Не пророк у своїй Вітчизні. Маріо Балотеллі не змінився навіть вдома

В суботу "Брешія" повідомила про розлучення з Маріо Балотеллі. Відсутність на тренуваннях, погана форма, типові для нього витівки - керівництву клубу все це нарешті набридло. Епопея з поверненням до рідного міста закінчилася швидко та болісно. Маріо не погодився розірвати трирічний контракт. Але кінцівку сезону команда проведе без нього. При тому, що в майже безнадійній боротьбі за виживання їй потрібна будь-яка допомога. В клубі мало не задоволені, що, швидше за все, вилетять у Серію Б. Адже виліт означає автоматичне розірвання контракту з Маріо. І такий результат його каденції не дивує нікого.

Білі смуги

Зебра життя Маріо в кожному новому клубі зазвичай починалася з білого кольору. В "Інтері" він вважався надією клубу, став наймолодшим автором голу в історії його виступів у Лізі Чемпіонів. Збірну Італії в якості головного форварда привів до фіналу Євро-2012. Власне, в десятиліття Кассано, Пелле, Едера, Іммобіле, Белотті Балотеллі з його 14-ма голами можна і слід назвати найкращим форвардом "Скуадри Адзурри". Тоді він з'являвся на обкладинці журналу "Тайм", був визнаним одним зі ста найвпливовіших людей (!) у світі. Його фото на обкладинці Sports Illustrated було підписано "найцікавіша людина у світі".

Він віддав вирішальний асист Агуеро, який приніс історичний титул Чемпіона Англії "Манчестер Сіті". В першому матчі за "Мілан" забив вже через 25 хвилин, тоді ж реалізував пенальті в кінцівці. Кар'єру в таборі "россонері" у лізі почав з семи голів в семи матчах. Кар'єру в "Ніцці" почав дублем, в марсельському "Олімпіку" - голом після 20-ти хвилин і сімома в десяти матчах. За "Ніццу" він загалом забив 43 голи в 76-ти матчах, вивівши скромну команду на третє місце у Лізі 1 і потім в Кваліфікації Ліги Чемпіонів пройшовши "Аякс". Два роки там він називав "фантастичними". Здавалося, він знайшов домівку.

Партнери по команді любили його. Похмурий грізний Джеймс Мілнер згадував про те, як Бало кидав дротики дартс в партнерів, врізався в їхні машини на тренуваннях, надягав рукавички на голову. Втім, заявляв, що ставився до нього з любов'ю. А в професійному плані вважав неймовірним гравцем з божевільним ударом. Агуеро також не знаходив претензій, говорячи про взаємні жарти та витівки на рівні звичайного колективу молоді. "Він іноді зводив нас з глузду, але всі любили його". А юна зірка "Брешії" Сандро Тоналі не раз слухав його розумні поради: "Він любить молодих, завжди радить, він нам як батько".

Навіть від тренерів він чув компліменти. Люсьєн Фавр, який, згідно з словами самого Бало, змінив його кар'єру, змусив його думати тактично, а не інстинктивно, говорив про людину-приклад для всіх. Про людину, яка слухає. Роберто Манчіні, другий тренер, якого Маріо називає найважливішим у своїй кар'єрі ("він дозволяв божевільному юнакові грати"), ставився до нього як до сина, постійно захищав. Навіть після бійки з ним на тренуванні. Та й Жозе Моуріньо, який називав гравця некерованим, не особливо сердився на нього. "Я можу написати книжку на 200 сторінок про Бало, але це буде не драма, а комедія".

І знову я

Втім, все завжди закінчувалося погано. Бійками з Манчіні і з партнерами по команді. Постійними запізненнями на тренування. Підпалом власного будинку. Терміном в італійській енциклопедії "balotellate", сенс якого - проблематичний ледацюга. Дискваліфікацією на 4-10 турів. Розмовами з арбітром в той час, як його команда пропускає гол. Заявами про вболівання за "Мілан" під час виступів за "Інтер". Втечею з "Ніцци", де, як сам зізнавався, знайшов себе, до проблемного Марселя. Як говорив Стівен Джеррард, постійним пошуком уваги. Що отруювало його. "Why Always Me"? Риторичне запитання.

Його намагалися виправдати важким дитинством всиновленої дитини, залишеної ганськими батьками в трирічному віці через дві операції. Дитинством єдиного темношкірого учня в футбольній школі в Брешії, який так і не позбувся комплексів. Згідно з словами Агуеро, "він вважав, що ніхто не любить його". Але ж це неправда. Його любили. Але не отримували нічого у відповідь. Тому його тренер в "Ліверпулі" Брендан Роджерс розрізняв "талант" та "талант працювати", відповідаючи на запитання "що він може принести команді" "проблеми". А доведений до відчаю Манчіні лише риторично зітхав: "Що я можу сказати про Маріо?!"

Чужий серед своїх

В Брешії все могло закінчитися інакше. Згідно з словами Маріо, його мати Сільвія почала плакати, коли почула, що він гратиме вдома. "Це була мрія мого батька Франческо. Шкода, що він не дожив". Клуб надсилав Сільвії план харчування дитини. Його поява зібрала сотні вболівальників біля офісів клубу. Він заявляв, що вже десять років не тренувався так важко і не був таким худим. "Я повернувся до рідного міста. Цю команду для мене неможливо порівняти з жодною іншою. Тут я здатний дати більше, ніж в інших. Ви боїтеся мого провалу більше, ніж я. Я нічого не боюся".

Власник клубу Массімо Челліно розраховував на позитивний вплив сімейної атмосфери. Очікував, що в 30 років дитина нарешті зрозуміє, що настав час дорослішати. При цьому очікував від нього лише допомогти команді залишитися у Серії А, додати їй досвіду і класу, а не стати рятівником. "У його віці я також був поганим хлопцем". Даремно. Нині Челліно визнає, що грубо помилився з цією ставкою. Домівка? Але ж Маріо мешкав у Брешії вже під час гри за "Мілан" і навіть часто їздив сюди з Марселя та Ніцци на відстань 350-ти кілометрів. Допомогло? Не дуже. Не допомогла і капітанська пов'язка, отримана в лютому.

На цей раз він почав слабенько, травмами, зате потім додав. Забив "Наполі" та "Лаціо", приніс перемогу над СПАЛ, нічию з "Пармою". Виглядав грізним та щасливим. До січня забив п'ять м'ячів, а його команда виглядала доволі симпатично. Тренер збірної Манчіні навіть не заперечував можливість запрошення на Євро-2020, якщо додасть ще зовсім трохи. Але й тут все швидко закінчилося. Почалися вибухи через расистські скандали в матчах проти "Лаціо" та "Верони" з вибиванням м'яча на трибуни. Червона картка, пошкодження. Чутки про відхід вже у січні. А в суботу "Брешія" повідомила йому про звільнення.

Челліно звинувачує одного з головних тренерів команди Еуженіо Коріні. Адже він чимало прощав Маріо, дозволяв йому спізнюватися і слабко тренуватися. Самому скандальному власнику, що розвалив "Кальярі" та "Лідс" і в "Брешії" вже змінив сім тренерів за три роки, небезпечно вірити. Але Бало справді все привіз собі сам. Він не з'являвся на тренуваннях через Zoom під час закриття, повернувся до тренувань на базі в жахливій формі, та й часто пропускав їх. Заявляв, що хворий, вимагав підвищити зарплатню. Як заявляв Челліно, жив за своїми правилами. І "через його надпублічність став для нас тягарем".

Массімо спочатку намагався триматися, заявляв, що справу надто роздули, оскільки "немає футболу і нема про що говорити". Але в підсумку розірвав відносини з гравцем. "Ми обидва помилилися з цією угодою. Його поведінка не відрізняється від того, що робив у попередніх клубах. Він трохи анархіст. І він не здатний боротися за виживання у Серії А. Для цього потрібно жертвувати собою". А поточний головний тренер команди Дієго Лопес заявив: "Вирішують не слова, а вчинки. Він розчарував нас. Команда пішла одним шляхом, а він - іншим". Що ж, якщо вже батьківщина, рідне місто не допомогли Бало стати пророком...

Балотеллі - невдаха? Монстр? Ні. Він не бив жінок та дітей, нікого не вбив і не пограбував, не загруз в наркотиках та алкоголі. Він вже забив 165 м'ячів у дорослій кар'єрі, виграв АПЛ, Серію А та Лігу Чемпіонів. "Загублений талант? Ні, великий талант. Адже він грав за великі команди, багато забивав та вигравав". З Тоналі можна погодитися. Маріо чимало досяг. І нині його начебто чекають бразильські клуби, "Лос-Анджелес Гелаксі", "Галатасарай". А довічний контракт з Puma забезпечує постійні доходи. І все ж неприємні відчуття залишаються. Адже він міг досягти значно більше...