Теорія Великого Вибуху. Руслан Малиновський зачаровує Італію

"Аталанта" зачаровує всю Європу. 93 голи після 33-ох турів Серії А не забивав ніхто з 1958-го року. "Ювентус" - єдиний з 11-ти останніх суперників, кому вдалося відскочити до нічиєї. Зачаровує й гра Руслана Малиновського. В останніх семи матчах ніхто в команді не набрав більше очок за схемою "гол+пас", ніж він. Три голи, три асисти та зароблений пенальті внесли вкрай важливий внесок у серію команди. Причому особливо захоплюють удари. "Ювентусу" він навіть забив слабкою правою ногою. Ну а ліва мало не розриває сітку. Спробуємо ж пояснити, чому він настільки додав.

Завдяки іншим

Команда грає так, як дозволяє їй суперник. А окремий гравець - стільки, скільки дозволяють йому конкуренти у боротьбі за місце у складі. Джан П'єро Гасперіні спочатку оцінював українця як гравця, здатного замінити Алехандро Гомеса між ланками. Проблема в тому, що капітан незамінний. Він кумир вболівальників, один з найкращих та найулюбленіших гравців в історії клубу, рекордсмен ліги за асистами за один сезон - 16. Він діє не лише між ланками, але і на фланзі, згадуючи про минуле вінгера. Втім, це і його сьогодення.

Дуван Сапата - центрфорвард, також потрібний Гасперіні.

Слабкою ланкою "трьох тенорів", як їх назвав спортивний директор Джованні Сарторі, залишався Йосіп Ілічіч на прізвисько "бабуся". Словенець звично почав сезон снуло, мляво. Але потім набрав божевільну форму. Ще в грудні він був головним героєм розгромів "Мілана" та "Парми" з рахунком 5:0. На початку березня побив свій сезонний рекорд кар'єри за забитими - 15. У Лізі Чемпіонів у Валенсії забив всі чотири голи. А на карантин пішов лідером серед гравців ліг Топ-5 за голами в 2020-му році у всіх турнірах - 14. Серед них блискуче закидання з центру поля за комірець воротарю "Удінезе".

Тут Малиновському пощастило з карантином. На початку осені він все ще не був готовий відібрати місце у Йосіпа. В грудні був останнім в головній обоймі півзахисників та атакерів за виходами в "старті" та відіграними хвилинами. На початку 2020-го року вже набрав пристойну форму, але Ілічіч був просто нестримний. Лише тепер, коли конкурент вкотре повернувся після тривалої перерви погано, з травмою, не готовим фізично, Руслан налетів стрімко. Та й грати кожні три дні навіть найкращий Ілічіч не здатний через свою фізіологію. Тож влітку українець вже точно грав би часто.

Брутальний тренер подорослішав

Все ж і без словенця конкуренція в команді лише посилювалася. Її найкращий бомбардир Луїс Муріель сидить на лаві запасних. Маріо Пашаліч - прямий конкурент, володіє тим, в чому українець раніше був слабкий - підключенням до штрафного майданчика без м'яча. Може закрити і центральну зону. Його оренду на другий рік і надалі викуп особисто вимагав Гасперіні. Ну і, звісно, перешкодою був сам тренер. Трансфер Малиновського він не прохав, опорником його вперто не бачив. Також тренер загалом не полюбляв заміни. Навіть перехід на п'ять замін зустрів негативно, заявляючи, що футбол стає баскетболом.

Ну і головне - інтенсивність. Для Гасперіні це перша чеснота, необхідна гравцю. Потрібно постійно бігати, постійно шукати просування вперед, постійно намагатися відбирати м'яч. Постійно загрожувати воротам. А до такої гри Малиновський, що ще в Бельгії чув від тренерів критику через недостатню фізичну форму, спочатку просто не був готовий. Нині ж Гасперіні вже вважає заміни великою допомогою, вдається до активної ротації. Надає відпочинок та шанси всім. Він вже не зациклений на "трьох тенорах". Гра у Лізі Чемпіонів змусила його чимало усвідомити. Навіть, можна сказати, подорослішати.

"Він найбрутальніший тренер у моїй кар'єрі. Дуже імпульсивний. Має дуже специфічні ідеї і багато інформації для гравців. Фізична форма для нього на першому місці. Інакше в його стилі важко грати". Малиновський оцінив свого наставника вельми точно. І у такого жоден новачок ніколи не адаптується одразу. Особливо - за "святих монстрів" (Eco Di Bergamo) Гомеса, Ілічіча та Сапати. Як написали в тій самій газеті, у дзвінок Гаспа листоноша дзвонить двічі. Одразу він не реагує. Хтось відпаде дуже швидко і навіть буде звільнений того самого літа, якого прийшов. Як Мартін Шкртел рік тому.

Нова зброя

Гасперіні змінився не лише в плані замін. Спочатку він навіть прохав Малиновського не так часто пробивати з-за меж штрафного, оскільки так забивають мало голів. У попередньому сезоні за ударами здалеку команда була лише 13-ою, за голами здалеку - шостою, за голами зі "стандартів" - восьмою. Зате нині за ударами здалеку сьома, за голами - перша (18 проти дев'яти рік тому). Перша і за голами зі стандартних положень. А серед окремих гравців Муріель та Малиновський в Топ-3 ліги за голами здалеку. І все це заохочується тренером, називається ним "важливою зброєю".

Змінився і сам Руслан. Спочатку він був гравцем для спецзавдань. Виходив в "старті" в матчах підвищеної складності. Проти "Роми", "Лаціо", "Мілана", незручних "Фіорентини", "Верони", "Сампдорії". Йому наказували допомагати у відборі та циркулюванні м'яча у центрі поля. Тому він грав далеко від штрафного. Тримав м'яч, заспокоював. Перетримував. Гасперіні заявляв, що він перебільшує з дотиками до м'яча. В цих матчах здавалося, що "Аталанта" грає за схемою 3-5-2. А надалі, коли тренер усвідомив і заявив, що важливі ті, хто закінчують матч, українець став іншим спецпризначенцем - суперсабом.

І лише у червні, до якого підійшов у відмінній фізичній формі (слова тренера), він почав грати гостріше, ближче до воріт (18 ударів за останні 307 ігрових хвилин). Тому і став "просто" гравцем стартового складу. "Просто" бомбардиром. Логічно, адже тепер Руслан не втомлюється після рейдів від центру поля. Також він почав значно частіше з'являтися в штрафному суперника. За 22 хвилини матчу проти "Ювентуса" він торкнувся там м'яча стільки ж разів, скільки за 169 хвилин матчів проти "Роми" та "Лаціо" восени. Результат - гол з меж штрафного майданчика. Результат - зароблений пенальті в Кальярі.

Він загалом став нахабнішим. Постійно йде в обіграш, бажає проходити суперників і бити по воротах або віддати гольовий пас. Шукає вертикалі в атаці. Шукає м'яч. Не ховається. Впевнений в собі. Такі чесноти чудові для будь-якої команди, а для "Аталанти" - особливо. Він не боїться помилитися, не боїться втратити м'яч.

Та й втрачає значно рідше. В 2020-му році - вдвічі рідше, ніж в 2019-му. Також Руслан фолить вдвічі менше. Тобто грає значно чистіше та акуратніше. Матчі з 8-9 втратами м'яча залишилися у минулому. Хіба що проти "Брешії" він чимало помилявся. Але тоді забив та віддав два асисти.

"Запуск з мису Канаверал", "балістичні якості, яких у нас немає". "Справжнє диво", "торпеди". "У Всесвіті три загадки - походження Великого Вибуху, темна матерія та причина появи таких бомб Малиновського". Преса та Гасперіні не втомлюються захоплюватися. ЗМІ навіть порівняли його з легендою "Інтера" Маріо Корсо. А того називали "ліва нога Бога". Величезний комплімент. Втім, Руслан - не лише удар. В Бельгії у найкращі часи його називали "магом", "генералом", "гала-Малиновським". За останній місяць в Італії він заслужив саме такі епітети. Потрібно лише продовжувати.

Фото - Atalanta.it