Наші за кордоном. Італія. Гіркий дебют Шевченка, танк проти Коваленка

Вчора завершився 13-й тур Серії А. Його загальні підсумки було підбито раніше. А в цій статті пропонуємо вам ознайомитися з підсумками виступу українців. Дебют Андрія Шевченка як головного тренера клубної команди та українське дербі між Русланом Малиновським та Віктором Коваленком докладно висвітлено саме тут.

Андрій Шевченко

Чи можна знайти позитив у дебютному матчі Андрія Шевченка як клубного тренера? Безперечно. Насамперед - повернення вболівальників на трибуни "Марассі", найбільш англійського стадіону в Італії, де трибуни нависають над полем. Підтримували вони завзято, навіть після фінального свистка, і український фахівець не приховував захоплення.

Позитив також у компактності команди, згуртованості, її боротьбі. За 41-го відсотка володіння м'ячем і 1:18 за ударами по воротах не можна сказати, що оборона провалювалася, що хтось панікував. Команда зберігала обличчя. Слова тренера перед матчем про те, що "Дженоа" завжди славилася агресією, боротьбою, і він хоче їх повернути, не здавалися голослівними. "Хлопці віддали все: був порядок, організованість, солідність, єдність. Ставлення до справи було фантастичним, була компактність, ми багато боролися. У нас не вистачало стільки гравців!"

Слова про гравців ми додамо до позитиву як об'єктивні виправдання. Максімовіч, Фарес, Кайседо ще навесні були помітними фігурами у "Лаціо" та "Наполі". Дестро розпочав сезон дуже добре. Ну а Крішито – капітан, лідер, душа команди. Всі ці люди могли б чимало допомогти, якби не травми.

Разом з тим, генуезці зовсім не були мертвими до зміни тренера. Вони програли лише два матчі з восьми, шість звівши внічию, забили сім м'ячів в останніх п'яти матчах. Контраст між цим та одним ударом по воротах "Роми" завеликий. Найбільшої поразки з першого туру "Дженоа" зазнала саме у неділю. Після 0:4 від "Інтера" програвала лише з різницею в один м'яч. Так, це "Рома". Гранд. Але ж у попередньому гостьовому матчі гранд пропустив три від новачка ліги "Венеції", а міг пропустити й всі п'ять. І програв.

"Рома" програла чотири з п'яти попередніх гостьових матчів Серії А. На всіх полях та у всіх турнірах перед матчем у Генуї виграла лише один в семи. 1:6 у Норвегії у Лізі Конференцій ще не забули. Вона приїхала в кризі. Без всіх трьох лівих захисників, без опорника Крістанте, втрата якого, як заявив Жозе Моуріньо, викинула всі його плани на гру на смітник. Приїхала з тактичною схемою 3-4-1-2, з якою грала лише другий матч. А Шевченко вирішив залишити чудово знайому команді схему 3-5-2, кажучи, що саме під неї гравці підходять. Не допомогло.

Власне, гра йшла на сто відсотків згідно з планом Моуріньо. Він навіть заявив, що збрехав про Крістанте, а насправді був готовий. Вразлива в обороні та в центрі поля "Рома" перш за все хотіла захистити їх. Вийшло бездоганно. У "Дженоа" виходило будувати щось лише у невеликих відтинках: насичення Шевченком правого флангу опорником Ровеллою, латералем Сабеллі та форвардом Екубаном допомогло прориватися вперед, але у штрафному було порожньо. Ну а в атаці римляни розкочували суперника, намагалися виснажити його та змусити нервувати.

Ближче до кінця вони ще й випустили 18-річного швидкісного Афену-Г'яна, який в третьому матчі у дорослій кар'єрі зробив дубль.

Шевченко говорив про крайню втому гравців наприкінці та про заміни, які вирішили гру. Обидва ці аспекти – давній біль всього українського футболу та збірної України під керівництвом Андрія Миколайовича зокрема. В середині матчу він замінив форварда на опорника, хоча проблеми були передусім в атаці, а на полі вже були три чисті опорники. Про наступні заміни згадав лише за рахунку 0:1, на 84-ій хвилині. І знову замінив не опорників, до 89-ої хвилини залишивши на полі чотирьох. Ну а відверта втома та пропущені голи наприкінці - хвороба не лише України, а й нинішньої "Дженоа". Вона в останніх матчах вже часто таке проходила.

ЗМІ говорили про "гіркий" дебют тренера, про зайву пасивність, обережність його команди, про прагнення до 0:0, провальну атаку. Хоч і вказували на компактність, боротьбу. Останні чесноти треба взяти з собою і надалі. А от з першими далеко не поїдеш.

Віктор Коваленко проти Руслана Малиновського

Можна сказати, що Віктор Коваленко потрапив під танк. "Аталанта" якраз прокинулася, розлютилася, хотіла чимало довести. Насамперед - що не така погана вдома, як її результати. Що шість очок з 18-ти можливих в Бергамо – аномалія. А норма – 12 голів та 11 очок в п'яти матчах ліги на всіх полях. Плюс сама "Спеція" вирішила грати проти неї сміливо, відверто, навіть авантюрно. Всі пішли вперед. Навіть опорники. Результат такого типу гри був зрозумілий - 49 відсотків володіння м'ячем, два забиті, але й п'ять пропущених.

Тьяго Мотта ще й захищав таку тактику, заявляючи, що гратиме так проти всіх і що сама "Аталанта" так грає проти всіх. Але ж дивитися йому потрібно не на "Аталанту", а на виживання своєї команди. З такою жахливою обороною у Серії А залишитися вкрай складно. Навіть у нинішній атакувальній Серії А. Солідні доходи фармацевтам Спеції до травня точно забезпечений.

Коваленко грав на позиції "вісімки" разом з Маджоре попереду Сали і також постійно йшов вперед. Немає сумнівів, що за вказівкою тренера. Він навіть опинявся у штрафному майданчику суперника доволі часто Схоже, так "Спеція" хотіла вийти з останнього місця у лізі за голами ударами з меж штрафного. В результаті Нзола двічі забив саме з "зони 16-ти". Причому в першій комбінації Віктор брав участь. Тоді Верде пробив здалеку. Муссо відбив незграбно, у поперечину, і Нзола зльоту добив. Проте центр поля через таку гру залишався розрідженим.

В першому таймі за кількістю передач Віктор був другим з кінця у команді. Що для опорника – повний провал. До 64-ої хвилини, на якій був замінений, прорвався за пасами в середняки, але кількісно (26) все ще було погано. Втрачав м'ячі рідко, але брав участь у дуелях рідко, залишився без ударів та пасів під удари. Класичний випадок "не помилявся той, хто нічого не робив". Провідні ЗМІ оцінили це оцінками "5.5", деякі місцеві - "5". Такими, як у опорників команди, кращими, ніж у захисників, гіршими, ніж у гравців атаки. Без цікавих коментарів.

Коваленко пішов з поля за рахунку 3:1. За такого ж на 60-ій хвилині на поле вийшов Руслан Малиновський. Він почав у запасі четвертий матч з останніх семи, всі навколо говорили про кризу гравця. Тому для нього було дуже важливо увійти в гру добре та забити. Він увійшов добре. Пресингував, розподіляв м'ячі, проривався вперед, заробляв фоли. За перерахунком передач за ігрові хвилини був одним з найкращих в команді. Встиг стати третім в команді за участю у двобоях (7) та другим за виграними (5). І зрештою забив свій другий м'яч у сезоні.

Цього разу удар з 17-ти метрів був не таким потужним і по центру, але воротарі вже відверто бояться його, готуючись до гіршого. Ось і Проведель побоявся і, зрештою, практично відбив м'яч у ворота.

Оцінки - "шістка" від Tuttosport, "6.5" - майже від всіх, від декого - навіть "сімка". Наголосили на його бажанні, старанні, і, звісно, голі. А його наставник Джан П'єро Гасперіні висловив неабияку радість від голу, говорив про важливість повернення форми Руслана і Луїса Муріеля, який також забив. Справді важливо. Тим більше, коли Пашаліч набрав просто шалену форму, Муріель прокинувся, Ілічіч грає у стартовому складі, а Пессіна оговтався від травми. Конкуренція за місця позаду Дувана Сапати лише зросте.