Перший після Бога. Про відхід Марека Гамшіка з Наполі

Неаполітанські вболівальники перебувають в шоці, в депресії, плачуть в прямому ефірі місцевої радіостанції. Марек Гамшік, капітан, кумир, символ клубу та міста, поїхав до Китаю на зарплатню в 27 мільйонів євро на три роки. Нарешті офіційно. Майже двотижнева затримка з переходом викликала відчуття мало не тортур. І проводи Марека навіть емоційніші, ніж проводи Дієго Марадони свого часу. Аргентинець залишав клуб через дискваліфікацію за вживання наркотиків ігнорований місцевими елітами. Словак йде лицарем без страху та докору, яким приходив і залишався протягом 12-ти років. Він випередив Дієго та всіх інших "везувіані" і за зіграними матчами (520), і за забитими м'ячами (121). Звісно, Марадоною в свідомості вболівальників він не буде. Просто тому, що не буде. Зате напевно буде другим.

Марек'яро

"Ми повинні забути про символи клубу, які залишаються на все життя. Такого більше не існує". Слова Генерального директора "Інтера" Джузеппе Маротти на адресу Івана Перішича, який бажає залишити клуб, здатні навіть пофарбувати відхід Гамшіка неприємними кольорами. Але це було б жахливою несправедливістю, оскільки останній віддав клубу всього себе. В найкращі роки він був одним з п'яти найкращих гравців у світі, його рівень дозволяв закріпитися на 6-7 років де завгодно. Його наставник у збірній Ян Козак говорив, що "Наполі" занадто малий для нього. Агент Міно Райола заявив, що в Неаполі гравець не розкрив свій потенціал, і тому рішення залишитися було помилковим. "Ювентус" неодноразово намагався підписати його. Павел Недвед називав його своїм наступником. "Він приймає рішення як я, має прекрасний характер, забиває в критичні моменти".

Однак "новий Недвед" щоразу обирав "Наполі", Неаполь. "Пишаюся тим, що не пішов. Тут моя родина, мій дім. Я відчуваю себе символом клубу і ніколи не гратиму за іншу італійську команду. Інакше я б розчарував самого себе ще до того, як вболівальників. Грати за цю команду - найбільша честь мого життя. Головне - не гроші та трофеї. Головне - бути в особливому місці, яке стало частиною твоєї душі. В "Наполі" перемога варта в десять разів більше, оскільки тут перемагає все місто, громада. Футбол тут - релігія, а "Сан-Паоло" - її храм. Іноді здається, що футбол - це все, що має значення в Неаполі. І я - невід'ємна частина всього цього".

Неаполь - справді особливе місце з особливими людьми та пріоритетами. Стати тут своїм, зрозуміти місцевий менталітет здатний далеко не кожен. Але якщо ти став своїм - це назавжди. За ставленням до футболу, та й до життя загалом це місто типово південноамериканське. Безмежна лояльність, безмежна пристрасть, безмежна ненависть, безмежне вміння насолоджуватися моментом, сфокусуватися на сьогоденні, забувши про минуле, майбутнє, причини, наслідки, застереження, противаги - навряд чи будь-де у Європі є подібне. І Марек'яро спромігся стати справжнім неаполітанцем, плоттю від плоті міста. В чому знайшов своє задоволення.

"Символом бути непросто, але цікаво. Всі тебе знають та люблять. Я справжній неаполітанець в душі, і безмежно задоволений цим. Неаполь - моє кохання. Не можу вказати на момент, в який я закохався. Але це так. Тому я ніколи не бажав нічого змінювати". І свою прихильність Марек щоразу підтверджував, активно допомагаючи незаможним мешканцям міста. Не залишив місто попри три пограбування. У свою чергу, "Мілан" відмовився від його трансферу, побоюючись, що це знизить шанси кандидата від партії власника "россонері" Сільвіо Берлусконі на виборах у Неаполі. У містечку Кастель Волтурно, де мешкав (і де знаходиться тренувальна база клубу), він став почесним громадянином. Один з численних муралів, присвячених йому, став, за словами голови Департаменту з міського відновлення та оформлення, "демонстрацією вдячності знаменитому мешканцеві Кастель Волтурно, і одночасно другу всіх, завжди чутливому до проблем нашого міста".

Такі слова Гамшік повністю заслужив. Перш за все - поведінкою на полі і поза ним. Зачіска "ірокез" і безліч татуювань оманливі. Марек - тиха спокійна людина, відданий чоловік та батько, який не полюбляє піар, галасливі вечірки. Справжній боєць, який ніколи не опускає руки і завжди приносить себе в жертву команді. Таких гравців легко любити та шанувати, їх легко наводити як приклад. Легко призначати наймолодшими капітанами в історії клубу (в 22 роки). Ще тоді він був лідером, справжнім генералом. Таким і залишався, навіть коли більшу увагу отримували Едінсон Кавані, Езекіель Лавецці, Гонсало Ігуаїн, Лоренцо Інсіньє.

Тактичний хамелеон

Ну і ще є така "дрібниця" як гра. Форвард "Аталанти" Дуван Сапата, який забив 18 м'ячів у своїх останніх 12-ти матчах, пояснює свій пізній розквіт тим, що був змушений постійно підлаштовуватися під тренерів з протилежними поглядами на футбол. Гамшіку таке вдавалося відмінно. Відмінно вдавалося й нести психологічний тягар. Вже у "Брешії" він з позиції "десятки" робив те, що найбільше подобається вболівальникам "Наполі" - бив "Ювентус". Ауреліо Де Лаурентіс, який врятував "везувіані" від банкрутства і повернув їх у Серію А, викупив гравця за 5.5 мільйона євро здебільшого завдяки синові тодішнього головного тренера команди П'єрпаоло Маріно, який звернув увагу на зачіску гравця. Президент одразу ж заявив, що він та Лавецці стануть суперзірками. І обох це анітрохи не збентежило.

Перші два сезони словак закінчив найкращим бомбардиром команди. Вже тоді забив гол, який і сьогодні називає найкращим у своїй кар'єрі - після проходу з власної половини поля точно пробив в кут воріт "Мілана". За Вальтера Маццаррі він грав на лівому фланзі зі зміщеннями в центр і технічними ударами або пасами. І всі чотири сезони закінчив в діапазоні 16-28 очок за схемою "гол+пас" у лізі. Причому забивав частіше, ніж асистував. Забив і в фіналі Коппа Італія-2012 у ворота того ж "Ювентуса", принісши своїй команді перший трофей за 20 років. Маццаррі називав його "моїм ідеальним гравцем". "Він завжди тихий, ніколи не свариться з іншими, професіонал, завжди приймає мої рішення. Вміє грати на багатьох позиціях. Він приклад для всіх, бездоганний для будь-якого тренера, потрібен будь-кому".

Рафу Бенітеса Марек не дуже полюбляв, оскільки той змушував його грати спиною до воріт. При цьому все ж поставив на улюблену позицію "треквартісти", позицію кумира Зінедіна Зідана. І в команді, яка різко перейшла від швидкості до потужності, фізичної готовності та позиційної боротьби, від техніки до тактики, мало не від атаки до оборони, словак почувався чудово. "Якщо Гарет Бейл коштує сто мільйонів, то Гамшік безцінний", - заявляв Бенітес. І тут було завойовано ще два трофеї - Кубок та Суперкубок Італії, причому останній - після перемоги над "Ювентусом".

Ну а потім прийшов Мауріціо Саррі, за словами Гамшіка, "хвора людина, схиблена на футболі 24 години на добу". Людина з 33-ма схемами виконання кутових, яка внесла слово Саррізм в італійську енциклопедію. "Ніхто не дав мені в тактичному та технічному плані більше, ніж він".

Тут капітан грав на позиції лівого опорника. Швидкий короткий пас, постійне циркулювання м'яча з акцентом на вертикальний напрямок, прихід з м'ячем і без нього в ліву частину штрафного... І в цій, як і в інших концепціях його "Наполі", Марек спромігся стати найважливішою частиною. Він допоміг команді вперше за шість років перемогти "Ювентус" в Турині, знищивши його в плані володіння м'ячем. Нарешті досяг першого хет-трику в кар'єрі, вдруге став найкращим асистентом ліги, втретє - потрапив до збірної сезону ліги. Став найкращим бомбардиром в історії клубу (в зв'язку з цим "Наполі" навіть випустив ігрові футболки з його зображенням), першим за зіграними за нього матчами, легіонером з найбільшим стажем. Хоча який він легіонер? Він свій, Марек'яро.

Словацьке відлуння на вулицях Неаполя

"Наполі" сезону 2017/18 побив рекорд клубу за набраними очками. На жаль його капітана, одночасно ставши першим в історії, хто не взяв Скудетто з 91-им очком. На таке Марек не заслуговував. До того ж, він вже забивав значно менше, його настільки часто замінювали в районі 60-ої хвилини, що це вже викликало глузування та меми вболівальників. В підсумку він відіграв лише сім повних матчів ліги, хоча взяв участь у всіх 38-ми. Вже пізніше батько Ріхард, який продав автомобіль для того, щоб викупити контракт сина у його першої словацької команди, розповів про розчарування після такого сезону, про відчуття невикористаного останнього шансу. І це лише за рік після інтерв'ю, у якому Гамшік-молодший заявляв, що залишиться тут до кінця кар'єри і відчуває ту ж пристрасть, що й десять років тому.

Вже влітку одразу після шостого подіуму ліги для Марека без жодної перемоги з'явилися пропозиції з Китаю і бажання виїхати туди. Тоді втримала лише категорична відмова Де Лаурентіса, який бажав залишити новому тренеру Карло Анчелотті найсильніший склад. І тактична пропозиція самого Карло. На новій позиції "реджисти" Марек мав всі шанси перезавантажити кар'єру за прикладом Андреа Пірло в "Ювентусі". З його спокоєм, технікою, коротким пасом. Однак не виходило. Капітан виглядав апатичним, не готовим фізично, розгубленим. Вперше з квітня 2015-го року не відіграв жодної хвилини у матчі ліги, а згодом - у ще кількох. Підсвідомо він був вже в Китаї.

Повна зміна тактичного курсу Анчелотті, перехід на 4-4-2, постійна ротація також ускладнювали життя 31-річного гравця. Він все ще був найкращою кандидатурою на місце в "старті", але відчув, що "Наполі" вже здатний впоратися без нього. Суттєве відставання від "Юве" у лізі і виліт з Ліги Чемпіонів лише прискорили бажання піти гідно. "Думав, що залишуся тут до кінця кар'єри. Тут моя родина, мій дім, я ніколи не думав про гроші, не бажав зраджувати. Але така країна як Китай мене приваблює, я можу піти туди, не зраджуючи нікого".

"Марек завжди був беззаперечним профі, дорослим, не зраджував навіть в складні часи. Всі команди шукають такого гравця. Він - символ клубу, важлива частина нашої історії", - такими словами проводжав словака Де Лаурентіс. "І нині він іде, коли ми укомплектовані в центрі поля". "Він заслуговує на величезну повагу, він писав історію клубу", - погоджується Анчелотті. Але найкращим чином проводила Гамшіка інша легенда "Наполі", людина, якій Марек'яро віддав свою останню ігрову футболку блакитного кольору - Паоло Каннаваро: "Це день, який ніхто з вболівальників "Наполі" ніколи не хотів бачити. Все має початок та кінець. Тут ти досяг неймовірного. Ти став символом епохи, і тебе запам'ятають надовго. Я впевнений в одному - ім'я МАРЕК ГАМШІК вічно відбиватиметься луною на вулицях нашого міста".