був вкрай важким, а настрій на тренуваннях - огидним. І за підсумками перемоги у Болоньї він більше скаржився на реалізацію і дозвіл супернику повернутися в гру, ніж радів трьом очкам. Перші півгодини і справді були блідими, 15-20 хвилин в середині другого тайму - вкрай нервовими, голи були забиті лише після грубих помилок суперників, пропущений лише один гол завдяки допомозі арбітра, атакери "россонері" також помилялися в чудових ситуаціях. Проте переможців не судять.

Втеча п'ятьох від одного

Ще один претендент на шосте місце - "Сампдорія" - без всяких питань розгромив вкрай слабкий "Кальярі", оговтався від 0:4 у Римі і зберігає шанси на Лігу Європи. Цей та інші результати геть ущільнили боротьбу проти потрапляння на 18-те місце - п'ять команд розділяють лише три очки. Найслабшими з них виглядають сарди і той самий "К'єво". Веронці у неділю звільнили Роландо Марана після 3.5 років роботи і призначили замість нього тренера Прімавери клубу недосвідченого Лоренцо Д'Анну. Після безвольного виступу у Римі і 11-ти очок в 21-му останньому матчі (темп "Беневенто", який вже вилетів) таке рішення можна зрозуміти. Головному тренеру "Кальярі" Дієго Лопесу також довелося відповідати на запитання про звільнення. За його словами, все в руках клубу. І він згоден з тим, що перший тайм в Генуї у виконанні його команди був жахливим, "занадто поганим, щоб бути правдою".

Погано виглядає й "Удінезе". Хоча б після 11-ти поразок поспіль вдалося здобути нічию в першому матчі нового головного тренера Ігора Тудора, нехай і всього лише в Беневенто. Хорват заявив про важливість взяти в цьому матчі хоча б "будь-що", був задоволений боротьбою підопічних, побачив й інші хороші аспекти. За абсолютно шаленого розвитку подій з 1:1 через 1:2 до 3:2 протягом трьох хвилин і пропущеного на 90-ій нічия - прийнятний результат. І для аутсайдера, тренер якого Роберто Де Дзербі задоволений чесною грою підопічних до кінця.

Серед сильніших борців за виживання слід відзначити "Кротоне", який перервав восьмиматчеву безпрограшну серію "Сассуоло" розгромом. "Акули" почали з нічиєї з "Ювентусом", надалі здобули дві перемоги поспіль, їх головний бомбардир Сіми Нванкво забив в цих матчах чотири м'ячі.

Вальтер Дзенга задоволений подарунком на День Народження, а також доказом корисності постійних заїздів на базу останніми тижнями. Задоволений роботою підопічних й Леонардо Семплічі. Його СПАЛ програв лише один матч з останніх дев'яти, вчора після раннього пропущеного впорався в гостях з "Вероною", для якої це був останній шанс залишитися у лізі. Тож вихід з зони вильоту заслужив. А "Верона" заслужила вилетіти. Після раннього голу забити у власні ворота на останній хвилині першого тайму, провалити другий тайм і зазнати сьомої поразки в останніх восьми матчах - рецепт провалу. Президент Мауріціо Сетті вже навіть не бачить сенсу звільняти головного тренера Фабіо Пекк'ю і говорить про продовження проекту. Продовжиться він, швидше за все, у Серії Б. З "мінус сім" від 17-го місця за три тури до фінішу інші варіанти виглядають малореальними.

Найкращий гравець туру - Джованні Сімеоне ("Фіорентина"). Його хет-трик майже вирішив долю Скудетто

Прорив туру - Гонсало Ігуаїн ("Ювентус"). Як і його гол. Лузер? Хто лузер?

Розчарування туру - Каліду Кулібалі ("Наполі"). From hero to zero протягом восьми хвилин

Найкращий воротар туру - Сальваторе Сірігу ("Торіно"). Відбив пенальті, зупинив Кайседо, в голі не винен

Найкращий тренер туру - Стефано Піолі ("Фіорентина"). Методично розхитав "Наполі"