Іспанія. Повний розковбас та час дріблерів

Іспанці вирішили грати безшовний чемпіонат. На телебаченні це означає, що одна передача перетікає в іншу без рекламних пауз і часто з передачею слова наступному проекту. Щось подібне практикують й на Пірінеях у футболі. Тури склеєні між собою і частенько останній матч завершується після 24-ї години одного дня, тобто, залазить на іншу добу, в котрій вже будуть свої ігри. Шалений ритм дарує купу вражень, проте й застерігає від надто поспішних висновків, бо будь-який успіх може змінитися крутим піке (не Жераром). Звісно ж, клуби з великим списком гравців тут в пріоритеті, бо можуть вести постійну ротацію. Також важлива фізична готовність гравців. Традиційно є клуби, які вирізняються з проміж інших у цьому компоненті підготовки. Проте нині і їм непросто – з карантину гравці вийшли в різній формі і подекуди зовсім слабкій, бо не було контролю. Отже несподіванок це дає дуже багато.

В Іспанії старт кожного сезону звуть "часом дриблерів". Мова не про супер-зірок, ті завше можуть вирішити долю епізоду індивідуально. Йдеться про середняків та навіть досить сірих гравців з ухилом в індивідуальну гру. Коли фізично команди ще не в оптимальній формі та ще допрацьовують колективну взаємодію, нахаби-дриблери можуть шукати свій шанс. Тим паче, у них є простір розгулятися нині, коли усі зі зрозумілих причин далекі від збалансованості. Ось тільки самі дриблери мають бути достатньо різкими й швидкими, інакше нічого не вийде.

• "Реал"

Позиції лідера виглядають не настільки крутими як здобутий результат. Докарантинний період "вершкові" завершили поразкою від "Бетіса". Нині три перемоги поспіль. З них тільки домашня звитяга в поєдинку проти "Ейбару" виглядала повністю контрольованою. З "Валенсією" довелося нервувати, бо за нульового рахунку Родріго Морено (колись футболіст "Білого Мадриду") загубив відмінний момент, а потім гол відмінили через суперечливий офсайд. Тому підсумкові 3:0 і перевага в кількості гравців на полі – то лише завершальний акт зовсім непростої п’єси. Так само довелося не зовсім просто йти до перемоги на "Аноеті".

Козирями "Реалу" лишаються атлетичний, швидкий футбол та велика лава резервістів. Нині Вінісіус Жуніор, Родріго Гоес та Асенсіо, що одужав, матимуть вдосталь практики. Лише Гарет Бейл сумно марить зеленими полями та пагорбами королівства Ллівеліна ап Гріфіда, де так добре грати у гольф.

Ігрової ж збалансованості "Реалу", як і раніше, бракує.

• "Барселона"

Апріорі технічна підготовка гравців каталонського клубу має бути її вагомим аргументом в боротьбі за чемпіонство. "Мальорку" та "Леганес" здолали показово спокійно й з великим запасом міцності. З "Севільєю" ж довелося помучитися.

Причин тому достатньо – сила опонента, недостатньо великий резерв гравців і календар. Ті самі два начебто легкі матчі провели з паузами лише в два дні.

Насторожують ушкодження Френкі Де Йонга та Сержі Роберто, особливо першого.

Моментами істини для підопічних Кіке Сетьєна стануть матч проти "Атлетіко" вдома і наступний з "Вільярреалом" на "Естадіо де ла Сераміка".

Поки Мессі, Суарес та тер Штеген бездоганно виконують свою роботу і тому чинний чемпіон нічим не поступається "Реалу" у гонитві за титулом. От лише якщо вкотре черговий Дієго Карлос візьметься за ноги "омолодженого" Ліонеля, тоді вже ситуація буде значно більш складною.

• "Атлетіко"

Тишком-нишком другі мадридці повернули собі свій справжній статус. І це з урахуванням того, що перший матч після пандемічної паузи вони зіграли дуже погано. Це цілком може бути пов’язане з манерою "Чоло" Сімеоне готувати команди після перерв. У аргентинця найважчі в Прімері міжсезонні збори, а нинішній вихід з самоізоляції можна сміливо до того прирівняти.

Як мінімум, фізично команда має додавати. Також у Дієго Пабло достатньо гравців ротації. І дриблери теж є. Анхель Корреа, Янік Карраско, Жоао Фелікс та (певною мірою) Тома Лемар – це вже чимало для аскетичних "індіанців". Ще й експеримент з Маркосом Льоренте в нападі дав досить пристойний результат.

Наразі "Атлетіко" чітко мчить до фінішу в четвірці обраних, що було проблемою до коронавірусної пошесті.

• "Севілья"

Команда Юлена Лопетегі приваблює грою та позитивною динамікою. Дві нічиї поспіль не є проблемою. Звісно, з "Леванте" очікували перемоги, але зриви і певний "розковбас" зараз будуть в усіх команд. "Нервіон" ж бере своє. У двох екстра-важливих матчах після паузи було досягнуто потрібного результату – обіграли "Бетіс", нічия з "Барселоною". Команда досить впевнено йде до місця у топ-4. Інший результат можливий лише за тотального провалу.

• "Гетафе"

Прорив сезону – це був "Гетафе" до коронарного вірусу. Нині ж боротися за зону Ліги чемпіонів йому геть складно. Вихід з простою дався дуже важко, команда наче й робить усе те, що й раніше, але немає іскри, аби запалити вогнище. Зіграли вони три матчі більш-менш нормально, але результат незадовільний. Наразі у "азулонес" досить сприятливий календар, до матчу проти мадридського "Реалу" у перший день липня можна скрізь брати очки.

• "Реал Сосьєдад"

Головне розчарування літнього футболу в Прімері. Іманол Алгуасіл прекрасно підготував команду до класичного сезону, але в екстремальних умовах не зорієнтувався. Якщо раніше мрії про Лігу чемпіонів були досить реальними, то з нинішньою формою треба не випасти з зони Ліги Європи. Проте у клубу може бути інша мета – Кубок Короля.

• "Вільярреал"

Клуб хитало, немов човен під час шторму, і все ж він вийшов з випробувань літнього футболу найбільш успішно – три перемоги з трьох можливих. Дуже хороша лава резерву прекрасно спрацювала. Наразі "Жовтій Субмарині" потрібно ефективно відіграти сьогодні проти "Севільї" і тоді шлях до успіху буде значно легшим, адже підопічні Хаві Кажехи матимуть нарешті п’ять днів між матчами після графіку "через два на третій".

• "Валенсія"

Про цей клуб як розчарування говорити надто модно. Але ж він не солодив око свого вболівальника й раніше. У Лізі чемпіонів вдалося прорватися до плей-офф, а от на внутрішній арені все було проблемно й раніше. Проте й хоронити "кажанчиків" не варто. Сила таких футболістів як Дані Парехо, Родріго Морено, Гонсало Гедеш гарантує знаходження у зоні Ліги Європи.

• "Атлетік"

"Наша пісня гарна й нова, проте надто вже сувора" – це про "левів". Прагматизм клубу і системи підготовки гравців зараз дає більше плюсів ніж мінусів. Стрибнути ж високо баски не можуть з багатьох причин, зокрема, через якість складу. Залишається фінал кубку, адже "Атлетік" – знаний боєць у цьому турнірі.

***

"Гранада" та "Леванте" вже нині можуть йти на відпочинок, офіційно ще нічого не вирішено, але ці клуби за усіма показника високо не стрибнуть та не вилетять.

"Алавес", "Бетіс", "Вальядолід" в поміркованій зоні ризику, особливо останній через брак якості складу. Поразка 0:6 для "Алавеса" – лише брутальний епізод, він би міг стояти на виліт, але надто велика дистанція з невдахами.

У дуже небезпечній зоні – "Сельта" та "Ейбар", і саме перша має багато шансів провалитися. Баски все ж грають відносно зрозуміло та стабільно з їхнім слабким складом. Галісійці ж переважно "мочать коні", маючи купу досить сильних виконавців. Згаданий вище розгром "Алавесу" лише яскрава листівка. Оскар Гарсія поки нічого не збудував у Віго.

Серед "смертників", тобто тих, хто стоїть на виліт, особливої відзнаки варті "Еспаньол" та "Леганес". Шкода останнього. Він не так погано грав, як демонстрував результат. "Огірківникам" ж не вистачає сил і позитивних емоцій – дві поразки та нічия на тлі матчів "через два на третій" вбивають фізичні і моральні сили. Ще й згадується зимовий продаж двох провідних форвардів.

"Еспаньол" ж начебто має ще шанс попри останнє місце у таблиці, але на фінішній прямій у нього "Реал" і "Барселона". Тому "адіос" "папужкам" таки доведеться сказати. Як і "Мальорці" – команді з відверто слабким складом.