Олександр Глєб розповів, чому хотів "втащити" Пепу Гвардіолі після перемоги у Лізі чемпіонів

Екс-гравець "Арсеналу" та "Барселони" поспілкувався із журналістом "Матчу". Обговорили складну травму в юнацтві, чим саме такий крутий клуб з Північного Лондона, а також не забули про Гвардіолу та Венгера. Руні також висловився із приводу Пепа.

"Я до 16 років тренувався на асфальті - він був нерівним, із ямами, відкритими люками. Одного разу разом із м'ячем вдарив і по люку, не міг ходити. На одній нозі дострибав до лікарні, зробив знімок, мене запитали: "Займаєшся спортом?". Я кажу: так, футболом. – Вони: "Закінчуй". Я тоді навіть до школи на одній нозі стрибав у надії, що все пройде. Буду її берегти, вона заживе. У результаті зв'язався із доктором збірної, він мені сказав, що якщо хочу продовжувати, то необхідна операція. У результаті мені півсуглоба вирізали".

"Спочатку "Ліверпуль" зробив пропозицію, а тільки потім "Арсенал". Мій агент сказав, що Венгер хоче зустрітися. Він прилетів у Франкфурт, Арсен справив на мене дуже сильне враження, я відразу зрозумів, що хочу переїхати до Лондона. В Англії інший світ, все набагато швидше, вони більш технічні. Умови божевільні, по базі павичі гуляють. На все це дивився із відкритим ротом. У Венгера така філософія, що для сім'ї роблять все, щоб ти думав тільки про футбол. Наприклад, у "Арсеналу" є своє таксі – дружині треба кудись? Просто зателефонував, машинка приїхала, відвезла. "Барселона" в порівнянні з "Арсеналом" просто відпочиває. АПЛ – це просто топ, як вони вболівають, стадіони забиті... Вони просто психи, для них футбол – це все".

"Так, шкодував, коли пішов із "Барселони". Чесно кажучи, сам винен. В силу того, що в моєму особистому житті відбулися деякі повороти, я був дуже нервовим, нікого не слухав. Коли мені Гвардіола говорив вчити іспанську, то я сприймав це агресивно, цілеспрямовано йшов на конфлікт із ним. Який тренер буде терпіти це, коли у "Барселоні" зібралися кращі з кращих – не ти, так інший буде грати. У той момент про футбол навіть не думав, я був просто злий на весь світ. У 2009 році ми виграли Лігу чемпіонів, але тоді я теж був ображений. Всі ігри до фіналу я грав, а у вирішальному поєдинку Пеп не випустив мене на поле, навіть на лаву запасних не посадив. Хотів йому втащити відразу після гри. Зараз я його абсолютно розумію та на його місці вчинив би так само".

"Більше за всіх мені дав Венгер – і в технічному, і людському плані. Він по-іншому дивився на футбол та тренерський процес. До цього у мене був Магат. Дикий злий звір, у нього все як в армії. Кажеш йому, що у тебе нога болить, а він у відповідь: "Встав та пішов ривки робити". Я боявся отримати травму, тому що це була жесть, особливо після того, коли ти відновився. Венгер – це зовсім інше, він розуміє тебе, підтримує. Якщо у тебе якісь сумніви, невдало гра склалася, то він підійде та надихне. Йому не треба було нічого говорити, він сам все відчував. З технічної точки зору теж йому дуже багато в чому вдячний. Тоді в "Арсеналі" Фабрегаса називали першим сином Венгера, а мене – другим".