Таких більше не роблять: секрети вічної молодості Хоакіна Санчеса

Взагалі сьогодні виповнюється рівно 18 років, як Іспанія зазнала однієї з найбільш прикрих поразок на чемпіонатах світу.

Корею на домашньому турнірі судді тягли мама не горюй, але те, що сталося 22 червня 2002 року було за гранню добра і зла. Єгипетський арбітр Джамаль Гандур скасував два чистих голи "Фурії Рохи", придумавши спершу фол, а потім вихід м'яча за лицьову. Згодом газети розмажуть служителя феміди в пух і прах, але що з того? Гра перейшла в серію пенальті, де перемогли корейці.

Так яскравий склад з Раулем, Морьєнтесом, Мендьєтою, Валероном відправився додому після одного єдиного промаху, який допустив, ймовірно, кращий іспанець на тому чемпіонаті - 20-річний вінгер "Бетіса" Хоакін Санчес.

Після гри він не міг видавити з себе ні слова - лише ридав ридма. І разом з ним ридала вся Іспанія.

***

Сила-силенна часу пройшло відтоді, і діти, що народилися на світ в день гри, сьогодні святкують повноліття.

Герої того матчу розбрелися, хто куди. Рауль влаштувався в структуру "Реала"; Мендьєта закинув футбол і робить нову кар'єру - за діджейським пультом; Морьєнтес, за чутками, буде балотуватися на пост глави профспілки гравців Ла Ліги. Давно повісив на цвях свисток і Гандур.

І тільки Хоакін все ще в "Бетісі", за який в поточному сезоні награв уже 1864 хвилини і забив 10 м'ячів у всіх турнірах. На секундочку, його особистий рекорд з 2003 року.

У ветерана на висоті будь-який показник: він четвертий в "Бетісі" за кількістю ударів за матч (1,1); другий за передачами під удар (1,8); другий за обводками (1,8); третій за кросами (0,7). І ще він другий кращий бомбардир команди - більше голів тільки у Лорена Морона (9). Хто міг знати, що все так обернеться, коли Хоакін зі зламаною рукою повернувся на "Беніто Вільямарін" з Флоренції п'ять років тому?

***

Тоді здавалося, що ветеран повертається, щоб рік повиходити на заміну і піти на пенсію. Але преса недооцінила його пристрасть.

Хоакін і не думав закінчувати. Він так рвався додому, що на нервах гримнув рукою по столу і зламав її, дізнавшись, що боси "Фіорентини" не хочуть його продавати. У підсумку, коли все вирішилося, на презентацію в "Бетіс" вінгер прибув в гіпсі, але сяяв від щастя.

"Мої стосунки з "Бетісом"- це історія любові. Я майже відразу закохався в ці кольори. У дитинстві у мене була мрія грати за цей клуб, і коли вона збулася, я зрозумів, що це назавжди", - розповідав якось півзахисник, чия кар'єра на "Беніто Вільямарін" розпочалася ще в 2000 році. В юності він грав так круто, що його торгували "Реал" і "Барса", а Моуріньо особисто запрошував в "Челсі". Але він усім відмовив.

"Мій батя завжди говорив, що, якби не моя любов до "Бетісу", я б домігся більшого. Напевно, це правда. Але ж я міг досягти і меншого, чи не так?" - міркує півзахисник. Це одна зі сторін його характеру - Хоакін ні про що не шкодує. Зрештою, його кар'єра і без того була багата на яскраві моменти, так чого ще треба?

Якщо запитати у будь-якого іспанського вболівальника, які у нього асоціації з Хоакіном, то голи будуть навіть не на десятому місці. Найголовніше - історії, які давно стали частиною фольклору Ла Ліги. Взяти хоча б те, як Хоакін спер у Флорентіно Переса футболку "Реала" зі своїм прізвищем, за допомогою якої той сподівався схилити вінгера переїхати в Мадрид. Або презентацію в "Малазі": Хоакіну, як зазвичай в таких ситуаціях, дали м'яч, щоб він щось придумав, але він його відкинув, взяв мікрофон і розповів анекдот.

Ну або "легендарне" інтерв'ю з бази "Анчоусів". Журналіст запитав у Хоакіна, яке в нього хобі, і той з серйозним обличчям відповів: "Теніс". У Жуліо Баптисти, який проходив мимо, від сміху виступили сльози: "Що ти їм несеш? Ти ж ракетку в руках не тримав".

***

Людина-свято, яка йде по життю сміючись, - таким запам'ятався Хоакін в молоді роки, за винятком одного паскудного вечора в Кореї. І в точності таким же залишається сьогодні.

Хоакін танцює в роздягальні, розігрує партнера, підколює Марсело і Рамоса, - і щоразу зриває овації. У "Бетіса" в цілому багато фанатів в Іспанії. Все-таки, за команду історично вболіває робітничий клас Андалусії, де безробіття ніколи не падає нижче 20%. У підсумку ці люди роз'їжджаються і топлять за своїх по всій країні. Але Хоакін - це щось особливе. Від нього без ума не тільки "Бетікос", а й взагалі всі.

Хоча, звичайно, вік накладає відбиток, і в деяких моментах легендарний вінгер стає серйознішим. Так, він придбав 2% акцій "Бетіса" за 1 млн євро, назвавши угоду "жестом вдячності клубу за все, що той йому дав".

"Тепер я жартую, що я великий бос, хоча насправді я лише намагаюся прищепити партнерам своє ставлення. Я хочу, щоб вони відчували те ж, що і я. Розуміли, як багато наші ігри значать для людей, і віддавалися грі ще більше", - каже Хоакін, в якому тепер багато хто бачить майбутнього президента "Бетіса". Принаймі, іншої настільки впізнаваної і харизматичної кандидатури у клубу немає і ніколи не було.

Треба розуміти, що "Бетіс" не хапав зірок з неба в жодну з епох. Єдиний раз клуб вигравав Прімеру ще до громадянської війни в Іспанії. Що ж до Кубка короля, то його "Бетікос" виграли вже з Хоакіном в 2005 році.

Незабаром після того тріумфу він і поїхав в "Валенсію", де кар'єра вінгера поступово зачахнула. Це і вилилося у відсутність Хоакіна в заявці збірної на Євро-2008 - Луїс Арагонес прийняв рішення в останній момент, хоча ще в відборі вінгер потрапляв до складу. Ну а до старту ЧС в Південній Африці від заплаканого хлопчини з 2002 року і зовсім нічого не залишилося. Дель Боске повіз на турнір зовсім іншу команду.

***

В якійсь мірі ця історія пояснює мотивацію Хоакіна сьогодні - він банально ще не награвся, не назабивався, що не наситився любов'ю фанів.

"Ви ж не думаєте, що я граю вже 20 років тільки завдяки гумору?" - запитав недавно ветеран у репортера. Бігати по 1,5-2 тисячі хвилин в Прімері в 38 років - це величезна праця. Хоакін сидить на жорсткій дієті, щодня займається йогою, вивчаючи досвід Райана Гіггза, і останнім йде з поля після тренувань.

Укупі з домашньою атмосферою "Бетіса" це дає феноменальні плоди. Починаючи з літа 2018-го, ветеран пропустив через травми лише три тижні. Він уже побив рекорд за кількістю матчів за "Бетіс" (379) і вийшов на третє місце по матчах в Прімері (546) - попереду тільки Субісаррета (622) і Рауль (550). Крім того, в грудні минулого року Хоакін побив рекорд Альфредо Ді Стефано і став найстаршим автором хет-трику в Ла Лізі - на три м'ячі в ворота "Атлетика" у нього пішло трохи більше 20 хвилин.

І якось непомітно так сталось, що Хоакін раптом став важливим для всіх. Молодь не пам'ятає промаху з корейцями та невиразні роки на "Местальї". Для юних уболівальників Хоакін - артефакт з минулого, коли великі гравці ще затримувалися в маленьких клубах, а топ-виконавців визначала індивідуальність, а не набір скілів.

У той же час більш дорослі фанати, дивлячись на голи ветерана, відчувають ностальгію за часами, коли ми модничали в туфлях з тупими носками, інфрачервоний порт був вершиною технологій, а на дискотеках гриміло "Нума-Нума-єй". Та епоха давно пішла, і від неї по всій Європі залишилися лічені осколки. Але тим кожен з них цінніше - часу-то залишилося зовсім мало.

Так що, пані та панове, поспішайте дивитися на Хоакіна. Він недавно продовжив контракт ще на сезон і це, ймовірно, буде його прощальна гастроль. Не пропустіть. Повірте, воно того ще й як варто.