Спаллетті починає від стіни. Збірна Італії у розпачі та готується до плей-офф

Фінал Чемпіонату Світу-1970, перемога на ньому в 1982-му, третє місце 1990-го і одразу ж невихід на наступний Чемпіонат Європи. Фінал ЧС-1994 і одразу ж невихід з групи на Євро-1996, фінал Євро-2000 і одразу ж лише 1/8 фіналу ЧС-2002, перемога на ЧС-2006 і лише чвертьфінал Євро-2008, фінал Євро-2012 і одразу ж невихід з групи на ЧС-2014, перемога на Євро-2020 і одразу ж невихід на ЧС-2022.

Провал після гучного успіху став традицією збірної Італії. Але тепер їй вперше з 1960-го року загрожує неучасть у двох великих турнірах поспіль. І такий результат навіть не дуже здивує. Фабіо Каннаваро взагалі вважає, що після 2006-го року на збірну опустилася пітьма.

Генерали вчорашньої війни

Причини таких провалів зазвичай ті ж самі. Тренери збірної Італії завжди готувалися до вчорашньої війни. На наступний турнір вони їхали з тими самими, хто завойовував успіх на попередньому. Навіть якщо були зовсім не в формі. І з тією самою тактикою. Також тренери часто починали сваритися з гравцями, виключаючи їх з заявки та псуючи атмосферу.

Туди ж занесло і Роберто Манчіні. Після невиходу на Мундіаль-2022 він оголосив зміну поколінь, революцію, але ще влітку 2022-го у Фіналіссімі проти Аргентини виставив ветеранів. І влетів – 0:3. Він наполегливо довіряв ветеранам та своїм улюбленцям, навіть коли погано грали в клубах, та ігнорував гравців в формі. Наприклад, взагалі не запрошував капітана чемпіонського "Мілана" Давіде Калабрію та лідера його центру поля Сандро Тоналі.

Він також посварився зі своїм колишнім улюбленцем Ніколо Дзаньоло та одним з найкращих вінгерів Серії А Маттіа Дзакканьї та виключав їх з дисциплінарних причин.

Натомість, він активно запрошував маловідомих гравців – зі швейцарської ліги, з Серії Б, з молодіжних команд. Ще й натуралізував гравців італійського походження з Німеччини, Аргентини. Навіть не хотів святкувати успіх італійських клубів у Єврокубках у сезоні 2022/23. Бурчав, що немає що святкувати, оскільки італійців там майже немає. Накидався на клуби та Федерацію, звинувачуючи у небажанні розвивати італійців.

Загалом він викликав багато гравців та постійно шукав нових. Вже починало здаватися, що "я б'юся просто тому що б'юся". Що запрошує нових просто тому що вони нові. Потрапити до збірної стало легко, її футболка знецінилася. Не випадково тепер Лучано Спаллетті каже, що потрапляння до збірної має бути великою честю, і його потрібно заслужити на важку стабільну працю. Ясно, в чий город цей камінь.

І якби лише гравці. Зникла гра. Володіння м'ячем, гра в короткий пас, бажання домінувати, що Манчіні прищепив збірній, були свіжим вітром на переможному Євро. Але вже у вересні у продовженні Відбору на Чемпіонат Світу збірна виглядала загальмованою. Все зводилося до банальних повільних безідейних перекочувань м'яча далеко від воріт з величезними, але марними відсотками володіння.

На цю гру вже неможливо було дивитися. Вона нагадувала гру збірної Іспанії останніми роками з її тисячами безцільних поперечних передач. І змінити тренер нічого не міг. Навіть, здавалося, не хотів. Ще й характер було втрачено. Нереалізований пенальті в обох матчах проти Швейцарії, пропущені від Північної Македонії на 89-ій та від Іспанії на 88-ій хвилинах, що коштувало вильоту.

Збірна загалом пропускала майже в кожному матчі. На даний момент – у восьми з десяти своїх останніх домашніх та в шести з семи останніх на всіх полях. Домівка припинила бути її фортецею, адже провали проти Болгарії, Швейцарії, Північної Македонії відбулися в Італії.

Настільки припинила, що в Мілані вболівальники вирішили не підтримати збірну, а засвистати та закидати доларами воротаря Джанлуїджі Доннарумму за його клубні справи - відхід з "Мілану" до "Парі Сен-Жермен". Спаллетті вчора навіть довелося заявляти: "Ми повинні вміти грати за будь-якої атмосфери і не можемо нічого вимагати від вболівальників". Ніби грає сьогодні в гостях.

Загалом гармонію було втрачено. Головний секрет успіху збірної на Євро був в згуртованості. І в штабі, і на найближчих менеджерських посадах працювали виключно друзі та давні соратники Манчіні. Але вони почали йти. Голова делегації та найкращий друг Роберто Джанлука Віаллі помер, і кажуть, що Манчіні досі не оговтався від цього. Аттіліо Ломбардо вирішив попрацювати головним тренером в юнацькій збірній.

А на початку серпня перший помічник головного тренера Альберіго Евані посварився з Федерацією та пішов. Казали навіть, що посварився з Манчіні з приводу виклику Леонардо Бонуччі (Евані вважав, що час Лео у збірній закінчився).

Вже після відходу Манчіні звинуватив голову Федерації Габріеле Гравіну у втручанні у справи збірної "на всіх рівнях". Заявив, що вимагав від боса тиші, але не отримав. Що бос вимагав відходу двох найближчих до Манчіні людей, і це було неможливо стерпіти. Гравіна ж назвав ці звинувачення "шкідливими, неправильними та образливими".

Роберто точно набрид своїми скаргами, бурчанням, зашореністю і незрозумілими кадровими та тактичними рішеннями вболівальникам, чиновникам Федерації і навіть гравцям. Принаймні частині.

Колись міцна будівля розвалилася.

Циніки можуть сказати, що все це маячня. Нагадати, що на початку серпня Манчіні був призначений координатором молодіжних та юнацьких збірних Італії, тобто очолив всю професійну піраміду. А такого призначення не вимагають, якщо хочуть йти. Що все змінили лише гроші, смачна пропозиція від збірної Саудівської Аравії.

Але насправді всі чинники мають значення. Адже Роберто відомий як контроль-фрік, як диктатор, і втручань в його роботу та чужих людей не терпить. Роздратувати його легко.

Погана спадщина

Що тепер? Лучано Спаллетті здається чудовим вибором на посаду наступника. Федерація хотіла зберегти атакувальний комбінаційний стиль гри, схему 4-3-3. При цьому додати, точніше, повернути швидкість, агресію, рух з м'ячем і особливо без, високий пресинг. Тобто грати як "Наполі" сезону 2022/23. Також хотіла тиші. Тому й обрала не Антоніо Конте.

Свіжий Чемпіон Італії, будівельник чудового "Наполі", а також яскравої "Роми" у двох каденціях, симпатичного "Удінезе". Реаніматор "Інтеру" після семи років без Ліги Чемпіонів. Лучано почав тренувати у Серії А в 1997-му році і знає про італійський футбол все, пережив все. Він абсолютно заслужив на це призначення.

Новий голова делегації Джанлуїджі Буффон здатний посісти місце Віаллі та допомогти збірній не менше. Створити ту саму гармонію, яку на піку створив Манчіні.

Водночас ті ж самі проблеми залишаються. Гравців рівня збірної справді не вистачає. Майже всі центральні захисники та більшість крайніх звикли грати в схемі з трьома центральними. Доннарумма залишається у воротах, попри відверте падіння рівня після звитяг на Євро-2020. Його нині нещадно клюють за пропущений штрафний удар у воротарський кут в суботу.

Вінгери дуже одноманітні за стилем, вкрай нестабільні, мало забивають і постійно травмуються. Більшість з них і не лідери у своїх командах. Ньонто вилетів з АПЛ і не грав у "Лідсі", Распадорі сидить у запасі "Наполі", Політано - найменш яскравий гравець атаки чемпіона. К'єза постійно травмований, Дзаньоло зупинився у розвитку, Дзакканьї не тягне найвищий рівень.

Ну а позиція центрфорварда – хвора тема. В суботу в Північній Македонії Чіро Іммобіле забив свій перший гол з гри за збірну з того самого Євро-2020. Він вже відсвяткував 200 голів в кар'єрі у лігах Топ-5, але в футболці "адзуррі" виглядає значно гірше. На нього вже не сподіваються.

Хто за ним? Распадорі. Скамакка просидів у запасі "Вест Хема" і тільки починає оживати в "Аталанті". Його навіть не викликано нині. Сенсація березня натуралізований аргентинець Матео Ретегі (голи Англії та Мальті) вже у червні сів в запас і в суботу з нього не вийшов. Казали, що його заберуть "Мілан", "Інтер", "Лаціо", а врешті-решт він у новачку Серії А "Дженоа".

В Скоп'є збірна непогано провела перший тайм, дещо створювала. Загалом у матчі гра в обороні сподобалася Спаллетті. Але знову, за старою традицією, після першого забитого відійшла в оборону, спала і в результаті пропустила. В результаті все виглядало більше схожим на пізнього Манчіні. І в збірній це визнають. Ще б пак. 72 відсотки володіння м'ячем, але лише дев'ять ударів по воротах проти десяти - суперника...

Спаллетті навіть заявив, що збірна погано показала себе у двобоях та боротьбі за відскоки, другі м'ячі. Що не вистачало якості пасів у центрі поля та терпіння в атаці. Вимагає демонструвати голод і бути "гідними нашої історії".

А вболівальники в шоці, в розпачі. Багато хто вже просто не вірить у вихід на Євро і каже, що "Україна вже облизується, дивлячись на таку Італію". Преса дає заголовки про потребу в порятунку Італії, про глузування з вболівальників, про важке карабкання нагору, про анемію, про вечір спотикань, про гіркий дебют Спаллетті. Corriere Dello Sport дав заголовок: "Такий наш рівень".

Його головний редактор Іван Дзадзароні писав: "Чи можуть 97 відверто сумних хвилин в Скоп'є згасити ентузіазм, енергію, породжену зміною тренера, яка ніколи не була такою бажаною для італійців? Можуть. Ми вже давно не здатні уявити собі збірну, здатну довести власну силу. Навіть найслабший суперник ускладнює нам життя. Ми повинні скоріше забути нестерпний період Манчіні. Але в суботу Манчіні був скрізь".

Більше того, можна і "привітати" нового наставника з першим скандалом його каденції. Небагато часу зайняло. ЗМІ повідомили вчора, що Марко Верратті відмовився від запрошення до збірної. Мабуть, щоб приділити увагу своєму трансферу до Катару. Тренер заперечував таке і заявив, що просто не викликав гравця без ігрової практики. Але не всі йому повірили.

Спаллетті каже, що збірна грає не на стадіоні, а у всій Італії та для італійців у всьому світі. Тоналі закликає знову стати Італією. Федеріко Дімарко заявляє, що матч з Україною тепер став плей-офф, і в ньому потрібна лише перемога. Про плей-офф сьогодні пишуть і найбільші газети Італії. Італійці полюбляють казати, що діють найкраще, коли притиснуті до стіни. Каденція Лучано починається від стіни.

Фото - Getty Images/Global Images Ukraine, Dailymotion, Calciomercato