Фіолетовий барон. Джо Бароне і воював за Фіорентину, і будував для неї

В "Фіорентині" вже вважають себе проклятими. В 1987-му році президент клубу П'єр Чезаре Баретті загинув в авіакатастрофі, в 1993-му президент Маріо Чеккі Горі помер від серцевого нападу. В березні 2018-го року капітан команди Давіде Асторі помер через проблеми з серцем. А у вівторок, не доживши одного дня до свого 58-річчя, з цієї ж причини помер Генеральний директор клубу Джо Бароне.

Права рука

Джузеппе Бароне народився на Сицилії, але у восьмирічному віці поїхав з батьками до США. В Італії тоді панували "Свинцеві роки" - страшний період, коли ультраправі, ультраліві та мафія розривали країну на частини, а стрілянина в поліцейських, солдатів, суддів та чиновників була цілком звичною справою. Тим більше – на Сицилії. Тож поїхала родина Бароне вчасно.

У "Великому яблуку" Джо вивчився, зробив кар'єру спочатку в банківській, потім в фондовій галузі. Познайомився з іншим вихідцем з Італії Рокко Комміссо і став його другом та правою рукою, топ-менеджером компанії "Медіаком", яка спеціалізувалася на проведенні медіакомунікацій у важкодоступних регіонах. Як казав Комміссо, на порoзi пекла.

"Вперше я провів комунікації в Ріджкрест, Каліфорнія. Це посеред нічого. На карті йде Ріджкрест, а одразу за ним - смерть".

В 2017-му році Комміссо купив "Нью-Йорк Космос", і Джо став віце-президентом клубу. В 2019-му Рокко купив і "Фіорентину", і Джо став її Генеральним директором. Переїхавши до Флоренції разом з дружиною.

Комміссо приїжджав до Італії рідко, повністю покладаючись на свою праву руку. Яку, до речі, не любив називати так. "Це неповажно щодо нього. Він залишив чотирьох дітей в Нью-Йорку, він працює в "Фіорентині" по 16 годин на день".

Джуліо Фальчаї з Firenzeviola писав: "Коли Бароне тут, здається, що й Комміссо у Флоренції, хоча насправді він за тисячі кілометрів в США".

А роботи у правої руки було багато. Першим матчем, на якому Бароне був присутній, була пряма битва проти вильоту з "Дженоа". Обидві команди влаштовувала нічия, і вони її досягли в манері, скажімо так, офіційно не доведеній як договірна. Фінансова ситуація клубу була жахливою, борги накопичувалися, в складі терміново була потрібна зміна поколінь.

Зміну цю Комміссо та Бароне проводили своєрідно. Запрошуючи інших ветеранів. Франка Рібері, Мартіна Касереса, Мілана Баделя, Кевіна-Прінса Боатенга. Але вони допомогли відвести команду від боротьби за виживання. А потім молодь підтягнулася. І вдавалося заробляти на трансферах. "Фіорентина" стала одним з дуже небагатьох здорових фінансово клубів у лізі.

Розум та пристрасть

В перший рік нове керівництво ще розгрібало завали і витрачало. Але, якщо рахувати з другого року, тобто з 2020-го, прибуток клубу від трансферів став третім в Італії. Хоча вболівальники не завжди були задоволені, вважаючи, що заможні янкі повинні витрачати, а не заробляти. Але Комміссо та Бароне завжди казали, що перестрибувати щаблі розвитку не можна.

Пристрасть до "Фіорентини" у місті шалена. Мабуть, в Італії лише у Неаполі пристрасть до свого клубу бурхливіша. Вболівальники "фіалок" - одні з найяскравіших в Італії, дуже емоційні. Вони та колишні гравці завжди хочуть висловлювати свою думку та радити гравцям, тренерам та директорам. В такій атмосфері працювати важко. Але Бароне крізь бурі впорався.

Після шести років відсутності команда повернулася до Єврокубків. А за сезон 2022/23, коли вперше з 1960-х років грала у двох фіналах в одному сезоні (Кубка Італії та Ліги Конференцій), Джо отримав приз найкращому директору сезону в Італії. Хоча й обидва фінали програла. Поточного сезону вона знову бореться за трофеї. У півфіналі Кубка, в 1/4 фіналу ЛК.

Залишилося взяти трофей вперше з 2001-го року. Що Бароне дуже хотів побачити. Побачив хоча б з юнацькою командою, що взяла Кубок Італії в 2020-му, 2021-му та 2022-му роках.

Четвертого квітня 2024-го вона гратиме в черговому фіналі.

Лава запасних першої команди в плані близькості за силою до першого складу чи не найкраща в Італії. При цьому "фіалки" і не бояться витрачати гроші - по 15 та 22 мільйони за одного гравця, і знаходять талантів за мізер.

Справа Луки Йовича – взагалі майстер-клас. Спочатку "Реал" вмовили відпустити гравця, якого той купив за 63 мільйони євро, безкоштовно. А потім, коли він відіграв невдалий рік в "Фіорентині" - вдалося позбавитися його контракту і відправити вільним агентом до "Мілана".

Причому діють вони чесно. В той час, як після початку війни всі намагалися висмикнути якісних гравців з українських клубів безкоштовно або за мінімальну суму, Бароне просто чесно прийшов і без зайвої тяганини чесно виклав "Шахтарю" 15 мільйонів євро за Додо.

Головний тренер команди Вінченцо Італьяно вважається одним з найкращих молодих фахівців Італії і влітку, швидше за все, піде до Топ-клубу. З ним "Фіорентина" грає в сміливий технічний домінуючий футбол, нагадуючи часи Чезаре Пранделлі та Вінченцо Монтелли. За володінням м'ячем вона третя у лізі, у попередніх двох сезонах завершила другою.

Взагалі всі роки Комміссо та Бароне в клубі були роками боротьби. Наприклад, з Федеріко К'єзою та Душаном Влаховичем, улюбленцями вболівальників, які прагнули піти. Їх продали в результаті до ненависного "Ювентуса", викликавши ненависть вболівальників аж до розвішування ляльок Комміссо з мосту. Але вибору не було – або тримати силою, або заробити 140 мільйонів євро.

В клубі не боялися ухвалювати важкі рішення. Взяли півзахисника Абдельхаміда Сабірі у червні, але коли він захотів на велику зарплатню на Близький Схід, відпустили його вже на початку вересня. Взяли тренера Дженнаро Гаттузо, але коли він зажадав брати лише гравців його агента Жорже Мендеша, звільнили його ще до першого офіційного матчу.

Боролися вони з Федерацією, говорячи про її свавілля, засудження в матчах, позбавлення сили впливати і приймати рішення. Боролися з італійською бюрократією, що встромляла звичні палиці в колеса будівництва тренувальної бази, нового стадіону і навіть ремонту жахливого "Артеміо Франкі". Ремонт в підсумку почався. База в підсумку побудована.

"Бароне працював з ранку до вечора. І щогодини - нова тема. Щогодини - нова битва. Можливо, ця гора викликів і задушила його в результаті, послабила його серце. Можливо, він воював забагато воєн. Але таким був Джо", - писав Лука Каламаї з тієї ж Firenzeviola.

Він справді поєднував бізнес-мислення, програмування з пристрастю, почуттями.

Його королiвство

Тренувальна база "Віола Парк", за будівництво якої Бароне персонально відповідав, затримувалася через проблеми з дозволом, потім - через залишки середньовічної стіни, через що в тому районі заборонили будувати. Потім заборонили будувати вищі будинки, ніж виявлений на ділянці будинок 18-го століття. Звісно, все це коштувало грошей та часу.

Але в підсумку в жовтні 2023-го року база була готова. Найбільша в Італії. На 29 тисяч квадратних метрів. З 12-ма полями, двома невеликими стадіонами, чотирма тренажерними залами, готелем на сто місць, медичним центром, рестораном, баром. І Бароне дуже полюбляв водити туди гостей – футболістів, тренерів, футбольних та звичайних політиків.

"Він виростив "Віолу Парк", як вирощують дитину", - писав Каламаї. "Не випускаючи з поля зору її зростання ані на мить. І потім з гордістю показував її друзям і сильним людям футболу".

Міністр спорту Андреа Абоді розповів: "Ми проводили години біля телефону і розмовляли так часто про італійський футбол, про кризу нашої системи, про його пристрасть до "Фіорентини". Його постійно турбували та дратували проблеми зі стадіоном. І я досі пам'ятаю його посмішку, повну гордості та радості, під час відкриття "Віола Парк", абсолютної коштовності".

Джо взагалі був всюдисущим, як про нього казали, працював в клубі на 360 градусів. З восьмої ранку до дев'ятої вечора. Аж до особистих перевірок газону на полях, прожекторів, навіть склянок в барі. Постійно розмовляв з тренерським штабом, іншими функціонерами. І навіть допомагав гравцям на тренуванні. Подавав штрафні, які ті замикали головою.

Навіть перед тим самим першим матчем дорослої команди на "Франкі" в 2019-му році він почав блукати довкола і в результаті переглянув крізь паркан матч дитячих команд.

Капітан Крістіано Бірагі прощався з ним словами: "Ти і я, два сильні та вперті характери, які з першої зустрічі зіткнулися як поїзди на повній швидкості, але в кінці поїхали в одному напрямку, проти всього і вся, і захищали один одного від постійної критики. Ти був другом, старшим братом, навіть батьком. Центральною персоною в моєму житті в ці роки".

"Все, що ти зробив для нас, безцінне назавжди. І ми зробимо все, щоб здійснилися твої мрії про "Фіорентину".

"Другим батьком" назвав його і син Комміссо Джозеф. Називали й інші гравці команди. Відзначаючи його чесність, прямоту та турботу про них на набагато глибшому рівні, ніж футбольний. І обіцяючи, що зроблять все для того, щоб принести йому трофей, якого він так жадав.

Колишній гравець "Фіорентини" Марко Бенассі: "Ми часто сварилися, уникали один одного. Я пам'ятаю наш матч криків у твоєму офісі. Але навіть в той час щоразу, коли я приходив забирати моїх дітей з тренування, бачив, як ти жартуєш з ними, граєш з ними в футбол. І я розумів, що поза футболом є інше життя, яке набагато цінніше".

В сeреду прапори на "Віола Парк", який називали "його королiвством", були приспущені. Навіть прапор Італії. На великому екрані, на якому зазвичай транслювалися матчі, показували фото та відео з Бароне. Цілий день його труна знаходилася в каплиці в комплексі, і тисячі вболівальників прийшли попрощатися.

"Він працював весь день, і ми розмовляли щонайменше двічі на день. Я можу лише подякувати його родині за те, що дозволила йому настільки віддати себе роботі. Без нього "Віола Парк" ніколи б не існував. Він завжди залишиться частиною "Фіорентини" і ніколи не помре, тому що вічно житиме в наших серцях", - проводжав його Комміссо.

Закінчити цю промову, до речі, Рокко не спромігся. Душили сльози.

Джо Бароне запам'ятають. І це не просто кліше. Не лише завдяки "Віола Парку". Запам'ятають, адже в Топ-клубах пам'ятають перемоги, трофеї, а в "Фіорентині" пам'ятають пристрасть, сміливість, чесність та красу. І тих, хто витягнув її з чергової трясовини.

Фото - Getty Images/Global Images Ukraine, ANSA, Firenzemadeintuscany