Парламентер: привів на Камп Ноу Марадону, Стоїчкова і Ромаріо. А ще він брав участь в підписанні Мессі

• Починав перекладачем до того, як це стало мейнстрімом

У січні 1970-го "Барселону" очолив кризовий менеджер Вік Букінгем – похмурий англієць, який не виймав з рота заяложену цигарку і ні слова не знав іспанською. Команді потрібен був перекладач, і ним став Хосеп Марія Мінгелья, діяльний університетський працівник, який досконало знав англійську мову і свого часу пройшов через молодіжну команду "синьо-гранатових" (тоді, коли дерева були великими, а каталонський дубль звався "Кондао").

Згодом Мінеглья став стрімко зростати в синьо-гранатових офісах: стартувавши перекладачем, він піднявся до помічника Рінуса Міхелса, а потім, при президентові Хосепі Луїсі Нуньєсі, увійшов до адміністрації клубу.

У "Барселоні" говорили, що Мінгелья володіє дивовижним чуттям на таланти: зокрема, саме він умовив Міхелса підписати захисника Мігелі з "Кадіса", що знаходився в другому іспанському дивізіоні.

Мігелі провів за "блаугранас" 16 сезонів, мав прізвисько "Тарзан", носив капітанську пов'язку, а як носій командного духу виступив своєрідним прообразом Карлеса Пуйоля.

• Вів переговори з аргентинською військовою хунтою

Хосеп Луїс Нуньєс прагнув популяризувати клуб, а для цього йому була потрібна зірка першої величини. На цю посаду був обраний Дієго Армандо Марадона, але була істотна складність: в Аргентині правила військова хунта, яка ні в якому разі не збиралася випускати Марадону з країни.

У 1981-му році Хосеп Марія Мінгелья вилетів з Барселони в Буенос-Айрес: в його дипломаті лежав контракт з Марадоною, від Ель Дієго був потрібен тільки підпис, і порожні бланки для чеків (Нуньєс відправив Мінгелью в поїздку зі словами: "Якщо на хабарі піде більше $ 10 млн – ти нас розориш").

Переговори представник "Барселони" вів з Карлосом Лакосте, віце-адміралом і фактичним правителем Аргентини. Зійшлися на наступному: Марадона з "Аргентинос Хуніорс" переходить в "Бока Хуніорс", а після ЧС-1982 відправляється в "Барселону".

На хабарі пішло $ 7,6 млн. Сам трансфер обійшовся майже в таку ж суму.

• У Стоїчкова ніхто не вірив, він був особистою креатурою Кройфа

У 1989-му році "Барселона" здобула Кубок кубків. У півфіналі каталонцями був обіграний софійський ЦСКА з рахунком 4:2 і 2:1. Всі три голи в синьо-гранатові ворота забив 23-річний форвард Христо Стоїчков. "Нано, мені потрібен цей хлопець. Роби, що хочеш, але привези його сюди", - сказав Кройф Мінгельї.

Спортивний директорат "блаугранас "вивчив профайл Стоїчкова і жахнувся: гравець постійно потрапляв в скандали, а одного разу навіть отримав довічну дискваліфікацію (пізніше замінену на піврічний бан) за бійку на футбольному полі. Адміністрація "Барселони" виступала проти трансферу болгарина, але авторитет Кройфа був занадто великий: Мінгелья вилетів в Софію.

Софійський ЦСКА курирувався Міністерством оборони Болгарії. Питання з переходом Стоїчкова Мінгельї довелося вирішувати на найвищому рівні, оскільки болгарська влада вкрай неохоче відпускали спортсменів за кордон. Взагалі, трансфер став можливий лише тому, що місцевий комунізм на той час уже виявився колосом на глиняних ногах, а країна перебувала на роздоріжжі. У Міноборони Мінгельї відразу ж сказали, що, по-перше, Стоїчков не продається, по-друге, якщо і продається, то за величезні гроші, і по-третє, клуб, який купив Христо, тут же пошкодує про це і постарається позбутися від дебошира вже за півроку.

"Барселона" заплатила ЦСКА $ 3 млн – дійсно неймовірні на ті часи гроші для представника Східної Європи. Але Мінгелья був задоволений: на Христо він міг витратити до 5 млн, а в результаті пристойно заощадив.

Стоїчков приїхав в "Барселону" і став одним з головних символів "Dream Team" Йохана Кройфа.

• Ромаріо перед переходом в "Барселону" задав тільки одне запитання

Бразилець Ромаріо забив 98 голів в 109-и матчах за ПСВ "Ейндховен", і за ним вишикувалася черга з європейських топів. На термінове перехоплення відправився, - як завжди, - Мінгелья. Він зустрівся з головою правління ПСВ Жаком Рутслм, відразу ж чітко позначив свої цілі: "Якщо я продам Ромаріо, то вболівальники мене вб'ють, тому це повинен бути найдорожчий вихідний трансфер в історії нашого клубу. Я хочу 20 мільйонів доларів".

"20 мільйонів доларів? В такому випадку, це буде найдорожчий трансфер в історії футболу", - відповів Мінгелья, який відмінно пам'ятав, що трансферний рекорд в ту пору належав переходу Лентіні з" Торіно" в "Мілан" за 13 млн євро.

Переговори тривали кілька днів, при цьому сторони використовували весь арсенал заборонених прийомів: Рутс говорив, що у нього є пропозиція з "Реала" на 18 млн євро (вона дійсно було, але на суму вдвічі меншу), Мінгелья вдавав, що в сказі залишає кабінет голови правління ПСВ. Зрештою, функціонери досягли угоди на цифрі в 12 млн доларів.

"Я б продав за 10, - зізнався Рутс, коли вони відзначали угоду. - Це величезні гроші".

"Я б купив за 20, - парирував Мінгелья. - У клубі мені сказали, щоб я не надумав повертатися без Ромаріо".

З самим бразильцем бесіда вийшла короткою. Мінгелья розповідав йому про партнерів і про те, що команду тренує сам Йохан Кройф, але Ромаріо цікавило інше. "У вас в місті багато нічних клубів?", - запитав він, а отримавши ствердну відповідь, потягнувся за ручкою, щоб поставити підпис.

• Його слово стало вирішальним, коли Решак підписував перший контракт з Мессі

Всі, напевно, знають історію про те, як "Барселона" підписала перший контракт з Мессі на барній серветці. Але як все було насправді, відомо лише трьом – Хосепу Луїсу Мінгельї, Карлесу Решаку (спортивний директор) і Хорхе Мессі (батько Ліонеля).

- У грудні 2000-го року ми з Карлесом вирушили до ресторану "Помпея", - згадує 79-річний Мінгелья на каналі "Барса". - Сиділи, пили пиво, і до нас приєднався сильно знервований Хорхе Мессі. Карлес хотів підписати Лео, оскільки в першій двосторонці, де ми його переглядали, він забив 6 м'ячів, і всі наші тренери вмирали від захвату. З іншого боку, хлопчикові було потрібно дороге лікування, оскільки його організм не виробляв гормону росту, потрібно було перевезти його батьків з Аргентини, забезпечити їх житлом і роботою. Я шепнув Карлесу: "Підписуй, він стане зіркою!". А щоб Хорхе не нервувати, Карлес надряпав першу угоду прямо на серветці.

У цьому випадку, як і в багатьох інших, чуття не підвело людину, яка пропрацювала в "Барселоні" більшу частину свого життя.