Амбіції під тиском. UA-Футбол представляє суперника: Вільярреал (Іспанія)

Попередніх єврокубкових суперників київського "Динамо" Мірчі Луческу можна розділити на дві категорії: добротні представники не топ-чемпіонатів (АЗ, "Гент", "Ференцварош", "Брюгге") та європейські гранди ("Барселона", "Ювентус"). "Вільярреал" – це щось середнє. Представник топ-чемпіонату, але без претензій на чемпіонство. Водночас з завданнями, що відповідають рівню боротьби за Лігу чемпіонів.

До матчів з "Динамо" "Вільярреал" підходить далеко не в найкращому своєму стані, але труднощі, що спіткали команду Унай Емері, не є кризою. Принаймні так стверджує головний тренер, сподіваючись, що саме поєдинки проти українського гранда допоможуть "субмарині" відштовхнутися від дна. "Вільярреал" – фаворит пари, але спад, що спіткав "підводників" саме зараз, надає шанси і "Динамо". Шанси, можливо, навіть не гірші, аніж були в протистоянні з "Брюгге".

Клуб

Осібно в Іспанії стоять три клуби – "Барселона", "Реал", "Атлетико". За бюджетом, за підбором виконавців, за глибиною ресурсів вони значно попереду усіх інших. "Вільярреал" же – яскравий представник другої хвилі, до якої також належать "Севілья", "Бетіс", "Валенсія" (попри менеджерську кризу), "Атлетік" (Більбао), "Реал Сосьєдад". Такий статус визначає цілі: місце в зоні Ліги чемпіонів, боротьба за пізні стадії Кубка Іспанії. Проте останнім часом очікування, що пов'язані з "Вільярералом", не відповідають реальним здобуткам. Востаннє боси клубу були задоволені виступом команди в уже далекому сезоні 2015/16, коли Марселіно Тораль привів "субмарину" до підсумкового четвертого місця (кваліфікація Ліги чемпіонів) і півфіналу Ліги Європи.

Ця історія не мала продовження, бо в серпні 2016-го Марселіно Тораль був звільнений з клубу. Після того, як підняв "Вільярреал" з Сегунди до рівня зони Ліги чемпіонів Прімери та півфіналу єврокубка. Причини звільнення чітко не окреслювалися, але подейкують, що за цим стояли конфлікти тренера з гравцями (зокрема, історія з позбавленням захисника Матео Мусаккіо статусу одного з капітанів команди, після чого на бік футболіста стала решта гравців), а також непорозуміння з керівництвом клубу. Зокрема, в питанні придбань.

Марселіно Тораль хотів підсилення, тоді як президент клубу Фернандо Роїг Альфонсо закликав існувати за ресурсами. Сім'я Роїг – домінантний володар акцій клубу (98,79%), з 2013-го року сімейній компанії Роїгів "Pamesa Ceramica" належить основна доля в частці спонсорства цього футбольного організму. Хоча перед тим довелося пережити вельми скрутні часи – аж до продажу понад двох відсотків акцій мережі супермаркетів "Mercadona", що також перебуває у власності сімейства Роїг. Усе це було зроблено заради вирівняння балансу, що зазнав збитків після пониження "Вільярреала" в класі та зменшення рівня доходів клубу від реклами, трансляцій, єврокубків. Станом на 2015-й рік статки Фернандо Альфонсо Роїга оцінювалися в 1,18 мільярда доларів США, а бюджет "Вільярреала" перевалював за позначку в 120 мільйонів.

"Вільярреал" – не надто популярний клуб у себе в регіоні та й в Іспанії загалом. Тому найпотужнішою статтею доходів є не вболівальники, не членські внески, не операційні доходи й не доходи від проведення матчів, а телебачення (як і для більшості клубів Іспанії). Також чимало доходів приносить реклама, спонсорські контракти та трансфери гравців. Припинення чемпіонату Іспанії під час пандемії коронавірусу 2020 вдарило по бюджету "Вільярреала" (як і інших клубів) залізним кулаком, але відновлення турніру стало новим поштовхом. Оскільки "Вільярреал" відносно небагато заробляв на вболівальниках та ігрових днях, клуб доволі швидко пристосувався до специфіки футболу при порожніх трибунах. Проте керівництво засумувало за спортивними здобутками. Засумувало за доходами від Ліги чемпіонів. Тож саме під цю мету був запрошений іменитий, авторитетний (і трошечки авторитарний) Унай Емері.

Читайте такожТаблиця коефіцієнтів. Ціна вдалих результатів зростає

Тренер

Після Марселіно Тораля "Вільярреалом" впродовж трохи більш ніж сезону керував Фран Ескріба. З ним "субмарина" фінішувала на п'ятому місці в Прімері 2016/17, але жахливо розпочала наступний чемпіонат. І вже після шостого туру тренер був відправлений у відставку, а його місце зайняв Хаві Кальєха, який до того працював у структурі "Вільярреала" з юнацькими, молодіжними командами та дублем. Кальєсі був наданий шанс усього його життя, але вище п'ятого місця "субмарина" так і не підіймалася. На короткий проміжок часу каденцію Кальєхи переривав Луїс Гарсія Плаза, але в цілому період після Франа Ескріба асоціюється саме з 43-річним уродженцем Мадрида.

Сезон 2019/20 "Вільярреал" Кальєхи завершив на п'ятому місці, видавши феноменальний спурт після коронавірусної паузи. Проте команда була не надто переконливою під час регулярної традиційної частини чемпіонату, до того ж керівництво клубу не отримувало чітких тренерських звітів щодо того, як повинен розвиватися колектив. Врешті решт, це розцінили як тупцювання на місці, тому сезон 2020/21 "субмарина" розпочала з новим тренером. "Починаємо новий проєкт з "Вільярреалом", - написав Емері після отримання пропозиції від клубу.

Нині "Вільярреал" майже втратив практичні шанси фінішувати у зоні Ліги чемпіонів, але тренер продовжує надавати матчам чемпіонату високий пріоритет. Каже, що готовий боротися до останнього навіть за Лігу Європи, але ж не для цього Унай Емері запрошували на "де ла Кераміку". Потрібна Ліга чемпіонів, куди залишається реальний шанс проторувати шлях через Лігу Європи.

Лігу Європи, яку Унай Емері вигравав уже тричі. Усі три рази – з "Севільєю", неодноразово перетинаючись при цьому з Україною. У фіналі турніру 2014/15 "Севілья" Емері здолала "Дніпро", а у наступному розіграші, який також підкорився "Севільї" Унай Емері, у півфіналі був битий донецький "Шахтар". Паралельним шляхом, до речі, йшов якраз "Вільярреал" Марселіно Тораля, що в підсумку за крок до головного матчу був зупинений "Ліверпулем".

У 2019-у Унай Емері був у фіналі Ліги Європи з "Арсеналом", але поступився там "Челсі". Загалом каденція в Лондоні вважається невдалою для баска, як і попередня у Парижі, хоча там Емері виграв усе, що можна було виграти на внутрішній арені. Емері не знаходив порозуміння з гравцями через свій характер. Звиклий усе контролювати, бути головним у роздягальні та мати постійний контакт з футболістами, він не мав підтримки серед зірок світового масштабу, які оточували його в ПСЖ та "Арсеналі". Через це виникали проблеми з керівництвом, ідеї народжувалися й одразу помирали в голові тренера, не відбиваючись на грі команди. У Росії іспанця банально з'їло середовище, а ось в себе на батьківщині він авторитет.

Емері любить тактику 4-2-3-1, хоча у "Вільярреалі" показав, що може бути гнучким. Тут і 4-4-2, і 4-1-4-1, і 4-3-3 і навіть спроби зіграти з 3-4-2-1. У чемпіонаті "субмарина" не виграє вже вісім турів поспіль, але у Лізі Європи має безпрограшну серію з восьми поєдинків. З них лише одна нічия, а все решта – перемоги.

Болісним ударом стала несподівана поразка у Кубку Короля від "Леванте". Паралельно уже тривала безвиграшна серія у чемпіонаті, хоча за грою "Вільярреал" далеко не безнадійний. Багато хто вважає (і не безпідставно), що "субмарина" повинна була перемагати в нещодавньому матчі Прімери проти "Атлетико". Але рахунок 0:2 не на користь Емері. Загалом, його "Вільярреал" в середньому набирає по 1,89 очка за матч – це більше, аніж було у "Альмерії", "Валенсії", "Спартаку" і навіть "Севільї". Вищі показники середнього набору очок Емері демонстрував лише в "Арсеналі" та ПСЖ, де, відповідно, й гравці іншого класу.

Команда

Проте у "Вільярреалі" також є з ким працювати. "Новий проєкт", про який писав Емері після домовленостей щодо роботи, стосується не лише тренерського штабу. Це ще й нова генерація футболістів. У міжсезоння була припинена співпраця з ветеранами Санті Касорлою та Бруно Соріано, були продані Карл Токо Екамбі, Енес Унал, Альваро Гонсалес та Андрес Фернандес. У оренду відправився Хаві Онтіверос.

Найдорожчим придбанням став Первіс Еступінан – вельми перспективний лівий захисник, який належав "Уотфорду", але зробив собі ім'я в "Осасуні". Щоправда, у "Вільярреалі" еквадорець поки що себе не знайшов. І зараз є лише гравцем ротації. Не прижився орендований у "Реала" Такефуса Кубо, а голкіпер Херонімо Рульї, придбаний за п'ять мільйонів, сидить за спиною Серхіо Асенхо.

Зате знахідкою стали Дані Парехо та Хуан Фойт. Обидва прийшли за безплатно й обидва підсилили команду. Парехо – це світла голова в центрі поля, майстер вишуканих передач, дальніх ударів та стандартних положень. Емері добре знайомий з його можливостями, адже працював з футболістом ще у "Валенсії". Зі стану "кажанів" до "Вільярреала" перейшов і Франсіс Коклен, але за нього, на відміну від Дані Парехо, заплатили компенсацію – 6,5 млн євро. Узимку до "субмарини" приєднався досвідчений Етьєн Капу, який одразу став використовуватися тренером в основному складі.

Як підсумок, "Вільярреал" володіє кадрами на понад 245 мільйонів євро. Окрім вищеперерахованих гравців, тут виступають такі імениті футболісти як Карлос Бакка, Пако Алькасер, Пау Торрес, Рауль Альбіоль, Альберто Морено, Хауме Коста, Ману Трігерос, Мой Гомес, Херард Морено. Не губляться й вихідці з академії: Фернандо Ніньо, Алекс Баєна, Даніель Раба, Йеремі Піно.

"Вільярреал" – це про активну гру на флангах, про дуже швидку роботу з м'ячем гравців кожної ланки, про велику кількість передач, причому, команда старається робити їх на швидкості. Тому інколи страждає якість. Але є різноманіття, бо кожен може виконати як вдалу коротку / середню передачу, так і довгу.

Нещодавній матч з "Валенсією", який "Вільярреал" програв 1:2 й продовжив серією без перемог у Ла Лізі до восьми поєдинків, був якраз таки повільним у виконанні підопічних Емері. Але навіть без швидкості "субмарина" створила три-чотири супер-шанси на гол, хоча забила лише з сумнівного пенальті. Однак наприкінці пропустила двічі через неспроможність протидіяти високому пресингу суперника. І через індивідуальні помилки.

Пау Торрес, який є гравцем збірної Іспанії й одним з претендентів на підвищення (ним цікавляться, зокрема, "Реал" та "Барса"), перебуває не в найкращій формі. Але гравець, без сумніву, високого класу. Досвідчений Альбіоль не такий швидкий, але з вмінням вибирати позиції та добре грати у повітрі. Хуан Фойт – сильний фізично. Полюбляє підключатися до атак, зміщуючись до центру та відкриваючись під передачі для удару з дальньої чи середньої дистанції.

У центрі поля небезпечні усі. Дані Парехо, Ману Трігерос, Мой Гомес. Досвідчений Вісенте Іборра, але він наразі травмований. Як і Франсіс Коклен, що полюбляє грати глибоко. У команді чимало вінгерів, яких Унай Емері використовує за ситуацією: більш досвідченому Мой Гомесу створює конкуренцію юний Алекс Баєна, а ось праворуч погоду робить саме молодь. Адже Самуелю Чуквезе лише 21, а талановитому Йеремі Піно взагалі лише дев'ятнадцять.

Чуквезе був травмований і його команді дуже не вистачало. З нігерійцем на полі зростають практично усі статистичні показники щодо дій в атаці: застосування дриблінгу, кількість ключових передач, кількість обведень, спроб застосувати дриблінг тощо. Матч з "Атлетико", наприклад, став його бенефісом – попри те, що "Вільярерал" програв і навіть не забив гола. Чотири ключові передачі, чотири спроби (успішні) застосувати дриблінг, п'ять зароблених фолів, чотири відкривання під гострі паси. "Повернення Чуквезе – це чудові новини для майбутнього команди на цьому фінальному відрізку сезону", - резюмував тоді Емері.

Лише запасним у "Вільярреалі" є Карлос Бакка. Але це якраз легко пояснюється. Йому уже 34, а в конкурентах ходять потужні, швидкі, винахідливі та такі, що перебувають у розквіті сил, Пако Алькасер і Херард Морено. Останній забиває на рівні топ-нападників Європи. В чемпіонаті Іспанії уже відзначився п'ятнадцятьма голами, поступаючись лише Ліонелю Мессі та Луїсу Суаресу. Алькасеру дошкуляють травми, але форвард дуже небезпечний. Після невдалого другого сезону у "Боруссії" (Дортмунд), "Вільярреал" для нього – шанс повернутися на передові бомбардирські позиції. Шанс, який досі не використано. Через що нападник відчуває спортивну злість.

Та навіть молодий вихованець клубу Фернандо Ніньо – помітна персона. Він є найкращим іспанським бомбардиром серед нападників до 21-го року, що виступають в елітних лігах. Забиває більше, аніж його майже однолітки Ферран Торрес, Абель Руїс та Ансу Фаті.

Нападники уміють все – як відкриватися за спини стрімкими ривками, так і чекати свого шансу на межі офсайду. "Вільярреал" не надто полюбляє грати на контратаках, тому форварди уміють знаходити позиції під час позиційного наступу. Рухливі, провокують захисників на фол. Слабким місцем атаки "Вільярреала" можна вважати гру на стандартах, а ось у захисті проблеми виникають, коли суперник перелаштовується тактично. Команда Емері не вміє швидко реагувати на нові виклики. Провал був, коли "Барса" вийшла на матч проти "субмарини" з тактикою, що раніше не була застосована Куманом. Не зреагував Емері й на натиск "Валенсії" в останньому турі, хоча тренер "субмарини" й намагався зіграти на випередження, випустивши в перерві Ману Трігероса, що таки посилив гру "Вільярреала".

А ще поточна проблема іспанського клубу – психологічний стан. Після восьми турів без перемог не можна залишатися спокійним та впевненим в собі. Тому Унай Емері воліє пройти "Динамо" з позиції сили, з розмахом. Це, з одного боку, свідчить про небезпеку для віцечемпіона України, але з іншого, тисне якраз на суперника. Бо "Вільярреал" боїться помилитися та оступитися в цьому протистоянні, а Мірча Луческу заявляє, що єврокубкове завдання вже й так перевиконане. Тож грати можна для себе, для душі, для вболівальників.

"Вільярреал" – фаворит, й був би ним за будь-яких умов. Але сьогоднішній стан іспанського середняка найбільш сприятливий для того, аби боротися з ним без страху. Ймовірно, у Мірчі Луческу уже не буде кращої нагоди поквитатися з Емері за поразку у півфіналі Ліги Європи 2015/16, аніж зараз.

Фото - Getti Images